Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.03.2018 року у справі №825/1701/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

15 травня 2018 року

справа №825/1701/17

адміністративне провадження №К/9901/44683/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у складі судді Соломко І.І. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів Глущенко Я.Б., Кузьминишиної О.М., Пилипенко О.Є. у справі № 825/1701/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиниця Агро» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тиниця Агро» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 серпня 2017 року № 0002791400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 195 777 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 97 889 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

20 листопада 2017 року постановою Чернігівського окружного адміністративного суду позов задоволено у повному обсязі з мотивів протиправності спірного податкового повідомлення-рішення.

28 лютого 2018 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду, постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 серпня 2017 року № 0002791400 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 87 312 грн та штрафними санкціями у розмірі 43 656 грн. У задоволенні позову в цій частині відмовлено, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з часткової протиправності спірного податкового повідомлення-рішення та недоведення податковим органом складу правопорушення у вигляді заниження податку на додану вартість внаслідок реалізації продукції нижче її собівартості у жовтні 2015 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині, суд апеляційної інстанції висновувався з доведення податковим органом складу податкового правопорушення, а саме формування податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками нереальних господарських операцій.

22 березня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій він, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», доводить правомірність своїх дій при збільшенні податку на додану вартість за операціями з реалізації свиней за цінами нижче їх собівартості у жовтні 2015 року.

27 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Чернігівського окружного адміністративного суду справу № 825/1701/17.

11 квітня 2018 року справа № 825/1701/17 надійшла до Верховного Суду

16 квітня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, в якому він проти касаційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанови судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство, код ЄДРПОУ 33233246, у період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2016 року застосовувало спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість та здійснювало відгодівлю та реалізацію свиней.

Податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків, серед іншого, з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 17 липня 2017 року за № 386/14/33233246 (далі - акт перевірки).

Висновками акта перевірки встановлено порушення платником податків вимог:

- пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на протязі 2015 року), в результаті чого занижено податок по загальній декларації в періоді, що перевіряється, на загальну суму 108 465 грн., у тому числі за жовтень 2015 року в сумі 107 827 грн., за лютий 2016 року в сумі 100 грн., за квітень 2016 року 100 грн., за травень 2016 року в сумі 142 грн., за листопад 2016 року в сумі 296 грн.;

- пункту 198.6 статі 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (по декларації спецрежиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства (скорочена) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 87 312 грн., у тому числі за вересень 2016 року в сумі 87 312 грн.

10 серпня 2017 року податковим органом згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та на підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0002791400, яким за порушення пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (в редакції, чинною на протязі 2015 року), пункту 198.6 статі 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 195 777 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 97 889 грн.

Склад податкового правопорушення доводиться податковим органом висновком про протиправні дії платника податків у двох групах правовідносин, а саме за операціями з реалізації свиней за цінами нижче їх собівартості та при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість у лютому-березні 2016 року на загальну суму 87 312 грн.

Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України

Відповідно до абзацу 2 пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) встановлено, що база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, собівартість реалізованої продукції (свиней) за звітний період податковим органом встановлена шляхом ділення оборотів за жовтень 2015 року по 211 рахунку (тварини на вирощуванні) 3 373 860 грн. на кількість реалізованої продукції за жовтень 2015 року 116 340 кг, а саме 3 373 860 грн. /116340 кг = 29 грн. за кг . При цьому реалізація свиней протягом 4 кварталу 2015 року проводилася по ціні від 23 грн. 75 коп. за 1 кг до 26 грн. 08 коп.

Суму у розмірі 3 373 860 грн. складають витрати понесені позивачем, серед іншого, на закупівлю молодняку у сумі 669 500 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову у цій частині, суди першої та апеляційної інстанцій висновувалися з того, що податковим органом проведено помилковий розрахунок собівартості реалізованої продукції, оскільки не враховано положень пунктів 9.4. та 9.5 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених Наказом Міністерством аграрної політики України № 132 від 18 травня 2001 року та не використано показник з витрат на вирощування і відгодівлю молодняка у поточному році.

Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо неналежного здійснення податковим органом розрахунку собівартості реалізованої продукції (живих свиней), але з врахуванням інших мотивів.

Визначення собівартості реалізованих живих свиней, а не м'ясопродуктів, має відбуватися на підставі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи", пункт 20 яких встановлює, що собівартість реалізованих біологічних активів і сільськогосподарської продукції дорівнює вартості, за якою вони відображаються в обліку на дату реалізації. При цьому тварин на вирощуванні та відгодівлі віднесено до поточних біологічних активів, а основне стадо свиней - до довгострокових біологічних активів.

Відповідно до Додатку Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи" лише при реалізації м'ясопродуктів застосовуються правила визначення собівартості, встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

У зв'язку з наведеним, посилання скаржника на необхідність застосування норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» є безпідставними.

Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, хоча і не зареєстровані у Міністерстві юстиції України та мають виключно рекомендаційний характер, проте не суперечать вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи", які не враховано податковим органом при проведенні перевірки.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів залишаються без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року в частині залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції у справі №825/1701/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер