Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.01.2021 року у справі №817/1542/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року

м. Київ

справа № 817/1542/16

адміністративне провадження № К/9901/43566/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В., суддів: Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження справу №817/1542/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрресурс" до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Львівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 (суддя Жуковська Л. А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 (головуючий суддя Жизневська А. В., суддя: Котік Т. С., Охрімчук І. Г. ),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрресурс" (далі також ТОВ "Укрресурс", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби (далі також Львівська митниця, відповідач) про визнання дій відповідача в частині конфіскації належного ТОВ "Укрресурс" майна, а саме: заготовки тарної для виготовлення європіддонів з вільхи в кількості 21,51м. куб., згідно протоколу про порушення митних правил №3158/20900/15 від
28.12.2015 відносно директора ТОВ "Укрресурс" ОСОБА_1 протиправними.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від
08.02.2017, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Львівська митниця звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі митний орган просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.03.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Львівської митниці у справі №817/1542/16.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №817/1542/16 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В. В.

Згідно з частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2021 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 12.01.2021.

В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач вказує, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням матеріального права та підлягають скасуванню. Як зазначає відповідач, судами не було враховано, що заготовка тарна, для виготовлення європіддонів з вільхи, використовувалась для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил - заготовки тарної для виготовлення європіддонів з сосни, а тому також було тимчасово вилучена.

Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу. Товариство вказує, що касаційна скарга не містить обґрунтувань та підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити касаційну скаргу митного органу без задоволення.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.12.2015 до зони митного контролю митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці в напрямку "виїзд з України" заїхав транспортний засіб Renault Magnum 460/Koegel SNCO 24, який здійснював перевезення вантажу заявленого згідно товаросупровідних документів "заготовка тарна з вільхи для виготовлення європіддонів, 1 сорт, вологість вільхи - 49 %, ГОСТ 8486-86,9585-84,2140-81,26381-84,2454-80,6782.1-75. Вільха розмір в мм: 15-76-1200-25.40 м3,26 місць, вага (брутто) 22500 кг.".

Відправником вантажу було ТОВ фірма "УКРРЕСУРС", м. Рівне, вул. Соборна, 264, отримувачем - фірма "Palletbedrijf van der Pol BV Dorpsstraat 96 (entrance Rijzendewe g) 4634 TT Woensdrecht Netherlands.

Відповідно листа ГУ БКОЗ СБ України №14/27080 від 09.11.2015 у зв'язку з вжиттям заходів з попередження незаконного експорту "лісоматеріалів" було ініційовано проведення огляду вантажу, переміщуваного даним транспортним засобом.

Відповідно до поданої митної декларації № 204050000/2015/023885 від 18.12.2015 ТОВ фірма "Укрресурс" задекларувало заготовку тарну з вільхи для виготовлення європіддонів, 1 сорт, вага брутто 22500 кг (а. с.5).

У ході здійснення митного контролю встановлено, що у вантажному відсіку даного автомобіля переміщується 26 палетів заготовки тарної для виготовлення європіддонів, з яких 21 палет є заготовками схожими на породу деревини (вільха), а ще 5 палетів виготовлені з деревини, яка за кольором та структурою дерева відрізняється від вільхи.

28.12.2015 державним інспектором АПВ УАР та ПМП Львівської митниці Мисаном І. Ф. був складений протокол про порушення митних правил №3158/20900/15, відповідно до якого виявлено товар, який не відповідає заявленому у супровідних документах, а саме: "заготовка тарна для виготовлення європіддонів в кількості 26 місць та вагою (брутто) 22500 кг: 1) з вільхи 21,51 м. куб., 2) з сосни 5,12 м. куб.".

На підставі вказаного Протоколу та статті 511 Митного кодексу України митним органом тимчасово вилучено товар - "заготовка тарна для виготовлення європіддонів в кількості 21 місць з вільхи - 21,51 м. куб.", "заготовка тарна для виготовлення європіддонів в кількості 5 місць з сосни - 5,12 м. куб.".

Не погоджуючись з діями відповідача щодо вилучення частини товару, позивач звернувся з позовом до суду. Позивач вважає дії суб'єкта владних повноважень протиправними, оскільки вилученню підлягають лише товари - безпосередні предмети порушення митних правил. Всупереч цьому, митницею було вилучено заготовку тарну для виготовлення євро піддонів з вільхи в кількості 21,51м. куб., хоча даний товар був задекларований позивачем. Тому, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, оскільки посадова особа митного органу була уповноважена здійснити тимчасове вилучення товару, який був безпосереднім предметом порушення митних правил, лише в кількості 5 місць з сосни - 5,12 м. куб., до вирішення в судовому порядку питання щодо його конфіскації.

Згідно положень частини 2 статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються МК України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм пункту 24 частини 1 статті 4 МК України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Як встановлено частиною 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 266 МК України декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 266 МК України; на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Частиною 4 статті 266 МК України визначено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену Частиною 4 статті 266 МК України відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Процесуальні дії у справі про порушення митних правил та порядок їх проведення врегульовано главою 71 МК України.

Статтею 508 Митного кодексу України передбачено, що у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До них належать:

1) складення протоколу про порушення митних правил;

2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб;

3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них;

4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у Статтею 508 Митного кодексу України, та документів на них;

5) митне обстеження;

6) пред'явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання;

7) експертиза;

8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

Статтею 511 МК України визначено, що товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися. Документи, які перебувають в електронному вигляді, вилучаються разом з відповідними носіями.

У разі виявлення порушень митних правил, передбачених Статтею 511 МК України, вилучення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов'язковим.

Вилучені товари, транспортні засоби та документи повинні бути перелічені у протоколі, що складається в передбачених Статтею 511 МК України випадках, або в доданому до нього описі з точним зазначенням кількості, міри, ваги та особливих ознак цих товарів, транспортних засобів та документів, а також вартості товарів, транспортних засобів.

Під час розгляду справи судами з'ясовано, що у протоколі про порушення митних правил №3158/20900/15 від 28.12.2015 дії декларанта - директора ТОВ "Укрресурс" ОСОБА_1 були кваліфіковані як порушення частини 1 статті 483 МК України, яка передбачає:

переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що задекларований позивачем у митній декларації № 204050000/2015/023885 від 28.12.2015 тип та кількість експортованого товару не відповідав фактичній наявності виду товару, яка виявлена під час митного огляду.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №3158/20900/15 від
28.12.2015 посадовою особою митного органу було вилучено товар, який є безпосереднім предметом порушення митних правил, тобто який не був задекларований, а саме: заготовка тарна для виготовлення європіддонів в кількості 5 місць з сосни - 5,12 м. куб.

Крім того, на підставі вказаного протоколу вилученню підлягав і товар, який Товариством належним чином задекларовано у встановленому законом порядку в митній декларації № 204050000/2015/023885 від 28.12.2015, а саме: заготовка тарна для виготовлення європіддонів в кількості 21 місць з вільхи - 21,51 м. куб., що суперечить встановленим нормам законодавства.

Проте, виходячи з аналізу приписів статтей 483, 508, 511 Митного кодексу України, тимчасово вилучатися можуть тільки товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил та транспортні засоби, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей.

Суди дійшли висновку, що посадова особа митного органу мала повноваження на здійснення тимчасового вилучення товару, який був безпосереднім предметом порушення митних правил, а саме: заготовки тарної для виготовлення європіддонів в кількості 5 місць з сосни - 5,12 м. куб., до вирішення в судовому порядку питання щодо його конфіскації.

Як відзначено судами, позивач просить суд визнати незаконними дії відповідача в частині конфіскації належного ТОВ "Укрресурс" майна - заготовки тарної для виготовлення євро-піддонів з вільхи в кількості 21,51м. куб. Однак, при розгляді справи встановлено, що митний орган на підставі статті 511 МК України відповідно до вказаного протоколу про порушення митних правил здійснив лише тимчасове вилучення товарів. Питання конфіскації товару вирішувалося в подальшому в судовому порядку.

Слід врахувати, що постановою апеляційного суду Львівської області від
10.08.2016 у справі №461/747/16-п, якою змінена постанова Галицького районного суду м. Львова від 07.04.2016, ОСОБА_1, директор ТОВ "Укрресурс", визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України. До нього застосовано штраф та конфісковано заготовки тарні для виготовлення європіддонів з сосни в кількості 5,12 м. куб. Заготовку тарну для виготовлення європіддонів з вільхи в кількості 21,51 м. куб. повернуто.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій перевірялися дії відповідача щодо законності тимчасового вилучення спірного товару, а не його конфіскації.

Відповідач в апеляційній та касаційній скаргах вказує про те, що товар - заготовка тарна для виготовлення європіддонів з вільхи в кількості 21,51 м. куб. використовувалися для приховування предметів порушення митних правил (заготовки тарної для виготовлення європіддонів з вільхи в кількості 5,12 м. куб. ) і має теж бути вилученим. Судом апеляційної інстанції вказані доводи розглянуто та правомірно відхилено за безпідставністю, оскільки такий факт приховування не підтверджено жодним доказом, представленим суду.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України (у редакції, чинній до
15.12.2017) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 77 КАС України у чинній редакції).

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи. Касаційний суд вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 у справі №817/1542/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Р. Ф. Ханова

Судді Верховного Суду