Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2018 року

Київ

справа №820/3637/15

адміністративне провадження №К/9901/8636/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФСна постановуХарківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року (суддя О.В. Панченко)та постановуХарківського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року (колегія у складі суддів: С.В. Дюкарєва, С.П. Жигилій, Т.С. Перцова)у справі№ 820/3637/15за позовомПублічного акціонерного товариства «Завод Південкабель»доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФСпроскасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Завод Південкабель» (далі - ПАТ «Завод Південкабель») звернулось до суду із адміністративним позовом, в якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів за формою «В-4» №0000064000 від 03 квітня 2015 року щодо зменшення ПАТ «Завод Південкабель» суми від'ємного значення ПДВ за грудень 2014 року у розмірі 57416,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача спростовуються належними первинними документами та реальністю виконаних господарських операцій, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню. Окрім того, платник податку не може нести відповідальності за несумлінне ставлення своїх контрагентів до виконання ними податкових зобов'язань чи неспроможності податкових органів якісно та своєчасно виконувати свої обов'язки по перевірках.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення за формою "В-4" №0000064000 від 03 квітня 2015 року Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів щодо зменшення ПАТ «Завод "Південкабель» суми від'ємного значення ПДВ за грудень 2014 року у розмірі 57416,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Завод Південкабель» про скасування податкового повідомлення-рішення за формою «В-4» №0000064000 від 03 квітня 2015 року Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів щодо зменшення ПАТ «Завод "Південкабель» суми від'ємного значення ПДВ за грудень 2014 року у розмірі 978,98 грн. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року залишено без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем з контрагентами, підтверджується первинними документами.

Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками місцевого суду, окрім неправомірності зменшення ПАТ «Завод «Південкабель» суми від'ємного значення ПДВ за грудень 2014 року у розмірі 978,98 грн., у зв'язку з чим в цій частині рішення суду першої інстанції скасував та відмовив в задоволенні позову в цій частині, посилаючись на неправомірне включення ПДВ ПАТ «Завод «Південкабель» за податковою накладною, яка у порушення ст. 201 Податкового кодексу України не отримана та не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в задоволеній частині позовних вимог, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, а також, на неврахування судами безпідставності формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій з контрагентом, не підтвердження реальності таких господарських операцій.

Крім того, відповідачем відзначено, що відповідно до виписаних ТОВ «Завод Гідропрогрес» товаро-транспортних накладних транспортування ТМЦ здійснювалось автомобілем, який не знаходиться у його власності, та належить ТОВ «Виробничо торгівельне підприємство «Партнер», який є контрагентом ТОВ «Завод Гідропрогрес». Податкова інспекція звертає увагу на те, що ТОВ «Виробничо торгівельне підприємство «Партнер» має стан 16. Припинено» (ліквідовано, закрито) за власним бажанням - 20 травня 2008 року. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 20 травня 2008 року. Згідно бази АІС «Автомобіль ДАГ МВС України» на обліку у ТОВ «Завод Гідропрогрес» транспортних засобів не обліковується, а водій ОСОБА_2 не є працівником цього Товариства. Отже неможливо встановити фактичне відвантаження, транспортування та отримання товарно-матеріальних цінностей, так як в ТТН зазначений автомобіль FIAT DOBLO COMBI державний номер НОМЕР_1, який фактично належить ТОВ «Виробничо торгівельне підприємство «Партнер». Дана обставина свідчить про сумнівність реальності здійснення операцій по відвантаженню та перевезенню товару від ТОВ «Завод Гідропрогрес» на адресу ПАТ «Завод «Південкабель».

У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі наказу від 23 лютого 2015 року №88, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, відповідачем проведено документальну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації за грудень 2014 року та достовірності нарахування бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт від 20 березня 2015 року № 51/28-09-40-14/00214534 про порушення позивачем при відображенні у декларації за грудень 2014 року від'ємного значення з ПДВ, а саме в порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту за грудень 2014 року на суму 57416,00 грн., що призвело до заниження суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року на 57416,00 грн.

На підставі акта перевірки від 20 березня 2015 року № 51/28-09-40-14/00214534 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «В-4» № 0000064000 від 03 квітня 2015 року, яким ПАТ «Завод «Південкабель» зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 57416,00 грн.

Судами також встановлено, що реальність господарських операцій ТОВ «Завод «Південкабель» з Виробничим кооперативом «Практик» при виконанні договору постачання №23/01 від 23 січня 2012 року, з ТОВ «Гідропрогрес» при виконанні договору поставки № 7 від 27 червня 2013 року; та з TOB «НасосЕлПром» при виконанні договору № 10041 від 07 жовтня 2014 року, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами, рахунками на оплату, товаро-транспортними накладними, сертифікатом на свинець ГОСТ 3778-98 марки С2, доказами оприбуткування товару на складі (прибутковими ордерами), платіжними дорученнями, картками кількісного та сортового обліку матеріалів складу.

При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Судами об'єктивно взято до уваги, що транспортування товару здійснювалось силами контрагента - ТОВ «Гідропрогрес», а не позивачем.

Відповідно до приписів підпункту «а» пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих контрагентами, які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в частині, залишеній без змін апеляційним судом, та суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для часткового задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції та суд першої інстанції в частині, залишеній без змін апеляційним судом, не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року в частині, залишеній без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року, та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду