Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.05.2018 року у справі №815/2628/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

Київ

справа №815/2628/17

адміністративне провадження №К/9901/50456/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 (головуючий суддя - Бойко А.В., судді: Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.)

у справі №815/2628/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Лайнс» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Лайнс» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2017 позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2017.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження відповідач оскаржив його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі Київська міська митниця ДФС просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 та направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги зазначає, що в межах встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України ним було подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції у даній справі, яка була повернута у зв'язку з несплатою судового збору. Неможливість усунення недоліків була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору. Скориставшись правом на повторне звернення відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, однак, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, порушив при цьому право контролюючого органу на справедливий судовий захист.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Трейд Лайнс» зазначає, що рішення суду другої інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно з частиною четвертою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2017 судом першої інстанції отримано 05.07.2017.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання документа про сплату судового збору, а ухвалою від 04.08.2017 апеляційну скаргу повернуто апелянту.

У лютому 2018 року Київська міська митниця ДФС повторно звернулась до суду з апеляційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2017, одночасно заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване відсутністю належного фінансування. Крім того, апелянт зазначив, що відповідно до ухвали від 28.12.2017 по справі №752/22669/17 детективи НАБУ отримали право на доступ та вилучення у Київської міської митниці ДФС матеріалів адміністративних справ, зокрема і справи №815/2628/17.

Наведені заявником апеляційної скарги обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано судом неповажними з огляду на те, що відсутність бюджетного фінансування не дає право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Крім того, судом враховано, що відповідно до копії протоколу обшуку вказані дії щодо вилучення проводились 19.01.2018, проте, апелянтом не зазначено жодних причин, що обумовили неможливість повторно звернутись з апеляційною скаргою у період з 18.08.2017 по 19.01.2018.

У зв'язку з цим ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2018 подану апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк тридцять днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків шляхом надання обґрунтованих підстав для поновлення строку.

Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

На виконання вимог ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2018 Київською міською митницею ДФС подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що 07.04.2017, 01.08.2017 року та 10.11.2017 ним направлялись листи на адресу Державної фіскальної служби України стосовно виділення коштів на сплату судового збору, що підтверджує відсутність належного фінансування у період з серпня 2017 року по листопад 2017 року та свідчить про бажання митного органу реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

Крім того, апелянт зазначив, що відповідно до ухвали від 28.12.2017 по справі №752/22669/17 детективи НАБУ отримали право на доступ та вилучення у Київської міської митниці ДФС матеріалів адміністративних справ, зокрема і справи №815/2628/17.

Приймаючи до уваги заявлені апелянтом доводи стосовно неможливості сплати судового збору через відсутність належно фінансування у період з серпня 2017 року по листопад 2017 року, судом апеляційної інстанції враховано, що Київською міською митницею ДФС не надано жодних доказів щодо відсутності можливості сплатити судовий збір у період з грудня 2017 року по лютий 2018 року. При цьому, ДФС не позбавлена була у період з серпня 2017 року по листопад 2017 року права подати до суду апеляційної інстанції клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати, однак таким правом не скористалась. До того ж, дії щодо обшуку, на які посилається відповідач, проводились 19.01.2018.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Слід також зазначити, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій митного органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, заявником апеляційної скарги жодних документів які б підтверджували здійснення ним заходів щодо отримання коштів для сплати судового збору для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по даній справі з часу виникнення права на апеляційне оскарження, а також у період з грудня 2017 року по лютий 2018 року, не надано.

Таким чином, суд погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про зволікання Київською міською митницею ДФС з повторним звернення з апеляційною скаргою до суду, а тому зазначені позивачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, у зв'язку з чим підстави для поновлення такого строку відсутні.

За наведених обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду