Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.11.2020 року у справі №806/5119/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року

м. Київ

справа №806/5119/15

адміністративне провадження №К/9901/25231/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року (головуючий суддя Жизневська А. В., судді: Котік Т. С., Малахова Н. М. ) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, позивач) звернулась до суду з позовом до Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 вересня 2015 року №0000522205, №0000512205, №0000502205.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Підприємець вказувала, що оприбуткування готівки нею здійснювалось своєчасно, що підтверджується копією книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО); встановлений же перевіряючими факт неведення в повному обсязі обліку товарних запасів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) за місцем їх реалізації спростовується видатковою накладною №ЖТ15-000082849 від 14 вересня 2015 року; крім того законодавством не передбачено обов'язку фізичної особи-підприємця вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації, відтак застосування до неї штрафних (фінансових) санкцій на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 вересня 2015 року №0000502205 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 33 678,00 грн. ; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, підтверджуючих своєчасне та належне оприбуткування нею готівки; крім того, продаж алкогольних напоїв в період з 24 липня 2015 року по 08 вересня 2015 року здійснювався Підприємцем за цінами, нижчими за встановлені мінімальні ціни, що підтверджено поданими відповідачем доказами; до того ж позивачем не надано накладні на алкогольні напої, які зберігались та були реалізовані (за заниженими цінами) в період з 24 липня 2015 року по 08 вересня 2015 року; в той же час ані акт перевірки, ані додатки до нього не містять чіткого опису із конкретним зазначенням найменування тютюнових виробів, їх кількості та ціни на суму 16
665,20 грн., які бралися до розрахунку штрафної санкції; водночас, як встановив суд, позивач перебуває на загальній системі оподаткування, а тому відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР від 06 липня 1995 року "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265/95) повинна вести облік товарних запасів.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 вересня 2015 року №0000502205 на суму 33 330,00 грн. скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено; в решті постанову залишено без змін.

При цьому, апеляційний суд, погодившись із мотивами суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, разом з тим вказав, що Підприємцем видаткова накладна від 14 вересня 2015 року №ЖТ15-000082849 на тютюнові вироби контролюючому органу ані під час проведення перевірки, ані в подальшому не надавалась, а відтак останнім правомірно застосовано до неї штрафну (фінансову) санкцію в сумі 33 678,00 грн., розмір якої обраховано на підставі складеного під час перевірки опису необлікованих тютюнових виробів.

Не погоджуючись з прийнятим судом апеляційної інстанції рішенням, Підприємець звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, зазначаючи, що не скористалась своїм правом на подачу до контролюючого органу заперечень на акт перевірки та додаткових документів, а оскаржила прийняті ним повідомлення-рішення в судовому порядку, додавши до позовної заяви всі наявні у неї докази в підтвердження, зокрема, належного обліку товарів, що знаходились на реалізації, у тому числі й видаткову накладну від 14 вересня 2015 року №ЖТ15-000082849.

При цьому зміст касаційної скарги свідчить, що позивачем рішення суду попередньої інстанції оскаржується лише в частині скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, а відтак відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) саме в цій частині воно й підлягає касаційному перегляду.

Відповідач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

Судами встановлено, що з 15 вересня 2015 року на підставі наказу Головного управління ДФС в Житомирській області №511 від 14 вересня 2015 року та направлень №410, №411 від 14 вересня 2015 року посадовими особами контролюючого органу проведена фактична перевірка магазину, що знаходиться за адресою:

Житомирська область, м. Коростишів, Червона площа, 1 та належить Підприємцю, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, нафтовими виробами, нафтопродуктами, паливом моторним альтернативним, скрапленим газом, за результатами якої складено акт №122/212298200102 від 18 вересня 2015 року, яким, в свою чергу, встановлено наступні порушення:

- здійснення реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни, в період з 24 липня 2015 року по 08 вересня 2015 року на загальну суму 736,00 грн. (опис алкогольних напоїв, реалізованих за заниженими цінами, наведений у додатку №1 до акту перевірки);

- незабезпечення своєчасного оприбуткування готівкової виручки в сумі 3 585,45
грн. в повному обсязі в день надходження в розділі №2 "Облік руху готівки та суми розрахунків" КОРО №0610000972"Р"/7, яка зареєстрована в органах ДФС 05 червня 2015 року, відповідно до фіскальних звітних чеків та контрольних стрічок;

- неведення в повному обсязі у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: Підприємцем не надано накладних на алкогольні напої, які зберігались та були реалізовані за заниженими цінами в період з 24 липня 2015 року по 08 вересня 2015 року на загальну суму 736,00 грн. (опис алкогольних напоїв у додатку №1 до акту перевірки), а також в повному обсязі накладних на тютюнові вироби (згідно з описом) на загальну суму 16 665,20 грн. (відповідно до опису загальна кількість продукції станом на 15 вересня 2015 року становила 18 560,05 грн., а на перевірку надано документи про походження товару на суму 1 894,85 грн., тобто накладних на суму 16 665,20 грн. не надано).

Виходячи з висновків акту перевірки Інспекцією 29 вересня 2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000522205, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" визначено штрафні (фінансові) санкції на суму 17 927,25 грн. ;

- №0000512205, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та статті 17 Закону України №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон №481/95) нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 10 000,00 грн. ;

- №0000502205, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та статті 20 Закону №265/95 застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 34 802,40 грн.

Не погоджуючись із прийнятими Інспекцією податковими повідомленнями-рішеннями, Підприємець звернулась до суду з позовом у даній справі.

При цьому, як вже вказувалось в цій постанові, Верховним Судом рішення судів попередніх інстанцій відповідно до приписів статті 341 КАС України в касаційному порядку переглядаються лише в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 вересня 2015 року №0000502205 щодо застосування до Підприємця штрафної (фінансової) санкції в сумі 33 330,00 грн.

Так, пунктом 12 статті 3 Закону №265/95 передбачалось, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Водночас відповідно до пункту 177.10 статті 177 ПК України фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

При цьому облік товарних запасів є суто бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку; документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо; відповідно порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку є відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей.

Згідно зі статтею 20 Закону №265/95 до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Отже, розмір штрафної санкції, в даному випадку, безпосередньо залежить від вартості необлікованих товарів.

Здійснюючи розгляд справи, суди встановили, що позивач перебуває на загальній системі оподаткування, а тому визнали безпідставними її твердження про відсутність обов'язку ведення обліку товарних запасів.

Також судами встановлено, що фактичною підставою для нарахування Підприємцю штрафної (фінансової) санкції у розмірі 34 802,40 грн. слугував висновок податкового органу про неведення нею у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 17 401,20 грн. : 16 665,20 грн. - щодо тютюнових виробів та 736,00 грн. - щодо алкогольних напоїв.

Перелік необлікованих товарів наведений в додатку №1 до акту перевірки та описі тютюнових виробів, що надійшли на реалізацію.

При цьому, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, за результатами розгляду справи та дослідження її матеріалів прийшов до висновку про здійснення позивачем в період з 24 липня 2015 року по 08 вересня 2015 року реалізації необлікованих алкогольних напоїв на суму лише 562,00 грн. ; доказів же наявності у Підприємця або здійснення нею реалізації алкогольних напоїв на суму 174,00 грн. контролюючим органом не подано, в той час як остання поданими видатковими накладними цю обставину спростувала.

Стосовно ж тютюнових виробів, то судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно опису останніх (здійсненого під час перевірки) загальна вартість зберігаємої продукції становила 18 560,05 грн., проте на перевірку надано документи про находження товару на суму 1 894,85 грн., тобто облікові документи на тютюнові вироби на загальну суму 16 665,20 грн. не подано.

В той же час апеляційним судом визнано необґрунтованими посилання Підприємця на те, що висновки контролюючого органу про наявність у неї необлікованих тютюнових виробів на загальну суму 16 665,20 грн. спростовуються наявною в матеріалах справи видатковою накладною №ЖТ15-000082849 від 14 вересня 2015 року, оскільки, як встановив суд, на час проведення перевірки остання у позивача була відсутня та ані перевіряючим, ані в подальшому відповідачеві не надавалась.

Враховуючи викладене, висновок суду попередньої інстанції у справі, що розглядається, про відсутність правових підстав для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Інспекції від 29 вересня 2015 року №0000502205 щодо застосування до Підприємця штрафної (фінансової) санкції в сумі 33 330,00 грн. ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судом попередньої інстанції в основу оскаржуваного рішення, й не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному частин 1 та 4 статті 242 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС. С. Пасічник І. А. Васильєва В. П. Юрченко