Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2018 року

Київ

справа №813/2871/17

адміністративне провадження №К/9901/21783/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року (головуючий суддя - Сакалош В.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (головуючий суддя Сеник Р.П., судді - Хобор Р.Б., Попко Я.С.) у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними дій, стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) звернулося до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - ГТУЮ у Львівській області), Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - УДВС ГТУЮ у Львівській області), Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області), Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (далі - ГУ ДКС України у Львівській області), в якому просило: визнати протиправними дії УДВС ГТУЮ у Львівській області щодо нездійснення контролю за виконавчим провадженням; визнати протиправними дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області щодо стягнення з ГУ ПФУ у Львівській області виконавчого збору у розмірі 11305,94 грн та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 30,61 грн; стягнути з ГТУЮ у Львівській області на користь позивача 11336,55 грн, з яких 11305,94 грн - виконавчий збір та 30,61 грн - витрати на проведення виконавчих дій.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, справу №813/2871/17 передано для розгляду за предметною підсудністю до Галицького районного суду м. Львова на підставі пункту 2 частини першої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції; далі - КАС України).

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ГУ ПФУ у Львівській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просило рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 5 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що цей спір не є предметно підсудним Львівському окружному адміністративному суду, а підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним, який видав виконавчий документ, а саме Галицьким районним судом м. Львова.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Згідно частин першої та другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пунктом 4 частини першої статті 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до пункту 5 цієї ж статті місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.

Згідно з частиною шостою статті 181 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Частиною першою статті 74 Закону №1404-VIII встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, з ГУ ПФУ у Львівській області на підставі постанов від 15 вересня 2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №28472293 було стягнуто виконавчий збір у розмірі 11305,94 грн та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 30,61 грн.

Зазначені постанови були прийняті при примусовому виконанні виконавчого листа №2а-1169/10, виданого Галицьким районним судом м. Львова 29 серпня 2011 року.

Не погоджуючись із зазначеними постановами про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, ГУ ПФУ у Львівській області подано позов про їх скасування.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 13 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2017 року, апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Львівській області задоволено частково, постанову Галицького районного суду м. Львова від 13 вересня 2016 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково. Скасовано постанови державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області від 15 вересня 2011 року ВП №28472293 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 11305,94 грн та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 30,61 грн.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 22 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що оскільки ГУ ПФУ у Львівській області оскаржуються дії відповідача під час примусового виконання виконавчого листа, виданого 29 серпня 2011 року Галицьким районним судом м. Львова №2а-1169/10 про стягнення з позивача на користь ОСОБА_5 заборгованості по пенсійному забезпеченню за період з 1 січня 2010 року по 30 грудня 2010 року у розмірі 113059,41 грн, то цю справу необхідно передати для розгляду за предметною підсудністю до Галицького районного суду м. Львова,

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судами не допущено порушень процесуального закону. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

Т.Г.Стрелець