Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.04.2019 року у справі №820/1029/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

23 квітня 2019 року

справа №820/1029/16

адміністративне провадження №К/9901/25044/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у складі суддів Сіренко О.І., Спаскіна О.А., Любчич Л.В.,

у справі №820/1029/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

02 березня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми "Р" від 19 жовтня 2015 року №0002372204 щодо донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 754 269,00 грн, в тому числі за основним платежем у сумі 502846 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 251423 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

04 жовтня 2016 року постановою Харківського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову Товариства відмовлено, з мотивів неможливості формування позивачем податкового кредиту по ПДВ за період, що перевірявся, у зв'язку з відсутністю доказів фактичного виконання (реалізації) наданих послуг контрагентом позивача.

22 листопада 2016 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року по справі № 820/1029/16, ухвалено нову постанову, якою задоволений позов Товариства, визнано незаконним та скасоване податкове повідомлення - рішення податкового органу від 19 жовтня 2015 року № 0002372204.

Ухвалюючи судове рішення суд апеляційної інстанції встановив, що господарські операції позивача з його контрагентом спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, кредит сформований платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення - рішення.

13 грудня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

18 січня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 14 грудня 2016 року, та витребувана справа №820/1029/16 із Харківського окружного адміністративного суду.

27 лютого 2017 року Товариством надане заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

19 лютого 2018 року справа №820/1029/16 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/25044/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 30588785, перебуває на податковому обліку з 12 жовтня 1999 року, є платником податку на додану вартість з 27 жовтня 1999 року.

Податковим органом у вересні 2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноспецальянс» за період з 01 квітня 2015 року по 30 квітня 2015 року, результати якої викладені в акті перевірки від 24 вересня 2015 року №233/20-23-22-01-05/30588785 (далі - акт перевірки).

Перевірку проведено згідно з підпунктами 78.1.1 та 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу керівника податкового органу від 11 вересня 2015 року № 155, про що зазначено розділом 1 «Вступна частина» акта перевірки.

Керівником податкового органу 19 жовтня 2015 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0002372204, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 502846 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 251423 грн. Правові підстави збільшення суми грошового зобов'язання не визначені, висновками акта перевірки зазначені порушення положень пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Склад податкового правопорушення полягає у завищенні Товариством податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 502846 грн за квітень 2015 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між Товариством (замовник) та ТОВ «Техно-спецальянс» (підрядник) укладено та виконано договір підряду №1 від 02 березня 2015 року, предметом якого є ремонтно-будівельні роботи на об'єкті (згідно договірної ціни, що затверджено сторонами), який розташований за адресою: м. Харків, провулок Амурський , б. 1 (надалі - роботи). Конкретний перелік робіт та вимоги до їх виконання визначено сторонами у Технічному завданні №1, що є додатком №1 до договору. Загальна вартість робіт згідно договірної ціни становить 3017076, 77 грн, з включенням ПДВ 502 846,13 грн.

Фактичне виконання робіт підтверджується довідкою про договірну ціну, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису, актом приймання виконаних будівельних робіт, податковою накладною, платіжними дорученнями. З наданих позивачем документів вбачається, що підрядні роботи виконувались за адресою: м. Харків, провулок Амурський , б.1, приміщення Б-2, яке належить позивачу на праві приватної власності згідно договору купівлі - продажу від 28 серпня 2014 року.

За висновком суду апеляційної інстанції надані позивачем та досліджені судом документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснення господарської операції, їх невідповідність статтям 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не встановлено.

Висновуючись на викладеному, Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено реальність господарських операцій з придбання у ТОВ «Техно-спецальянс» підрядних робіт, а відтак позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірними господарськими операціями з придбання цих робіт.

Посилаючись на конституційний принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності закріпленого положеннями статті 61 Конституції України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Доводи відповідача про неможливість надання ТОВ «Техно-спецальянс» підрядних робіт позивачу, з огляду на відсутні трудові ресурси для їх виконання, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки для позивача визначальним є отримання вказаних робіт.

Також визнано, що податковим органом не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували, що позивач діяв без належної обачності й обережності, і йому могло бути відомо про порушення, які можливо допущені його контрагентом.

За результатами дослідження судом апеляційної інстанції встановлено, що контрагент позивача ТОВ «Техно-Спецальянс» як на момент укладання договору підряду, так і на час виконання ремонтних робіт зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, є платником податку на додану вартість, тобто за нормами частини 4 статті 87 Цивільного кодексу України є легітимною юридичною особою, має ліцензію АЕ 260298, що видана 3 грудня 2012 року зі строком дії до 22 березня 2016 року на ведення господарської операції зі створення об'єктів архітектури, що відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 року № 47, якими затверджено «Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури» означає (згідно пунктів 2.2, 6.2. зазначених ліцензійних умов), підтверджує, що дане Товариство має достатню кількість фахівців відповідної кваліфікації, необхідне обладнання, техніку, устаткування, а також виробничі приміщення для виконання ремонтних робіт.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що доводи податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2015 року на загальну суму 754269,00 грн є необґрунтованими.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаних позивачем робіт.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводять правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання послуг та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірки податковим органом з контрагентом позивача, з огляду на те, що зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставину і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі №820/1029/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер