Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова КАС ВП від 16.02.2023 року у справі №160/4820/21 Постанова КАС ВП від 16.02.2023 року у справі №160...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Історія справи

Постанова КАС ВП від 16.02.2023 року у справі №160/4820/21
Постанова КАС ВП від 16.02.2023 року у справі №160/4820/21

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 160/4820/21

адміністративне провадження № К/9901/46415/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду(далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Данилевич Н.А., Уханенка С.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №160/4820/21

за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної плати, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року, прийняте в складі: головуючого судді Віхрової В.С., і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Чепурнова Д.В., суддів Іванова С.М., Мельника В.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - відповідач), з вимогами:

1.1. визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невиплати всіх належних сум при звільненні ОСОБА_1 за період з 01.05.2020 по 14.05.2020;

1.2. стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь позивача ОСОБА_1 18 851,68 грн (вісімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят одна гривня та 68 копійок), невиплаченої заробітної плати при звільненні за період з 01.05.2020 по 14.05.2020.

2. Позов обґрунтовано неправомірним нарахуванням відповідачем заробітної плати у період з 01.05.2020 по 14.05.2020, яка, на думку позивача, повинна була нараховуватись відповідно до вимог статті 81 Закону України «Про прокуратуру», що є спеціальною нормою права у спірних правовідносинах.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. З 14.01.2015 позивач працював в Прокуратурі Дніпропетровської області.

4. Наказом прокурора Дніпропетровської області від 30.04.2020 позивача звільнено з посади прокурора відділу представництва при виконанні судових рішень Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 14.05.2020, із зазначенням підстави - рішення Кадрової комісії №2.

5. Відповідно до розрахункового листка за 2020 рік (табельний номер 58) оклад позивача складав 5 730 грн, вислуга 25% (17 років 6 місяців).

6. За спірний період з 01.05.2020 по 14.05.2020 позивачу нараховано та виплачено: оклад 907,74 грн; компенсація при звільненні 34 378,50 грн; місячна премія 1 441,92 грн; за виконання ОВЗ 791,64 грн; індексація доходів 90,61 грн; вислуга років прокурора 226,18 грн; разом нараховано 37 833,59 грн.

7. У період з 01.05.2020 по 14.05.2020 Дніпропетровською обласною прокуратурою позивачеві нараховувалась заробітна плата з урахуванням посадового окладу у розмірі, що є меншим ніж встановлений статтею 81 Закону України «Про прокуратуру».

8. Так, заробітна плата за спірний період виплачувалась із урахуванням посадового окладу, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (далі - Постанова №505).

9. Зазначаючи про протиправне незастосування відповідачем у період з 01.05.2020 по 14.05.2020 посадового окладу у розмірі, передбаченому статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

10. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

11. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що заробітна плата в період з 01.05.2020 по 14.05.2020 нарахована та виплачена позивачу відповідно до вимог чинного законодавства.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

12. 20 грудня 2021 року до Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021.

13. У касаційний скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення.

14. Як на підставу для перегляду вказаних судових рішень, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», з урахуванням рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020. За доводами скаржника з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення відсутні перешкоди для виплати заробітної плати прокурорам відповідно до приписів статті 81 Закону України «Про прокуратуру».

15. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Данилевич Н.А., Уханенку С.А.

16. Ухвалою Суду від 10.01.2022 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

17. Від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких він наполягає на безпідставності останньої, просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

18. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

21. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначені Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII).

22. Частина перша статті 7 Закону №1697-VII до внесення змін Законом №113-ІХ (набрав чинності 25.09.2019) передбачала, що систему прокуратури України становлять: 1) Генеральна прокуратура України; 2) регіональні прокуратури; 3) місцеві прокуратури; 4) військові прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

23. Згідно зі статтею 10 Закону №1697-VII до внесення змін Законом №113-ІХ (набрав чинності 25.09.2019) у системі прокуратури України діють регіональні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя. Регіональну прокуратуру очолює керівник регіональної прокуратури - прокурор області, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, який має першого заступника та не більше трьох заступників. У структурі регіональної прокуратури утворюються підрозділи - управління та відділи.

24. Відповідно до частин першої-четвертої статті 81 Закону №1697-VII до внесення змін Законом №113-ІХ (набрав чинності 25.09.2019) заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури з 1 січня 2017 року становить 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора місцевої прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора регіональної прокуратури - 1,2.

25. Частина перша статті 7 Закону №1697-VII (зі змінами внесеними Законом №113-ІХ, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що систему прокуратури України становлять: 1) Офіс Генерального прокурора; 2) обласні прокуратури; 3) окружні прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

26. Згідно зі статтею 10 Закону №1697-VII (зі змінами, внесеними Законом №113-ІХ, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура. Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників. У структурі обласної прокуратури утворюються підрозділи - управління та відділи. Утворення, перелік, територіальна юрисдикція, реорганізація та ліквідація обласних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

27. Відповідно до частин першої-четвертої статті 81 Закону №1697-VII (зі змінами, внесеними Законом №113-ІХ, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік. Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 01 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2.

28. Згідно з приписами частини сьомої статті 81 Закону №1697-VII (зі змінами, внесеними Законом №113-ІХ, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.

29. Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина дев`ята статті 81 Закону №1697-VII (зі змінами, внесеними Законом №113-ІХ, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

30. Частиною першою статті 89 Закону №1697-VII (зі змінами, внесеними Законом №113-ІХ, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.

31. Статтею 90 Закону №1697-VII (зі змінами внесеними Законом №113-ІХ, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

32. Відповідно до статей 8, 13 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

33. За приписами статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

34. Пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (у редакції Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 №79-VIII, які набрали чинності з 01.01.2015) установлено, що норми і положення статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України від 14.10.2014 «Про прокуратуру», застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

35. Згідно з пунктами 1, 2 і 6 Постанови №505 затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-7; надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці: 1) установлювати: працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів, а також зазначено, що видатки, пов`язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. Упорядкування посадових окладів окремих працівників органів прокуратури здійснюється в межах затвердженого фонду оплати праці.

36. Абзацами першим та третім пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX встановлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

37. За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

38. Указаний Закон є чинним та неконституційним у встановленому законом порядку не визнавався.

39. Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697-VІІ зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

40. Пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України визначено, що положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня Конституційним Судом України цього Рішення.

VI. Позиція Верховного Суду

41. Спірні правовідносини в цій справі склались з приводу ненарахування та невиплати заробітної плати позивачу у період з 01.05.2020 по 14.05.2020 у порядку та розмірі, передбаченому статтею 81 Закону №1697-VII.

42. Суд у контексті спірних правовідносин, уважає за доцільне зазначити таке.

43. Системний аналіз приписів Закону №113-ІХ дозволяє зробити висновок, що на зазначений період (тобто до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури) оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до Постанови №505.

44. Водночас ті прокурори, які переведені на посаду прокурора в обласні прокуратури, отримують заробітну плату згідно зі статтею 81 Закону №1697-VII зі змінами, внесеними Законом №113-ІХ.

45. Суд звертає увагу, що положеннями пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX запроваджено різні підходи до оплати праці прокурорів залежно від проходження чи не проходження атестації.

46. Отож прирівняння посадового окладу позивача до посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури за відсутності факту переведення його на посаду прокурора в ці установи, суперечить вимогам Закону №113-IX.

47. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №540/1268/21, від 14.07.2022 у справі №240/1984/21, від 26.09.2022 у справі №460/1354/21, від 06.10.2022 у справі №420/20711/21, від 10.11.2022 у справі №160/10050/21, від 29.11.2022 у справі №460/1675/21.

48. Щодо застосування Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі №6-р/2020, яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697-VІІ зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів і бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, Верховний Суд у наведених справах зазначив таке.

49. Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформульованої у цьому Рішенні (абзац одинадцятий підпункту 2.2 пункту), заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури, у розумінні статті 131-1 Основного Закону України, має визначатися виключно законом.

50. Таким чином, Конституційний Суд України дав тлумачення положень статті 81 Закону №1697-VІІ (зі змінами, у розумінні статті 131-1 Основного Закону України), яка відповідно до іншого Рішення Конституційного Суду України від 18.06.2020 №5-р(II)/2020 указує на те, що за новим конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.

51. Слід звернути увагу, що Конституція України, як неодноразово зазначив Верховний Суд у постановах від 21.09.2021 в справі №160/6204/20, від 13.10.2021 в справі №560/4176/19, від 26.11.2021 в справі №200/14545/19-а, віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їхньої діяльності з загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання прокурорів. Таке оцінювання було визначено на законодавчому рівні і стосувалось без винятку всіх прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури.

52. Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі №6-р/2020, на яке посилається позивач, стосується приписів статті 81 Закону №1697-VІІ зі змінами, офіційне тлумачення яких здійснено в розумінні статті 131-1 Основного Закону України і пов`язане з організацією і порядком діяльності прокуратури нового змісту - з функцією кримінального обвинувачення та проведення кадрового перезавантаження через оцінювання прокурорів. А тому застосування статті 81 Закону №1697-VII зі змінами в редакції Закону №113-ІХ у цій справі, пов`язується із фактом переведення прокурорів (після їхньої атестації) на посади в «новоутворені»/«оновлені» прокуратури (відповідно до Закону №113-ІХ).

53. Так, за висновком Верховного Суду у вказаних справах до прокурора, який не пройшов успішно атестацію та не переведений за її наслідками на посаду в Офіс Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури, застосуванню підлягають приписи абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, зі змісту якого слідує, що на період до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата праці прокурорів, які не завершили процедуру атестації, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, а саме постанови Кабінету Міністрів України №505.

54. У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що позивач звільнений з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII.

55. Отже, позивач не є прокурором, який успішно пройшов атестацію, а тому у спірних правовідносинах застосуванню підлягають приписи абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, зі змісту якого слідує, що на період до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата праці прокурорів, які не завершили процедуру атестації, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, а саме Постанови №505.

56. Проаналізувавши викладене Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

57. На підставі пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

58. Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

59. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

60. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.

61. Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

62. Залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 .

63. Залишити без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року.

64. Судові витрати не розподіляються.

65. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: Н.А. Данилевич

С.А. Уханенко

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати