Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2018 року

м. Київ

справа №146/1024/17

адміністративне провадження №К/9901/35164/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Анцупова Т.О., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 14.09.2017р. (суддя - Пилипчук О.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017р. (судді - Курко О.П., Соврига Д.І., Драчук Т.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними,

встановив:

У серпні 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язати Ямпільське об?єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити і виплачувати пенсію із зменшенням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 07.09.2017р. (з дня наступного за днем досягнення пенсійного віку), відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з 21.04.1980р. по даний час працює у ВАТ «Акціонерна компанія Вінницяобленерго» СО «Томашпільські електричні мережі» та за період роботи обслуговував населені пункти Томашпільського району Вінницької області, які згідно Постанови Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991р. віднесено до зони посиленого радіологічного контролю 4 категорії. Факт його роботи в зоні посиленого радіологічного контролю у вказаний період встановлено рішенням Томашпільського районного суд від 22.09.2010р., а тому відмова відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку є неправомірною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення.

Постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 14.09.2017р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017р., позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Ямпільського об?єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії із скороченням віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язано Ямпільське об?єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію із скороченням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 07.09.2017р. (з дня наступного за днем досягнення пенсійного віку), відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З ухваленими судовими рішеннями не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо наявності у позивача права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, що призвело до ухвалення оскаржуваних судових рішень, які на думку відповідача підлягають скасуванню.

Посилався на те, що підприємство, на якому по даний час працює позивач є діючим, а тому він не позбавлений можливості отримати уточнюючу довідку, яка б підтверджувала його статус, відповідно до якого він має право на пенсію зі зниженням пенсійного віку. Рішення ж суду, яким встановлено факт постійної роботи позивача в зоні посиленого радіологічного контролю у період з квітня 1980 року по 22.09.2010р. (дату ухвалення рішення про встановлення юридичного факту), на думку відповідача, не відповідають вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій та не є первинними документами, та не підтверджують факту постійної роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Крім того посилався на те, що зобов'язуючи Управління призначити позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII суд втрутився в його дискреційні повноваження.

Заперечуючи проти касаційної скарги в матеріалах справи відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-XII (далі - Закон №796-XII) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, потерпілі від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на пенсію зі зниженням пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Згідно статті 65 Закону №796-XII документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997р. №51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №51), яким визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.

Зокрема, відповідно до п.п. 2, 6 Порядку №51, особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1 (далі - Порядок №22-1) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846), передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Законом №796-ХІІ).

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідними умовами призначення пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення особою певного віку і наявність необхідного стажу роботи на певних роботах або у певних умовах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач народився 07.09.1962 року та на час розгляду справи є таким, що досяг 55-ти річного віку.

Відповідно до копії паспорта позивача місцем його реєстрації є смт. Томашпіль Томашпільського району Вінницької області, вул. Робітнича, 2.

Рішенням Томашпільського районного суду від 22.09.2010р. встановлено факт постійної роботи позивача на різних посадах у ВАТ "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" СО "Томашпільські електричні мережі" в період з 21.04.1980р. по теперішній час (по 22.09.2010р. - дату ухвалення рішення про встановлення юридичного факту) в населених пунктах смт. Вапнярка, с. Паланка, с. Марківка, с. Антопіль, с. Олександрівка, с. Жолоби, с. Горишківка, с. Благодатне, с Забіляни, с. Касьянівка Томашпільського району Вінницької області, які віднесені до зони посиленого радіоекологічного контролю четвертої категорії, згідно постанови Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991р.

15.09.2003р. Вінницькою облдержадміністрацією позивачу було видано посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4, серії НОМЕР_1.

Враховуючи, що 07.09.2017р. позивачу мало виповнитись 55 років, 09.08.2017р. він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Комісії з розгляду спірних питань пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій від 14.08.2017р. позивачу відмовлено у призначенням пенсії зі зменшенням пенсійного віку у зв'язку з відсутністю первинних документів, підтверджуючих в установленому законодавством порядку факт постійної роботи у зоні посиленого радіологічного контролю.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що звернувшись до відповідача з заявою про призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач подав відповідачу документи, які підтверджують його особливий статус, а саме: копію посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4, серії НОМЕР_1 та рішення суду, яким встановлено факт постійної роботи позивача у період з 21.04.1980р. по дату ухвалення рішення (22.09.2010р.) у зоні посиленого радіологічного контролю.

З урахуванням вищенаведеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. В свою чергу відмова відповідача щодо призначення пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку є протиправною.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що позивач є особою, яка постійно проживає в зоні посиленого радіологічного контролю 4 категорії та надав відповідачу документи, які підтверджують період його роботи у зоні посиленого радіологічного контролю, має право на пільги і компенсації, встановлені Законом №796-XII, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 22.09.2010р., не підтверджує факту постійної роботи позивача в зоні посиленого радіологічного контролю є безпідставним, оскільки в силу положень ст. 72 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.), що кореспондується з положеннями ст. 78 діючої редакції КАС України, обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Тобто факт роботи позивача у період з 21.04.1980р. по 22.09.2010р. (дату ухвалення рішення суду) у зоні посиленого радіологічного контролю є встановленим та не підлягає доказуванню.

Крім того, безпідставним є посилання в касаційній скарзі на те, що зобов'язуючи відповідача призначити позивачу пенсію, суд втрутився в його дискреційні повноваження, оскільки судами встановлено факт наявності у позивача права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, у зв'язку з чим у відповідача відсутній інший варіант поведінки ніж призначення позивачу даного виду пенсії, а тому зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону №796-XII є належним способом відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області - залишити без задоволення, а постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 14.09.2017р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017р.- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук