Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 серпня 2018 року

справа №806/5816/14

адміністративне провадження №К/9901/5713/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року у складі судді Попової О.Г. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у складі колегії суддів Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В., Охрімчук І.Г. у справі № 806/5816/14 за позовом Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В :

26 грудня 2014 року Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17 грудня 2014 року №0002362201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2014 року на 1162391 грн., з мотивів безпідставності його прийняття.

09 квітня 2015 року постановою Житомирського окружного адміністративного суду, залишеною без змін 19 травня 2015 року ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов Підприємства задоволений, внаслідок чого скасоване податкове повідомлення - рішення податкового органу від 17 грудня 2014 року №0002362201, з мотивів правомірності формування позивачем податкового кредиту серпня 2014 року та недоведеності податковим органом складу податкових правопорушень покладених податковим органом в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

05 червня 2015 року відповідачем подана касаційна скарга, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин при ухваленні судових рішень, неналежне дослідження та оцінка доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, податковий орган просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким Підприємству відмовити у задоволенні позову.

Доводами касаційної скарги відповідач визначає виключно те, що при співставленні первинних документів, наданих до перевірки, встановлено, що номенклатура товарів деяких податкових накладних не співпадає з номенклатурою видаткових накладних. Крім того, відсутня можливість на видаткових накладних ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій та порушенні вимоги законодавства щодо складання товарно-транспортних накладних в частині заповнення усіх граф цих документів.

08 червня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №806/5816/14 з Житомирського окружного адміністративного суду.

22 червня 2016 року справа №806/5816/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

18 січня 2018 року справу №806/5816/14 разом з матеріалами касаційної скарги №К/9901/5713/18 передані до Верховного Суду.

Підприємством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надані, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

Розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 07620094, перебуває на податковому обліку з 02 січня 2003 року, є платником податку на додану вартість.

У листопаді 2014 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства щодо правомірності формування податкового кредиту з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрвагонремтранс» за період з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 01 грудня 2014 року №7831/06-2522-02/07620094/0100 (далі - акт перевірки).

17 грудня 2014 року керівником податкового органу згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення- рішення №0002362201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1162391 грн. за серпень 2014 року за порушення пункту 44.1 статті 44, статей 185, 186, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій встановили, що між позивачем, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрвагонремтранс", як постачальником укладено та виконано договір від 23 червня 2014 року поставки продукції виробничо-технічного призначення на підставі дослідження податкових, видаткових накладних, складських накладних, товарно-транспортних накладних, відомостей про вантаж, рахунків на оплату та платіжних доручень.

Судами попередніх інстанцій також встановлений факт використання позивачем придбаного товару безпосередньо в його господарській діяльності.

Судом апеляційної інстанції досліджена та надана оцінка доводам податкового органу стосовно того, що номенклатура деяких податкових накладних не співпадає з номенклатурою видаткових накладних, за результатами якого суд дійшов висновку про те, що підприємством постачальником допущено технічні помилки в оформленні відповідних документів, що ніяким чином не впливає на право віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

В основу правомірності визначення податкового кредиту за спірними господарськими операціями судами попередніх інстанцій покладені також результати

зустрічної звірки документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року позивача та його контрагента, здійсненої Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів у м. Києві та викладеної в довідці від 24 листопада 2014 року.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентом позивача продукції виробничо-технічного призначення та використанні її у власній господарській діяльності.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акту перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаної позивачем продукції.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Прийнятним є висновок судів попередніх інстанцій про відповідність податкових накладних встановленим вимогам цієї норми та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Доведеність здійснення позивачем, встановлена судами попередніх інстанцій, господарських операцій, їх реальний характер, доводять правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання товару (продукції) та спростовують висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, внаслідок чого у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність повноважень податкового органу на перевірку довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та перевірки документів якості продукції, зокрема сертифікатів.

Неприйнятним є також довід податкового органу про те, що порушення порядку оформлення товарно-транспортних накладних жодним чином не впливає на формування податкового кредиту, оскільки їх оформлення не впливає на факт придбання товару позивачем, за умови, що податковий кредит сформований за наслідками виключно придбання товару без транспортних витрат.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі № 806/5816/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер