Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2019 року

Київ

справа №804/3670/16

адміністративне провадження №К/9901/28900/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 (суддя - Кононенко О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 (судді: Круговий О.О. (головуючий), Лукманова О.М., Божко Л.А.) у справі №804/3670/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Футбольний клуб «Дніпро» (далі - позивач, ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від №0000051401 від 09.03.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що відповідно до пункту 4.1 договору оренди укладеного з Дніпропетровською міською радою, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі, у розмірі 1,5 відсотка її нормативної оцінки, однак відповідач протиправно нарахував податкові зобов'язання з орендної плати за землю виходячи з розміру визначеному в Податковому кодексі України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції дійшли висновку про те, що законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі. При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-яком у разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро».

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ФК Дніпро» з питань повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015, за наслідками якої складено акт перевірки №238/04-62-1432813827 від 15.02.2016, яким встановлено порушення позивачем вимог: пп. 16.1.4, п. 16.1 ст. 16 та п. 288.5 ст. 288 ПК України від 02.12.2010 року №2755-УІ, рішення Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02.02.2011, внаслідок чого занижено орендну плату за земельну ділянку, розташовану на території Бабушкінського району, за 2015 рік - на 947 599.55 грн.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 09.03.2016 №0000051401 яким позивачу збільшив грошове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку з юридичних осіб всього на суму 1 421 399.32 грн, в тому числі за основним платежем на суму 947 599.55 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 473 799.77 грн.

17.10.2007 між Дніпропетровською міською радою та ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро» укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,5375 га, терміном на 15 років, яка зареєстрована за кадастровим номером 1210100000:02:211:0009, за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Єрмолової 51.

Згідно з даними державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку 07.04.2011 №7431, нормативно грошова оцінка зазначеної ділянки становить 50 579 106,48 грн.

Сума орендної плати за земельну ділянку задекларована ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро» за 2015 рік у розмірі 947599,56 грн.

Підставою висновку контролюючого органу про порушення зазначених норм податкового законодавства стало те, що сума орендної плати за земельну ділянку площею 2,5375 га задекларовані позивачем у 2015 році без урахування вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, а лише на підставі даних договору оренди земельної ділянки.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та права, перелічує порушення, які на його думку допущено контролюючим органом та посилається на те, що при розрахунку податкового зобов'язання податковим органом неправомірно взято довідку «Дані Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю» №743 від 07.04.2011, яка діяла лише протягом 2011 року, наразі нормативну грошову оцінку земельних ділянок по м. Дніпропетровську проведено не було, відтак будь-які розрахунки є незаконними. Крім того, наголошує, що у 2016 році рішенням Дніпропетровської міської ради №56/8 було надано ТОВ «ФК Дніпро» дозвіл на розроблення проекту землеустрою із зміною цільового призначення земельної ділянки, відтак визнаним є факт того, що земельну ділянку відповідач використовував не в комерційних цілях, а в спортивно-оздоровчих цілях, в свою чергу, позивач для визначення грошового зобов'язання використав коефіцієнт як для земель комерційного призначення, що свідчить про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

9. Контролюючий орган відзиву (заперечення) на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надіслав.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1 Стаття 14

10.1.1 Підпункту 14.1.73 пункту 14.1

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

10.1.2 Підпункту 14.1.136 пункту 14.1

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

10.1.3. Підпункту 14.1.147 пункту 14.1

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

10.2 Пункт 269.1 статті 269

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

10.3. Пункту 288.1 статті 288

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

10.4. Підпунктів 288.5.1 та 288.5.2 пункту 288.5 статті 288

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Податковим кодексом встановлено обов'язок орендаря земельної ділянки сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

12. Статтею 288 Податкового кодексу України законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

13. Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

15. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в позовній заяві та в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

16. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій відносно того, що незважаючи на договірний характер користування земельною ділянкою, розмір орендної плати обмежений законодавчо, що спростовує доводи позивача щодо правомірності сплати орендної плати в розмірі встановленому в договорі оренди.

Крім того, судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено доводи позивача щодо неправомірного обрахування відповідачем суми податку з огляду на не проведення нормативної грошової оцінки земель в м. Дніпропетровську з 2007 року, а також те, що фактично позивач землю використовував в інший спосіб ніж її функціональне (цільове) призначення, зважаючи на те, що оскільки в 2015 році цільове призначення земельної ділянки не змінювалось, відповідачем при розрахунку грошового зобов'язання було взято існуючи нормативи оцінки земельної ділянки, з урахуванням її призначення, що в повній мірі узгоджується з вимогами Закону.

17. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем як в позовній заяві так і в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Згідно статті 86 Кодексу а

дміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

19. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи вимоги статей 14, 269, 288 Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №804/3670/16 слід залишити без задоволення.

20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.01.2017 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення суду у даній справі, який відповідно до вимог статті 133 КАС України підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» за подачу касаційної скарги у розмірі 25 585,19 грн.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №804/3670/16 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» судовий збір за подачу касаційної скарги в розмірі 25 585,19 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

.......................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду