Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2018 року

Київ

справа №814/2261/16

провадження №К/9901/20798/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 814/2261/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року (суддя Марич Є.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (судді Лукянчук О.В., Градовський Ю.М., Кравченко К.В.),

І. Суть спору

1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - ГУ НП), у якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП № 278 о/с від 03 жовтня 2016 року про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого Жовтневого відділення поліції Корабельного відділу поліції ГУ НП зі служби в поліції за статтею 77 частини першої пункту 4 Закону України «Про Національну поліцію України» (у зв'язку зі скороченням або проведенням організаційних заходів);

поновити майора поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого Жовтневого відділення поліції Корабельного відділу поліції ГУ НП.

стягнути з ГУ НП на користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач за період з 01 серпня 2016 року до дати фактичного звільнення не запропонував позивачу жодної відповідної посади у складі поліції, хоч в органах внутрішніх справ позивач проходив службу з 2002 року, на момент звільнення мав звання майора поліції, з вислугою понад 13 років.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 з 2002 року до 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, на час звільнення мав спеціальне звання майора міліції.

4. Відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) начальник ГУ НП наказом від 07 листопада 2015 року № 3о/с «По особовому складу» призначив позивача на посаду старшого оперуповноваженого Жовтневого відділення поліції Корабельного відділу поліції ГУ НП з присвоєнням звання майора поліції.

5. Наказом ГУ НП від 21 березня 2016 року № 47 о/с ОСОБА_1 звільнили зі служби в поліції за статтею 77 частини першої пункту 5 Закону № 580-VIII (через службову невідповідність).

6. Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 14 липня 2016 року у справі № 814/787/16 скасував наказ ГУ НП № 47 від 21 березня 2016 року та поновив позивача на посаді старшого оперуповноваженого Жовтневого відділення поліції Корабельного відділу поліції ГУ НП.

7. На підставі вказаної постанови ГУ НП наказом № 209 о/с від 29 липня 2016 року поновило ОСОБА_1 на службі в поліції.

8. 01 серпня 2016 року позивачу під підпис вручили попередження про можливе наступне звільнення зі служби в поліції в зв'язку зі скороченням займаної посади.

9. Відповідно до наказу ГУ НП від 03 жовтня 2016 року № 278 о/с позивача звільнили з посади старшого оперуповноваженого Жовтневого відділення поліції Корабельного відділу поліції ГУ НП за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (у зв'язку зі скороченням штатів).

10. Не погодившись з правомірністю цього наказу позивач звернувся з позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 14 грудня 2016 року позовні вимоги задовольнив.

12. Визнав протиправним та скасував наказ ГУ НП № 278 о/с від 03 жовтня 2016 року про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого Жовтневого відділення поліції Корабельного відділу поліції ГУ НП зі служби в поліції за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (у зв'язку із скороченням або проведенням організаційних заходів).

13. Поновив майора поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого Жовтневого відділення поліції Корабельного відділу поліції ГУ НП.

14. Стягнув з ГУ НП на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 3985,87 грн.

15. Стягнув з ГУ НП на користь ОСОБА_1 заробітну плату за один місяць в сумі 5930,06 грн.

16. Постанову в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць суд допустив до негайного виконання.

17. Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 травня 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.

18. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що фактично в структурі ГУ НП відбулася реорганізація, утім скорочення штату, зокрема посади, яку обіймав позивач, не було.

19. Зокрема суди зазначили, що відповідач надав суду звіт про добір на службу та рух кадрів в ГУ НП, за яким на час звільнення позивача вакантними були 809 посад, з яких 119 - посади саме оперуповноважених. Крім того, за цим же звітом, у новому штатному розкладі передбачено 3272 штатні одиниці, з яких поліцейські - 2878 і 2197 - посади середнього складу поліції. З цього суди дійшли висновку, що в структурі ГУ НП відбулась реорганізація, однак штат Управління ГУНП в Миколаївській області не скоротився, а посада, яку обіймав позивач, залишилася.

20. Попередивши про звільнення, позивачеві не запропонували посад, на які його можна було б перевести з огляду на кваліфікацію, досвід роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до службових обов'язків. Тобто ГУ НП як роботодавець вжив належних заходів щодо працевлаштування позивача, що є порушенням як вимог трудового законодавства, так і статті 68 Закону № 580-VIII.

21. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що фактичною підставою для звільнення позивача був протокол атестаційної комісії від 03 березня 2016 року, згідно з яким позивач не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. У цьому зв'язку суди зауважили, що ГУ НП безпідставно не взяло до уваги судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 814/787/16, у яких не лише визнано протиправним та скасовано наказ про звільнення позивача з мотивів невідповідності займаній посаді, але й надано оцінку процедурі атестації та висновкам атестаційної комісії.

IV. Касаційне оскарження

22. У касаційній скарзі ГУ НП, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

23. Обґрунтовуючи свої вимоги відповідач, серед іншого, зазначив, що наказами Голови Національної поліції України від 28 квітня 2016 року № 360 «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області» та Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 31 травня 2016 року №440 «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області» скасовано всі тимчасові штати Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та скорочено всі посади, в тому числі й ту, яку обіймав позивач. Позивача письмово попередили про наступне звільнення та роз'яснили положення статті 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП). Відповідач додав, що при вирішенні питання щодо подальшого проходження позивачем служби (з огляду на скорочення штату) врахував висновок атестаційної комісії від 03 березня 2016 року № 15.00004338.0021683, який є в матеріалах особової справи позивача, що також вплинуло на прийняття рішення.

24. З посиланням на статтю 68 Закону № 580-VIII відповідач наголосив, що під час скорочення штату правом керівника є вирішувати питання про призначення поліцейського, посада якого скорочена, тому норми КЗпП, зокрема в частині працевлаштування, до цих правовідносин застосуванню не підлягають.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

25. Відповідно до частини третьої статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

26. Згідно з частиною першою статті 48 Закону № 580-VIII призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

27. За частиною першою статті 47 Закону № 580-VIII призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

28. Відповідно до пунктів 9, 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

29. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

30. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

31. Відповідно до частини першої статті 68 Закону № 580-VIII у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

32. Згідно з частиною другою статті 68 Закону № 580-VIII поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

33. Відповідно до пункту 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

VІ. Висновки Верховного Суду

34. З огляду на встановлені в цій справі обставини і правове регулювання спірних відносин колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що обов'язком відповідача було запропонувати позивачу вакантні посади з урахуванням його досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків.

35. З приводу тверджень відповідача про те, що на спірні правовідносини не поширюються положення КЗпП суд зазначає, що такі є слушними лише частково. Оскільки положення спеціального законодавства, зокрема Закону № 580-VIII, не врегульовують усієї процедури звільнення поліцейського у зв'язку зі скороченням чисельності штату, суди попередніх інстанцій обґрунтовано застосували до спірних правовідносин окремі положення КЗпП (у тій частині, що не врегульована спеціальними для цих правовідносин нормами), що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15.

36. Щодо висновку атестаційної комісії, на який покликається ГУ НП, то як висовується зі встановлених в цій справі обставин, оцінку цьому документу, як і прийнятому на його підставі наказу ГУ НП від 21 березня 2016 року № 47 о/с про звільнення позивача з поліції у зв'язку зі службовою невідповідністю, надав адміністративний суд у справі № 814/787/16, судове рішення у якій набрало законної сили. З урахуванням положень частини четвертої статті 78 КАС встановлені таким судовим рішенням (у справі № 814/787/16) обставини доказуванню (у цій справі) не підлягають.

37. крім того, в контексті спірних правовідносин є підстави погодитися з висновками судів попередніх інстанцій, що покликання ГУ НП на протокол атестаційної комісії про службову невідповідність позивача як однієї з підстав для прийняття спірного наказу про звільнення позивача вже у зв'язку зі скороченням штату ГУ НП дають підстави вважати, що дійсним мотивом для прийняття цього наказу (який є предметом оскарження в цій справі) є намагання повторно звільнити позивача з поліції за результатами атестації.

38. Переглянувши судові рішення в межах повноважень, визначених статтями 341, 349 КАС, колегія суддів дійшла висновку, що за встановлених фактичних обставин і правового регулювання спірних правовідносин висновок суду апеляційної інстанції є правильним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

39. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

40. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишити без задоволення.

2. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець