Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.12.2020 року у справі №641/544/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа №641/544/17

адміністративне провадження №К/9901/23216/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства оборони України

на постанову Комінтернівського районного суду міста Харкова від 06.04.2017 (суддя Колодяжна І. М. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 (колегія у складі суддів Григорова А. М., Тацій Л. В., Подобайло З. Г. )

у справі №641/544/17

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:

- скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про повернення та доопрацювання документів позивачу, щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", оформлене пунктом 12 протоколу від 09.12.2016 №112;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, щодо відмови у прийнятті рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей";

- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резерватів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року, у зв'язку з встановленням позивачу третьої групи інвалідності, надіслати рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги позивачу; зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення.

2. Постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 06.04.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
20.06.2017, позов задоволено повністю.

3. У касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР з 26.10.1980 по 07.02.1983, в тому числі у складі діючої армії в період бойових дій в Демократичній республіці Афганістан, в/ч 2099: з 03.09.1981 по 05.09.1981, з 13.11.1989 по 15.11.1981, з
08.01.1982 по 09.01.1982, що затверджується військовим квитком, довідкою Комінтернівського ОРВК м. Харкова №81/ВЗ від 21.07.2016, архівною довідкою.

5. Згідно з витягом з протоколу № 256 від 26.01.2016 засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв - отримані колишнім військовослужбовцем ОСОБА_1 під час проходження військової служби множинне вогнепальне осколкове поранення голови та тулуба (контузія головного мозку - 1981 р. ) та наступні захворювання - пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

6. Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серія 12ААА № 104988 від 19.02.2016 - у зв'язку з пораненням, контузією і захворюваннями, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії, позивачу вперше з 16.02.2016 встановлена ІІІ група інвалідності на строк до
16.02.2017.

7. Позивач подав до Харківського обласного військового комісаріату заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", надавши всі необхідні документи.

8. Листом від 18.01.2017 № 113/BC3 Харківський ОВК повідомив позивача про рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби - від 09.12.2016, протокол № 112 п. 12, та надала висновок про необхідність повернення документів на доопрацьовування, оскільки на день звільнення з військової служби заявник проходив службу в Прикордонних військах КБД СРСР, у зв'язку з чим, витрати пов'язані з виплатою одноразової грошової допомоги мають здійснюватися Державною прикордонною службою України та заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення.

9. Позивач, вважаючи дії та бездіяльність відповідача щодо непризначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності протиправними, звернувся з позовом до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відмова відповідача позивачу у призначенні грошової допомоги через відсутність документу, підтверджуючого причини та обставини здобуття поранення, є неправомірною та суперечить п. 11 Порядку №975.

Матеріалами справи підтверджується подання позивачем висновку ВЛК щодо причин та обставин поранення, який є достатнім доказом, що воно не пов'язано із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Суди зазначили, що Міністерство оборони України заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги не розглянуло та відповідного рішення не прийняло, відтак є підстави для зобов'язання відповідача прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи згідно з вимогами чинного законодавства України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. У касаційній скарзі відповідач наголошує на тому, що матеріалами справи взагалі не підтверджено факт отримання позивачем поранення під час служби в Афганістані, оскільки відсутні будь-які документи, що вказували б на такий факт.

Стверджує, що позивачем не подано документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а тому ОСОБА_1 не має права на отримання грошової допомоги.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

13. Ключовим питанням, на яке слід відповісти задля правильного вирішення цього спору, є наявність/відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги на підставі поданої ним заяви та долучених до заяви документів.

14. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - ~law7~).

15. Разом з цим, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені ~law8~, у статті 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

16. Відповідно до ~law9~ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених ~law10~.

17. За приписами ~law11~ одноразова грошова допомога у разі встановлення військовослужбовцю ІI групи інвалідності призначається і виплачується в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

18. ~law12~ встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

19. Водночас, відповідно до ~law13~ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом)

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги

20. Відповідно до ~law14~ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України

21. На виконання вимог цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" затвердив Порядок № 975.

22. Пунктом 11 Порядку №975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

23. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

24. Аналіз зазначених норм права діє підстави для висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ~law15~.

25. Подання зазначених у пункті 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ~law16~ (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.

26. При цьому Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

27. Водночас подання до Міноборони відповідного рішення військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

28. Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від
10.04.2019 у справі № 822/220/18, документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міноборони обов'язку щодо їх витребовування.

29. У зазначеній справі Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що надані позивачем документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: акт судово-медичного дослідження та протокол засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону, не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

30. Відтак, у контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 26.01.2016 № 256, вказує лише на характер і давність тілесних ушкоджень.

31. З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що позивач не додав документ, який свідчить про причини та обставини поранення, а протокол ВЛК від 26.01.2016 № 256, не є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання позивача.

32. Таким чином, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, оскільки ним подано не всі передбачені Порядком №975 документи для отримання такої допомоги.

33. За таких обставин колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

34. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

35. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

36. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

2. Постанову Комінтернівського районного суду міста Харкова від 06 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі №641/544/17 скасувати.

3. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб