Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.04.2019 року у справі №640/20276/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 640/20276/18

адміністративне провадження № К/9901/9356/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н. А.,

суддів: Смоковича М. І., Мацедонської В. Е.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Національного банку України до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов від 16 листопада 2018 року, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2019 року (головуючий суддя - Беспалов О. О., судді - Ключкович В. Ю., Парінов А. Б. ) у справі №640/20276/18, -

встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року Національний банк України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича від 16.11.2018 ВП №51740816 про стягнення виконавчого збору;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича від 16.11.2018 ВП №51740816 про накладення штрафу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державний виконавець, в період дії Закону України "Про виконавче провадження" в редакції на час відкриття виконавчого провадження ВП №51740816, норму закону щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору не виконав, приймаючи оскаржувану постанову 16.11.2018, відповідач діяв всупереч Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 02.06.2016 №1404-VIII. Крім того, щодо протиправності постанови старшого державного виконавця про накладення штрафу, позивач зазначив, що рішення суду не було виконано вчасно з поважних причин, про що відповідача було повідомлено листом від 24.05.2018.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича від 16.11.2018 ВП №51740816 про стягнення виконавчого збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2019 апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року з усіма доданими до неї матеріалами повернуто апелянту.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд зазначив, що у наданий відповідачу ухвалою суду від 14.03.2019 року дводенний строк для усунення недоліків апеляційної скарги вказані недоліки не усунуто. Суд зазначив, що копію вказаної ухвали направлено на електронну адресу апелянта 14.03.2019, натомість, докази усунення недоліків апеляційної скарги станом на 22.03.2019 (з урахуванням можливих затрат часу на пересилання поштової кореспонденції) апелянт не надав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

03 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2019 року, в якій відповідач просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що ухвалою апеляційного суду від 14.03.2019 Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було надано саме десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Саме в десятиденний строк, 25.03.2019, як зазначає скаржник, ним усунено виявлені апеляційним судом недоліки апеляційної скарги.

Отже, вважає, що при поверненні апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не дотримано вимог ст. 169 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2021 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ч. 2 ст. 298 КАС України, застосовуються положення ч. 2 ст. 298 КАС України.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 №460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 №460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 №460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення".

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 у зв'язку з ненаданням апелянтом до апеляційної скарги документу про сплату судового збору апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Копію вказаної ухвали направлено на електронну адресу апелянта 14.03.2019, яка, як вказує скаржник в касаційній скарзі та підтверджується матеріалами справи, того ж дня була отримана Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

З огляду на наведене, останнім днем для усунення недоліків поданої скаржником апеляційної скарги було 24.03.2019.

Проте постановляючи оскаржувану ухвалу, Шостий апеляційний адміністративний суд помилково вказав на встановлення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України дводенного строку для усунення виявлених судом недоліків апеляційної скарги, оскільки саме такого терміну для виконання ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 не містить.

Таким чином, визначені Шостим апеляційним адміністративним судом в ухвалі від
22.03.2019 підстави для повернення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України апеляційної скарги були відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є необґрунтованими та передчасними, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 351, 352, 353, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2019 року скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН. А. Данилевич М. І. Смокович В. Е. Мацедонська