Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2018 року

Київ

справа №826/9886/14

касаційне провадження №К/9901/33010/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс) на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 (суддя - Костюк Л.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» (далі - Товариство) до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 11.07.2016, ухваленою в порядку письмового провадження, позов задовольнив.

Офіс 04.08.2016 оскаржив це рішення до Київського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 17.08.2016 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги), а саме - відсутності документа про сплату судового збору (у розмірі 80,39 грн.) та встановив п'ятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання копії цієї ухвали.

В межах встановленого судом строку Офіс подав до суду апеляційної інстанції клопотання про звільнення від сплати судового збору (без надання відстрочки або розстрочки), у якому просив суд безумовно звільнити податковий орган від сплати судового збору, оскільки Офіс як бюджетна та неприбуткова установа не є розпорядником та отримувачем судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України на здійснення та функціонування органів судової влади та не має відповідного бюджетного призначення, бюджетного асигнування (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів) по сплаті судового збору і, як наслідок, з рахунків ДФС платник податку не має права вимагали стягнення судового збору.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.09.2016 відмовив Офісу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016, на десять днів від дня отримання копії цієї ухвали.

В межах встановленого судом строку Офіс подав до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтував тим, що Офіс у повній мірі фінансується з державного бюджету, а виділення відповідних коштів потребує певного часу, з огляду на що Офіс з об'єктивних причин позбавлений можливості виконати вимоги ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016 у визначений судом строк.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.09.2016 продовжив Офісу строк для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016, на десять днів від дня отримання копії цієї ухвали.

В межах встановленого судом строку Офіс вдруге подав до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтував тим, що Офіс у повній мірі фінансується з державного бюджету, а виділення відповідних коштів потребує певного часу, з огляду на що Офіс з об'єктивних причин позбавлений можливості виконати вимоги ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016 у визначений судом строк.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.10.2018 відмовив Офісу у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу Офісу повернув, оскільки скаржник не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

19.01.2017 Офіс вдруге звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Також скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтував тим, що вперше Офіс звернувся до суду із апеляційною скаргою у межах строку, визначеного законодавством, але у зв'язку з несплатою Офісом судового збору апеляційну скаргу було повернуто. Також Офіс посилався на те, що у повній мірі фінансується з державного бюджету, а виділення відповідних коштів потребує певного часу, з урахуванням того, що Кодекс адміністративного судочинства України не зобов'язує апелянта звертатися до суду зі скаргою одразу на наступний день після спливу поважних причин пропуску десятиденного строку.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.02.2017 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності: вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги), а саме - відсутності документа про сплату судового збору; вимогам частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційної оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, оскільки причини, вказані Офісом у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними. Для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги суд встановив апелянту тридцяти денний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0101035273345 ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2017 була вручена представнику Офісу за довіреністю 21.02.2017.

В межах встановленого судом строку Офіс подав до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме - надання документа про сплату судового збору, яке обґрунтував тим, що Офіс у повній мірі фінансується з державного бюджету, а виділення відповідних коштів потребує певного часу. Заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження Офісом подано не було.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.03.2018 клопотання Офісу про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги залишив без задоволення та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2016 з підстав невиконання скаржником вимог частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційної оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку.

Офіс подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017, а справу повернути до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи невідповідність ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції нормам матеріального та процесуального права, Офіс посилається на те, що суд апеляційної не врахував фінансового становища податкового органу, наслідком чого стало повторне звернення до суду із апеляційною скаргою з порушенням строку. При цьому відповідач зазначає, що діяв сумлінно, звернувшись до суду із апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції вперше у строк, встановлений законом, а відсутність фінансування на сплату судового збору не є його виною. Також вважає, що застосування процесуальних обмежень апеляційним судом не є об'єктивним та виправданим, а тому має місце порушення статті 129 Конституції України та статті 7 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.05.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Товариство у запереченнях на касаційну скаргу просило суд залишити її без задоволення, у ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.08.2018 касаційну скаргу Офісу прийняв до провадження, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 14.08.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи Офісу та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За змістом частин другої, четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вирішення питання про відкриття апеляційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю апеляційної скарги вимогам статті 187 цього Кодексу та строками її подання.

Відповідно до положень абзацу 1 частини четвертої статті 189 зазначеного Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Абзацом 2 частини четвертої статті 189 зазначеного Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на те, що Офісом не було подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску процесуального строку, у причини, зазначені скаржником у клопотанні, доданому до апеляційної скарги були визнані неповажними згідно ухвали суду від 17.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, діяв відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна