Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

Київ

справа №804/4855/16

адміністративне провадження №К/9901/26684/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Гончарової І.А. від 02 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Кругового О.О., суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А. від 15 листопада 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (правонаступник - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби; далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» від 21 липня 2016 року №319.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що положеннями Кримінального процесуального кодексу України не передбачено повноважень слідчого судді призначати перевірку платника податків. Крім того, оскаржуваний наказ суперечить абзацу другому пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки відповідна перевірка призначена за період та з питань, що були охоплені попередньою перевіркою, проведеною контролюючим органом, про що складено акт від 06 березня 2015 року №105/22-01/30012937.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, позов задоволено.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу підстав для призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу, оскільки предметом перевірки, призначеної оскаржуваним наказом, та перевірки, за наслідком якої складено акт від 06 березня 2015 року №105/22-01/30012937, є тотожні питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. Крім того, суди зазначили про відсутність повноважень у податкового органу на призначення перевірки платника податків на підставі отриманої ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення ревізії фінансово-господарської діяльності.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У касаційній скарзі відповідач вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про задоволення позову, оскільки оскаржуваний наказ прийнято відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв'язку із надходженням ухвали слідчого судді, тобто за наявності законодавчо визначених підстав. Крім того, зазначає про порушення позивачем вимог статті 81 Податкового кодексу України у зв'язку із недопуском посадових осіб відповідача до перевірки.

Обґрунтовуючи заперечення на касаційну скаргу, позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін. При цьому посилається на правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо протиправності призначення перевірки, оскільки у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваного наказу. Наголошує, що Податковим кодексом України не передбачено право податкового органу проводити ревізії платника податків, які, в свою чергу, відповідно до приписів чинного законодавства відносяться до повноважень Державної фінансової інспекції України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 21 липня 2016 року у справі №639/5588/16-к надано співробітникам Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпроптеровську Міжрегіонального Головного управління ДФС дозвіл на проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ТОВ «Атлантіс» за період з 01 січня 2013 року по 24 травня 2016 року у кримінальному провадженні №12016220500001083 на п'ятнадцять робочих днів з 21 липня 2016 року.

На виконання зазначеної вище ухвали відповідачем було прийнято наказ від 28 липня 2016 року №319, яким призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Атлантіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 24 травня 2016 року тривалістю 15 робочих днів з 01 серпня 2016 року.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом першим пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час призначення перевірки) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Враховуючи викладене, підставою для прийняття контролюючим органом наказу про проведення документальної позапланової перевірки у відповідності до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є, зокрема, отримання податковим органом рішення слідчого судді про призначення перевірки, а не про надання дозволу на проведення ревізії фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, приймаючи спірний наказ про призначення перевірки позивача на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення ревізії фінансово-господарської діяльності, контролюючий орган діяв всупереч вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Крім того, судами встановлено, що у період з 06 лютого 2015 року по 05 березня 2015 року Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі наказу від 05 лютого 2015 року №68 було проведено перевірку ТОВ «Атлантіс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також єдиного внеску за період за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2014 року, що підтверджується актом від 06 березня 2015 року №105/22-01/30012937.

Згідно з абзацом першим пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01 січня 2015 року, пункт 78.2 статті 78 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим такого змісту: «Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків».

Таким чином, Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому прийняли рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у справі №804/4855/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко,

Судді Верховного Суду