Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.02.2019 року у справі №804/14181/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2019 року

Київ

справа №804/14181/15

адміністративне провадження №К/9901/26915/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІ-ОІЛ ІНДАСТРІ» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Олефіренко Н.А., суддів Білак С.В., Шальєвої В.А. від 08 червня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІ-ОІЛ ІНДАСТРІ» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІ-ОІЛ ІНДАСТРІ» (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач/Інспекція), в якому просило: 1) визнати протиправними дії Інспекції щодо коригування (виключення) на підставі акту від 21 травня 2015 року №78/04-83-22-01/37663896 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПОЛІ-ОІЛ ІНДАСТРІ» з питань придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Веста Метаопт» у жовтні 2014 року та ТОВ «ТД Агрінол» у січні 2015 року та їх подальшої реалізації на контрагентів-покупців», в електронних базах даних, в тому числі в «Аналітичній системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту» АІС «Податковий блок», сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «ПОЛІ-ОІЛ ІНДАСТРІ» у податковій декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2014 року; 2) зобов'язати Інспекцію відновити в електронних базах даних, в тому числі в «Аналітичній системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту» АІС «Податковий блок», показники податкової звітності ТОВ «ПОЛІ-ОІЛ ІНДАСТРІ», зазначені останнім в податковій декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2014 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало, що внесення змін до автоматизованих інформаційних систем, що використовуються контролюючими органами, можливе лише після визначення платнику податків зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку, а тому, оскільки за результатами документальної перевірки податкові повідомлення-рішення щодо зменшення розміру податкового кредиту за жовтень 2014 року по операціям з ПП «Веста Метаопт» та щодо зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2014 року по операціям з ПАТ «АвтоКраз» не приймалися й, відповідно, не узгоджувалися, дії відповідача по внесенню до інформаційних баз даних на підставі висновків акта перевірки від 21 травня 2015 року №78/04-83-22-01/37663896 інформації є протиправними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року позов задоволено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що самостійна зміна, коригування чи іншим способом врахування результатів перевірки відповідачем в електронних базах даних, в тому числі в «Аналітичній системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту» АІС «Податковий блок», показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим платником шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, а тому, оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймалися, дані обліку та показників в інформаційній системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України підлягають відновленню до стану, який існував до внесення висновків акту перевірки.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Своє рішення апеляційний суд обґрунтував тим, що дії контролюючого органу по відображенню в інформаційно-аналітичних базах інформації щодо проведеної перевірки відповідають повноваженням такого органу та не створюють для платника податків наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків; така інформація не може бути виключена з відповідних баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування ним норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, по суті посилався на ті ж доводи та обставини, що наводились у позовній заяві. Вважає, що внесення змін до електронної бази даних контролюючим органом можливе лише після визначення платнику податків зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку, а тому будь-які зміни до облікових даних платника податків, а також до інформаційних баз, мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами грошових зобов'язань.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із даним позовом та розгляду справи судами попередніх інстанцій) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

<...> поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Таким чином обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

За правилами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Отже дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій контролюючого органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права неодноразово була висловлена Верховним Судом України у постановах від 03, 10 та 17 листопада 2015 року (справи №№ 21-99а15, 2479а15 та 2944а15 відповідно), а також Верховним Судом у постановах від 07 березня 2018 року та 25 квітня 2018 року (справи №№ 808/3720/14, 826/1902/15 та 813/8411/13-а відповідно).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Інспекції була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань придбання товарів (робі, послуг) у ПП «Веста Метаопт» у жовтні 2014 року та ТОВ «ТД Агрінол» у січні 2015 року та їх подальшої реалізації на контрагентів-покупців, за результатами якої складено акт від 21 травня 2015 року №78/04-83-22-01/37663896, яким зафіксовано порушення позивачем приписів пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, внаслідок чого останнім завищено податковий кредит за жовтень 2014 року на суму 14661,90 грн. по взаємовідносинам з придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Веста Метаопт»; завищено податкові зобов'язання за жовтень 2014 року на суму 17440,80 грн. по взаємовідносинам з продажу ПАТ «АвтоКраз» придбаних у ПП «Веста Метаопт» товарно-матеріальних цінностей; завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 91006,20 грн. по взаємовідносинам з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «ТД Агрінол».

На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2015 року №0001192201, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 91006,20 грн., тобто по операціям з ТОВ «ТД Агрінол» за січень 2015 року.

Щодо зменшення позивачу розміру податкового кредиту за жовтень 2014 року на суму 14661,90грн. по операціям з придбання оливи трансформаторної Т-1500 у ПП «Веста Метаопт» та щодо зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2014 року на суму 17440,80 грн. по операціям з подальшого продажу ПАТ «АвтоКраз» придбаної у ПП «Веста Метаопт» оливи трансформаторної Т-1500 податкових повідомлень - рішень Інспекцією прийнято не було.

Відповідачем на підставі згаданого акта документальної позапланової невиїзної перевірки внесено зміни до автоматизованої інформаційної системи, в тому числі до «Аналітичної системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», зокрема, шляхом коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість (податкових зобов'язань та податкового кредиту) Товариства по взаємовідносинам з його контрагентом ПП «Веста Метаопт» за жовтень 2014 року на суму податкового кредиту - 14661,90 грн. (по операціям з придбання оливи трансформаторної Т-1500) та на суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість - 17440,80грн. (по операціям з подальшого продажу ПАТ «АвтоКраз» придбаної у ПП «Веста Метаопт» оливи трансформаторної Т-1500).

Вимог про оскарження дій контролюючого органу щодо призначення перевірки, повідомлення про її призначення та процедури проведення перевірки позивачем не заявлялось.

За відсутності в матеріалах справи доказів визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення відповідного податкового контролю правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що підстави для виключення з відповідних інформаційних баз контролюючих органів інформації, внесеної на підставі акта перевірки від 21 травня 2015 року №78/04-83-22-01/37663896, відсутні, адже внесення такої інформації до баз даних само по собі не зумовлює для платника податків будь-яких юридичних наслідків та не порушує права позивача.

Враховуючи наведене, мотиви касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення за правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням процесуальних норм.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування чи порушення норм права при ухваленні рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІ-ОІЛ ІНДАСТРІ» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду