Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2018 року

Київ

справа №428/10341/17

адміністративне провадження №К/9901/230/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів - Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області прийняту у складі судді Бароніна Д.Б. від 27 жовтня 2017 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду постановлену у складі колегії суддів Міронової Г.М., Арабей Т.Г., Геращенка І.В. від 29 листопада 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_2

до Старшого інспектора сектору батальйону дорожнього руху Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Ребрик Дмитра Ігоровича

про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до старшого інспектора сектору батальйону дорожнього руху Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Ребрик Дмитра Ігоровича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 вересня 2017 року о 11-25 год. старшим інспектором сектору батальйону дорожнього руху Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Ребрик Дмитром Ігоровичем в м. Сєвєродонецьку по вул. Об'їзна, в районі заправки «АГНКС», було винесено постанову серії БР №875023 у справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої суди попередніх інстанцій зробили висновок, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частини другої статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено штраф у розмірі 510 грн. 00 коп. Винесення вказаної постанови мотивовано тим, що ОСОБА_2 12 вересня 2017 року о 11-20 год. в м. Сєвєродонецьку по вул. Об'їзна, в районі заправки «АГНКС», перебуваючи посадовою особою, не узгодив місце проведення ремонтних робіт біля проїзної частини з органами Національної поліції, чим порушив пункт 32.1. Правил дорожнього руху України.

Суд звертає увагу на те, що справа про адміністративне правопорушення, в якій винесена оскаржувана постанова, згідно тексту вищевказаної постанови, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції частин другої, четвертої, п'ятої статті 258 КУпАП, а також відповідає змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395.

Посилання представника позивача на необхідність складення протоколу згідно із частини п'ятої статті 258 КУпАП Суд вважає неналежними, адже вказане положення закону не розповсюджується на випадки притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху.

Згідно із частиною другою статті 140 КУпАП порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 32.1 розділу 32 «;Окремі питання дорожнього руху, що потребують узгодження» Правил дорожнього руху, з органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.

Згідно із пунктом 1 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. № 198 із змінами та доповненнями (далі - Правила № 198), Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони (далі - Правила) поширюються на автомобільні (позаміські) дороги, міські вулиці і дороги загального користування, залізничні переїзди (далі - дорожні об'єкти) в межах смуги їх відчуження та червоних ліній і є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів (далі - дорожньо-експлуатаційні організації) і користувачів.

Відповідно до пункту 10 Правил №198 контроль за дотриманням цих Правил здійснюється власниками дорожніх об'єктів або уповноваженими ними органами та уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Згідно із пунктом 20 Правил №198 у межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг і червоних ліній міських вулиць і доріг забороняється розташовувати будь-які споруди або об'єкти без погодження з власниками автомобільних доріг та уповноваженим підрозділом Національної поліції.

З аналізу вищевказаних норм законодавства Суд робить висновок, що проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, із розташуванням будь-яких споруд або об'єктів у межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг і червоних ліній міських вулиць і доріг без погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції становить склад правопорушення, передбаченого частини другою статті 140 КУпАП.

Крім того, суди попередніх інстанцій зауважили, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною другою статті 140 КУпАП, об'єктивно підтверджується відеозаписом правопорушення та фототаблицею, яка була додана до оскаржуваної постанови. Також, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 12 вересня 2017 року в м. Сєвєродонецьку по вул. Об'їзна, в районі заправки «АГНКС», ОСОБА_2, перебуваючи відповідальною посадовою особою, не узгодив з органами Національної поліції місце проведення ремонтних робіт на автомобільній дорозі (вулиці) із розташуванням ремонтних засобів (об'єктів) біля проїзної частини та на проїзній частині.

Щодо посилання позивача на лист від 07 вересня 2017 року, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у вказаному листі позивач просив виділити наряд патрульної поліції для забезпечення безпеки дорожнього руху під час проведення ремонтних робіт, проте не ставив питання про погодження проведення самих ремонтних робіт, зокрема із розташуванням масивних об'єктів (автомобільного крану) на проїжджій частині дороги. Також у вказаному листі позивач не повідомляв про схему або приблизне розташування ремонтних робіт відносно проїжджої частини, що унеможливлювало будь-яке погодження таких робіт, адже їх обсяг був невідомий органу поліції.

Вищевказаний висновок суду додатково підтверджується листом позивача від 12 вересня 2017 року, який був складений вже після винесення оскаржуваної постанови та в якому позивач просить узгодити схему організації дорожнього руху під час проведення ремонтних робіт.

Факт регулювання дорожнього руху в місці проведення ремонтних робіт 12 вересня 2017 року патрульними поліцейськими не свідчить про погодження розташування об'єктів ремонтних робіт позивачем, адже уповноваженою особою для здійснення такого погодження в м. Сєвєродонецьку є лише начальник сектору батальйону дорожнього руху Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному (пункт 2.1.9 посадової інструкції начальника сектору батальйону дорожнього руху), в той час як прийняти до розгляду такі звернення можуть старші інспектори сектору батальйону дорожнього руху (пункт 2.1.7 посадової інструкції старшого інспектора сектору батальйону дорожнього руху). Вказані повноваження відсутні у посадовій інструкції поліцейського патрульної поліції.

Крім того, Суд враховує, що згідно із пунктами 2.1.11, 3.1.9 посадової інструкції старшого інспектора сектору батальйону дорожнього руху, пункт 1 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, старші інспектори сектору батальйону дорожнього руху мають право як працівники підрозділу патрульної поліції оформляти матеріали про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Враховуючи викладене, Суд робить висновок, що суди першої та апеляційної інстанції правильно застосували норми процесуального права.

Відповідно до частини другої та четвертої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Враховуючи положення цієї статті, Суд вважає всі інші доводи позивача безпідставними.

Доводи касаційної скарги не спростовують доводів рішень судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, судами першої та апеляційної інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, Суд робить висновок, що касаційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 242, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

2. Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області у складі від 27 жовтня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного від 29 листопада 2017 року - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М.Бевзенко

Судді Н.А.Данилевич

В.М.Шарапа