ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 340/2449/19

адміністративне провадження № К/9901/12537/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н.В.,

суддів: Смоковича М.І., Кашпур О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 340/2449/19

за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання протиправною та скасування постанови,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року, постановлену в складі головуючого судді Момонт Г.М.

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого Дурасової Ю.В., суддів Божко Л.А., Лукманової О.М.,

УСТАНОВИВ:

І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (далі - відповідач), в якому просив:

1.1 визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 03 вересня 2019 року "Про відкриття виконавчого провадження", ВП №59943026, про примусове виконання Виконавчого напису №1498 від 02 серпня 2019 року приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Гамзатової Аліни Анатоліївни про стягнення з ОСОБА_1 153 450,25 грн. боргу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал". У позовній заяві ОСОБА_1 також просив суд судові витрати покласти на відповідача.

2. 11 жовтня 2019 року позивачем подано до суду заяву, у якій в порядку частини сьомої статті 139 КАС України повідомлено, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, позивачем будуть надані докази для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі:

3.1. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. від 03 вересня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №59943026 та стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 768,40 грн.

4. 04 листопада 2019 року до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про винесення додаткового рішення у справі №340/2449/19, у якій позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. Також у заяві представник позивача просить поновити процесуальний строк на подання доказів для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки у передбачені законом строки докази понесення судових витрат не могли бути надані суду у зв`язку з тим, що у період з 17 по 29 жовтня 2019 року адвокат знаходився у відпустці та перебував поза межами України. Оплата та документальне підтвердження надання послуг з професійної правової допомоги були здійснені лише 30 жовтня 2019 року.

4.1. Докази витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу надійшли до суду 04 листопада 2019 року, та подані до відділу поштового зв`язку 30 жовтня 2019 року, тобто протягом 12 днів після ухвалення рішення у даній справі.

4.2. На підтвердження понесених витрат суду надано завірені копії договору (угоди) №15 про надання правової допомоги від 17 вересня 2019 року, акта прийому-передачі наданих юридичних послуг згідно з Договором №15 про надання правничої допомоги від 17 вересня 2019 року - від 30 жовтня 2019 року та квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 30 жовтня 2019 року.

Зі змісту акта прийому-передачі наданих юридичних послуг згідно з Договором №15 про надання правничої допомоги від 17 вересня 2019 року - від 30 жовтня 2019 року встановлено, що виконавець адвокат Самарін А.С. та замовник ОСОБА_1 засвідчили належне виконання сторонами умов договору, а саме, з боку виконавця - надання правової допомоги за час дії договору шляхом:

- вивчення судової практики та аналіз законодавства в сфері виконання судових рішень (4 години) - 2 000,00 грн.;

- надання усних консультацій з приводу законодавчого регулювання процедури оскарження дій та бездіяльності органів виконавчої служби (2 години) - 1 000,00 грн.;

- складання позовної заяви до суду про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (4 години) - 2 000,00 год.

Тобто усі витрати на професійну правничу допомогу стосуються дій, вчинених адвокатом до подачі позовної заяви до суду.

5. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року, відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про поновлення процесуального строку на подання доказів для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Заяву представника позивача про винесення додаткового рішення залишено без розгляду.

6. Відмовляючи в задоволенні заяви представника позивача про поновлення процесуального строку на подання доказів для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли висновку, що позивачем не наведено поважних причин неможливості подання доказів витрат на професійну правничу допомогу до розгляду справи по суті, а також зважаючи на те, що докази таких витрат створені після спливу процесуального строку на їх подачу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про поновлення процесуального строку на подання доказів для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, а тому заява представника позивача про винесення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду відповідно до абзацу 3 частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. Касаційне оскарження

7. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, представник позивача подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 12 травня 2020 року.

8. У касаційній скарзі представник позивача посилається на порушенням судом норм процесуального права, надмірний формалізм та просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу до суду для продовження розгляду.

8.1. В обґрунтування касаційної скарги представник позивача зазначає, що у період з 17 по 29 жовтня адвокат знаходився у відпустці та перебував поза межами України. Повний текст рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року отримано позивачем 26 жовтня 2019 року. Заяву про поновлення процесуального строку на подання доказів для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача направлено на адресу суду першої інстанції 30 жовтня 2019 року (тобто протягом п`яти днів з моменту отримання копії рішення суду).

8.2. Також представник позивача посилається на правову позицію викладену у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

8.3. Додатково представник позивача робить висновок, що норми частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України «дають можливість зробити висновок про те, що у справах спрощеного провадження докази понесення судових витрат подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до дати такого ухвалення сторона зробила про це відповідну заяву». Так, позивачем подано таку заяву у строк до 23 жовтня 2019 року, тобто протягом п`яти календарних днів після 18 жовтня 2019 року (дати постановлення рішення в справі).

9. 01 липня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого Шевцової Н.В., суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І. відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 340/2449/19 із Кіровоградського окружного адміністративного суду.

10. 08 липня 2020 року справа № 340/2449/19 надійшла до Верховного Суду.

11. Також до Верховного Суду 16 та 24 липня 2020 року надійшли відзив відповідача та заперечення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», в яких третя особа та відповідач спростовуючи доводи касаційної скарги просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування

12. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

13. Відповідно до частин першої та другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

14. Згідно з частинами першою та третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

15. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

16. Частинами другою-п`ятою статті 252 КАС України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

17. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

17.1. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

17.2. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

17.3. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

17.4. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

17.5. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

18. Стаття 139 КАС України визначає правила розподілу судових витрат за результатами ухвалення судом рішення по суті позовних вимог (задоволення позову повністю або частково, відмова в задоволенні позову).

19. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

20. Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

21. Приписами статті 30 Закону України від 05 травня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

22. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

23. Згідно з частиною четвертою статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

ІV. Позиція Верховного Суду

24. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

25. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

26. Дана справа віднесена до категорії справ визначених статтею 287 КАС України та згідно з частиною четвертою статті 287 КАС України підлягала вирішенню судом протягом десяти днів після відкриття провадження.

27. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

28. Отже, рішення у справі №340/2449/19 ухвалено судом 18 жовтня 2019 року. Тобто з дотриманням строків визначених частиною четвертою статті 287 КАС України.

29. Верховний Суд зазначає, що приписами статті 139 КАС України визначено, що сторона подає докази які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, або до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

30. Окрім того, згідно з частиною третьою статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

31. Судом першої інстанції правильно зауважено, що з огляду на приписи частини третьої статті 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів. При цьому суд враховує, що у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, докази судових витрат за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті.

32. Так, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 11 жовтня 2019 року позивачем подано до суду заяву, у якій в порядку частини сьомої статті 139 КАС України повідомлено, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, позивачем будуть надані докази для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. При цьому у заяві позивача не вказано поважних причин, які зумовили неможливість подання таких доказів до розгляду справи по суті.

33. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що докази витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу надійшли до суду 04 листопада 2019 року та подані до відділу поштового зв`язку 30 жовтня 2019 року, тобто протягом 12 днів після ухвалення рішення у даній справі.

34. З досліджених судами першої та апеляційної інстанції доказів витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу встановлено, що усі витрати стосуються дій, вчинених адвокатом до подачі позовної заяви до суду.

35. Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що вказані витрати могли бути визначені та підтверджені доказами до розгляду справи №340/2449/19 по суті. Проте, представником позивача в порушення положень частини сьомої статті 139 КАС України, направлено вказані докази до суду засобами поштового зв`язку лише 30 жовтня 2019 року.

36. З огляду на наведені вище обставини Верховний Суд дійшов висновку, що позивачем не своєчасно подано докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат.

37. Доводи представника позивача стосовно поважності причин пропуску строку подання доказів через перебування адвоката у відпустці з 17 по 29 жовтня 2019 року, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій оскільки, як вже зазначалося вище витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу могли бути визначені та підтверджені доказами до розгляду справи №340/2449/19 по суті.

38. Щодо посилання у касаційній скарзі на правову позицію викладену у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, Верховний Суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року також зроблено висновок про залишення без розгляду заяви через подання доказів поза межами процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

39. Отже, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що за умови відсутності будь-яких належних і беззаперечних доказів на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України строку подання доказів понесених стороною судових витрат

не можливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод, вказана заява підлягає залишенню без розгляду.

40. Верховний Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

40. Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, Верховний Суд надав відповідь на всі аргументи представника позивача, наведені в касаційній скарзі, які мають значення для правильного вирішення справи.

42. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

43. Ураховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року в справі № 340/2449/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова

Судді: М.І. Смокович

О.В. Кашпур