Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.04.2020 року у справі №520/9376/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року

м. Київ

справа №520/9376/18

адміністративне провадження №К/9901/7924/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І. В.,

суддів Берназюка Я. О., Чиркіна С. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів:

Старостіна В. В., Бегунца А. О., Рєзнікової С. С. від 17 лютого 2020 року

у справі № 520/9376/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Харківської обласної державної адміністрації, Харківської районної державної адміністрації Харківської області,

третя особа Державне підприємство "Слобожанське",

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі також - відповідач 1), Харківської обласної державної адміністрації (далі також - відповідач - 2), Харківської районної державної адміністрації Харківської області (далі також - відповідач - 3), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство "Слобожанське" (далі також - третя особа, ДП "Слобожанське"), в якому просила:

- визнати протиправними та скасувати в частині зміни цільового призначення земельних ділянок розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 06 грудня 2005 року №1082, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 01 березня 2006 року №228, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 06 квітня 2006 року № 593, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 19 вересня 2007 року №2042;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області внести до Державного земельного кадастру зміни щодо відомостей про цільове призначення земельних ділянок із кадастровими номерами: №6325157900:01:008:0001, №6325157900:01:008:0002, №6325157900:01:008:0003, №6325157900:01:008:0007, зазначивши цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення.

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано в частині зміни цільового призначення земельних ділянок розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 06 грудня 2005 року №1082, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 01 березня 2006 року №228, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 06 квітня 2006 року № 593, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 19 вересня 2007 року №2042. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Не погодившись з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року, заступник прокурора Харківської області 28 січня 2020 року подав апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

4. В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження вказав, що звернення прокурора з апеляційною скаргою в даному випадку спрямовано на захист прав та інтересів держави у сфері земельних відносин в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Харківської обласної державної адміністрації, Харківської районної державної адміністрації Харківської області, які в силу положень статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) мають право на апеляційне оскарження. Крім того, зазначив, що органи прокуратури не були учасником даної справи та не були обізнані про її розгляд, і прийняте рішення, а тому просить визнати поважною причину пропуску строку, та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі 520/9376/18.

5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі № 520/9376/18.

6.17 березня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника прокурора Харківської області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №520/9376/18.

7. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2020 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів Берназюка Я. О., Чиркіна С. М.

8. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 520/9376/18.

9. Від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до суду надійшов відзив на касаційну скаргу.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що звернення прокурора з апеляційною скаргою в даному випадку спрямовано на захист прав та інтересів держави в особі суб'єктів владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Харківської обласної державної адміністрації, Харківської районної державної адміністрації Харківської області, які в силу положень статей 293, 295 КАС України мають право на апеляційне оскарження в межах строків, передбачених КАС України. Враховуючи термін пропуску строку на апеляційне оскарження, відсутність належних доказів на підтвердження поданої заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у справі № 520/9376/18, колегія суддів зазначила про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Заступник прокурора Харківської області у касаційній скарзі не погоджується із рішенням суду апеляційної інстанції, оскільки воно постановлене з порушенням норм процесуального права. Касаційну скаргу мотивує тим, що, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не врахував поважність причин пропуску вказаного строку, зокрема те, що він мав з'ясувати, коли дізнався саме прокурор про оскаржуване рішення суду першої інстанції та врахувати, що таке звернення відбулось на захист прав та інтересів держави.

Органи прокуратури не були учасником у даній справі та не були обізнані про її розгляд, а про оскаржуване рішення довідались лише під час вивчення інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26 грудня 2019 року та після ознайомлення 03 січня 2020 року з матеріалами справи. Прокурором вжито всі необхідні заходи для подання апеляційної скарги в межах строку оскарження судового рішення, а саме з 03 січня 2020 року (моменту ознайомлення з матеріалами справи №520/9376/18 у Харківському окружному адміністративному суді).

12. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області у відзиві на касаційну скаргу вказало, що задоволена судом першої інстанції позовна вимога не порушує його права, а тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.

ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

14. Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

15. Тобто, статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС Україниодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

16. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 420/5137/18 та від 27 лютого 2020 року у справі № 826/9915/18.

17. Як встановлено судом апеляційної інстанції, заступнику прокурора Харківської області про рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року стало відомо лише 26 грудня 2019 року під час вивчення інформації розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а з апеляційною скаргою на зазначене рішення звернувся 28 січня 2020 року, тобто з пропуском строку встановленого статтею 295 КАС України.

18. Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

19. Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

20. У відповідності до змісту статті 121 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

21. Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

22. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

23. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

24. Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.

25. В касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що прокурором вжито всі необхідні заходи для подання апеляційної скарги в межах строку оскарження судового рішення з 03 січня 2020 року, тобто з моменту ознайомлення з матеріалами справи №520/9376/18 у Харківському окружному адміністративному суді.

26. Частиною 1 статті 9 Закону України "Про доступ до судових рішень" встановлено, що особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків, може звернутися до апарату відповідного суду з письмовою заявою про:

1) надання можливості ознайомитися із судовим рішенням у приміщенні суду; 2) надання можливості виготовити копії судового рішення за допомогою власних технічних засобів; 3) виготовлення копії судового рішення апаратом суду.

27. Відповідно частини 2 статті 9 Закону України "Про доступ до судових рішень" у заяві особа повинна обґрунтувати, чому вона не змогла ознайомитися із судовим рішенням у Реєстрі, а також чому вона вважає, що судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків.

28. Заява розглядається відповідальною службовою особою апарату суду невідкладно, а якщо вона потребує додаткового вивчення - протягом трьох робочих днів (частина 3 статті 9 Закону України "Про доступ до судових рішень").

29. Про результати розгляду заяви службова особа апарату суду вносить запис до відповідного журналу із зазначенням відомостей про особу, яка звернулася із заявою (частина 4 статті 9 Закону України "Про доступ до судових рішень").

30. Відповідно до частини 6 розділу X Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, після ознайомлення з матеріалами судової справи така особа робить відповідний запис на своїй заяві про надання судової справи для ознайомлення (із обов'язковим зазначенням підпису, ініціалів та прізвища, дати ознайомлення), після чого заява долучається до матеріалів судової справи.

31. Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що особа, яка не брала участь у справі та судове рішення у якій безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків, має право ознайомитись з матеріалами такої справи, за умови звернення до суду із відповідною письмовою заявою. При цьому, після ознайомлення з матеріалами судової справи така особа робить відповідний запис (про ознайомлення) на своїй заяві про надання судової справи для ознайомлення.

32. Враховуючи вказане, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи №520/9376/19 відсутня відповідна заява органів прокуратури Харківської області про надання можливості для ознайомлення з матеріалами даної справи, а також відсутній запис про ознайомлення з такими матеріалами, що в свою чергу не підтверджує факт ознайомлення скаржника з матеріалами даної справи саме 03 січня 2020 року, як зазначено скаржником в апеляційній та касаційній скаргах.

33. Таким чином, колегія суддів зазначає про помилковість доводів скаржника у тій частині, що початок перебігу процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції повинен був відраховувати саме з 03 січня 2020 року (з моменту ознайомлення з матеріалами справи), оскільки докази такого ознайомлення з матеріалами справи № 520/9376/19 відсутні.

34. Крім того, навіть якщо вважати, що скаржник дійсно дізнався про оскаржуване рішення суду першої інстанції з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 26 грудня 2019 року та звернувшись з апеляційною скаргою до суду 28 січня 2020 року, він також пропустив строк на апеляційне оскарження передбачений статтею 295 КАС України. До того ж посилання на вивчення інформації розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень в грудні 2019 року за лютий 2019 року (майже через рік після прийняття оскаржуваного рішення) також не свідчить про поважність причин пропуску процесуального строку, оскільки доступ до реєстру судових рішень вказує на можливість ознайомлення з рішеннями суддів та їх оскарження в строки, що передбачені процесуальним законодавством.

35. Так, відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

36. Для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, що є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру вносяться всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.

37. Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень".

38. Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року оприлюднено 25 лютого 2019 року.

39. Отже, інформацію про прийняте Харківським окружним адміністративним судом оскаржуване рішення від 12 лютого 2019 року скаржник мав можливість отримати і з Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 25 лютого 2019 року, однак, апеляційну скаргу подано тільки 28 січня 2020 року.

40. Значний проміжок часу з моменту ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції та недоведеність поважності пропуску такого строку вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у апеляційному перегляді рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року.

41. Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги.

42. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

43. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

44. В даному випадку, колегія суддів не знаходить підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

45. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

46. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

47. Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

48. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

49. За таких обставин суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року, обґрунтовано дійшов висновку про те, що вказані у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними в контексті приписів КАС України та не можуть бути підставою для його поновлення.

50. Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду апеляційної інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.

51. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

52. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення, ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І. В. Желєзний

Судді: Я. О. Берназюк

С. М. Чиркін