Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2022 року

м. Київ

справа № 260/4567/20

адміністративне провадження № К/9901/42923/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівської митниці (процесуальний правонаступник Галицької митниці Держмитслужби) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2021 (суддя-доповідач Кухтей Р.В., судді: Шевчук С.М., Шинкар Т.І.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ГОЛДЕН ФРУІТ» до Галицької митниці Держмитслужби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 27.04.2021 адміністративний позов ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 13.10.2020 №209000/2020/210024/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.10.2020 №UA209140/2020/00490.

23.07.2021 Галицька митниця Держмитслужби (далі - Митниця) звернулася з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції у цій справі.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.10.2021 відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.

На цю ухвалу Митниця подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу передати для продовження розгляду.

У касаційній скарзі відповідач наводить довід, як підставу для скасування ухвали суду апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду, - невідповідність висновку суду дійсним обставинам справи щодо неподання скаржником заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відповідач наголошує, що норми процесуального закону не містять вимог щодо обов`язку учасників справи подавати заяви та клопотання окремими документами. У строк, визначений судом для усунення недоліків апеляційної скарги, ним було подано заяву від 03.09.2021 про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору та заміни сторони у справі. У цій заяві серед іншого було наведено підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження (відсутність бюджетних асигнувань на видатки для сплати судового збору), яким суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки та зробив помилковий висновок, що скаржник не подав заяви для поновлення строку.

Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну та необґрунтовану. Позивач вказує, що у прохальній частині заяви від 03.09.2021 про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору та заміни сторони у справі відповідач не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, як того вимагає норма пункту 4 частини першої статті 167 КАС, тому висновок суду про неподання скаржником такої заяви є правильним.

На стадії відкриття касаційного провадження здійснено заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва, передбаченого статтею 52 КАС.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, заперечення проти касаційної скарги позивача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Положеннями пункту 1 частини другої статті 295 КАС встановлено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Отже, законом визначені процесуальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов`язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, частина третя статті 295 КАС передбачає, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. При цьому адміністративний суд має дискреційні повноваження на поновлення процесуальних строків і питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюється судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку.

Порушення вимог до оформлення апеляційної скарги, деталізованих у статті 296 КАС зумовлює її залишення без руху чи повернення за правилами статті 169 цього Кодексу (частина друга статті 298 КАС).

Подання апеляційної скарги після закінчення строків, врегульованих у статті 295 КАС є також підставою для залишення її без руху.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Статтею 44 КАС передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними нормативними положеннями чітко окреслено процесуальну поведінку, зміст якої зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до процесуальних прав, реалізуючи їх таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов`язків, встановлених законом та судом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як установлено матеріалами справи, Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.08.2021 апеляційну скаргу відповідача залишив без руху, як таку, що була подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 295 КАС, а підстави, вказані у заяві про поновлення цього строку, визнав неповажними (заява про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтована відсутністю бюджетних асигнувань на видатки для сплати судового збору). Також відповідачем не було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 6306,00 грн. При цьому вперше подана апеляційна скарга була повернута згідно з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 з цієї ж підстави - у зв`язку з несплатою судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений у ній строк відповідач звернувся до апеляційного суду із заявою від 03.09.2021 про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору та заміни сторони у справі процесуальним правонаступником (а.с. 229 - 234 т. І). У зазначеній заяві Митниця не навела інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження як підстави для його поновлення (відсутність бюджетних асигнувань на видатки для сплати судового збору), на які вказувала у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, що була подана одночасно із апеляційною скаргою 23.07.2021 (а.с. 217 - 220 т. І). Цим причинам, аналогічним за змістом, апеляційний суд надав вже оцінку, як неповажним, в ухвалі від 25.08.2021 про залишення апеляційної скарги без руху, запропонувавши відповідачу надати вмотивовану заяву про поновлення процесуального строку із наведенням поважних підстав його пропуску. Відповідачем, однак, ця пропозиція суду була проігнорована. Інших підстав для поновлення строку, як того вимагає норма частини третьої 298 КАС, відповідач не вказав, навівши у заяві від 03.09.2021 аналогічний зміст заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, що була подана одночасно із апеляційною скаргою 23.07.2021.

Усунення недоліків скарги шляхом подання удруге відповідного клопотання (заяви) про поновлення процесуального строку з посиланням на причини пропуску строку на апеляційне оскарження як підстави для його поновлення, яким суд вже надав оцінку та дійшов висновку, що вони є неповажними, виключає можливість стверджувати про виконання процесуальних обов`язків учасником справи, встановлених законом та судом.

Отже, вимоги ухвали від 25.08.2021 щодо необхідності подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, не були виконанні відповідачем, що і стало підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 299 КАС.

Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності "res judicata" як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Відповідно до частин першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене касаційну скаргу Митниці слід залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2021 - без змін.

Керуючись статтями 52 345 349 353 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2021 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Васильєва Р.Ф. Ханова В.П. Юрченко