Історія справи

Постанова КАС ВП від 09.05.2024 року у справі №380/126/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року

м. Київ

справа № 380/126/22

адміністративне провадження № К/990/2425/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року (судді: Запотічний І.І., Глушко І.В., Довга О.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач 24 жовтня 2023 року звернувся з апеляційною скаргою.

Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на обґрунтування якого зазначив, що причинами пропуску строку є несвоєчасне вручення йому рішення суду. Вказав, що про прийняття судом першої інстанції рішення від 22 вересня 2022 року йому стало відомо від виконавчої служби в результаті надходження виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі №380/126/22.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі №380/126/22 на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи таке рішення, виходив з того, що апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 подана після спливу одного року з дня складання повного тексту повного тексу судового рішення.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуване судове рішення судом першої інстанції постановлено 22 вересня 2022 року (надіслано відповідачу 23 вересня 2022 року). Натомість, апеляційну скаргу скеровано поштою 24 жовтня 2023 року.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Скаржник вказує, що причинами пропуску строку апеляційного оскарження є несвоєчасне вручення рішення суду першої інстанції. Стверджує, що рішення суду першої інстанції на адресу військової частини НОМЕР_1 не надходило. На адресу військової частини НОМЕР_1 не надходила і ухвала про відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим відповідач був позбавлений права надати відзив на позов. Зауважує, що військовій частині НОМЕР_1 про рішення суду першої інстанції стало відомо після надходження від виконавчої служби виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі №380/126/22.

Позиція інших учасників справи

Від ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до приписів частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) визнано поважними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 08 травня 2024 року призначено справу до розгляду.

Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Переглянувши оскаржуване судове рішення у межах, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Наведеним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

За приписами статті 295 КАС України установлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

За змістом частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Водночас частиною другою статті 299 КАС України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Згідно з інформацією, наявною у матеріалах справи, ухвалою від 01 лютого 2022 року Львівський окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі №380/126/22 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 15 березня 2022 року суд першої інстанції зупинив провадження, а ухвалою від 26 серпня 2022 року поновив провадження у справі.

22 вересня 2022 року Львівський окружний адміністративний суд в порядку письмового провадження ухвалив рішення у цій справі про задоволення позовних вимог.

Згідно з частинами п`ятою і шостою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

У цьому зв`язку колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів направлення військовій частині НОМЕР_1 ухвали про відкриття провадження у справі, ухвали про зупинення провадження у справі від 15 березня 2022 року, ухвали про поновлення провадження у справі, рішення суду від 22 вересня 2022 року, як-от наприклад, рекомендованих повідомлень про вручення такої кореспонденції адресату, повернення поштового відправлення або інших доказів фактичного направлення вказаних документів учаснику справи.

Натомість, у матеріалах справи містяться роздруківки з інтернет-сервісу про надіслання ухвали від 01 лютого 2022 року про відкриття провадження у справі, ухвали від 15 березня 2022 року про зупинення провадження у справі, ухвали від 26 серпня 2022 року про поновлення провадження у справі відповідачу на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак приналежність цієї адреси до відповідача матеріалами справи не підтверджено.

Також у матеріалах справи наявні супровідні листи про направлення ухвали про відкриття провадження у справі, ухвали про зупинення провадження у справі від 15 березня 2022 року, ухвали про поновлення провадження, рішення суду від 22 вересня 2022 року відповідачу на адресу АДРЕСА_1 . Утім, доказів отримання військовою частиною НОМЕР_1 указаних відправлень або повернення неотриманого ним поштового відправлення у матеріалах справи відсутні, що ставить під сумнів здійснення судом першої інстанції фактичного направлення таких відправлень відповідачу.

Отже, матеріалами справи не доведено отримання відповідачем процесуальних документів, у тому числі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі №380/126/22.

24 жовтня 2023 року відповідач направив до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року, у якій, серед іншого, просив поновити строк на апеляційне оскарження. Відповідач вказував, що не був повідомлений про існування справи № 380/126/22. Зазначав, що про рішення суду першої інстанції від 22 вересня 2022 року йому стало відомо після надходження від виконавчої служби виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі №380/126/22.

Зазначеним доводам відповідача суд апеляційної інстанції оцінки не надав.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції керувався виключно тим, що приписи частини другої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд відмовити у відкритті провадження у разі подання апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Між тим, такий висновок апеляційного суду є передчасним у вимірі обставин цієї справи з огляду на таке.

Право на апеляційне оскарження судового рішення обмежене установленим у законі строком, установлення якого спрямовано на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання установлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Слід зауважити, що у даному випадку ініціатором апеляційного оскарження є суб`єкт владних повноважень, а тому вирішення питання про поновлення строків вирішується з урахуванням комплексного застосування норм статей 295, 298 та 299 КАС України.

Аналіз указаних норм дозволяє дійти висновку про те, що статтею 295 КАС України визначені загальні строки оскарження судових рішень і питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених у ній випадках, крім тих, що визначені частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що норма частини другої статті 299 КАС України є імперативною і зобов`язує суд апеляційної інстанції застосувати процесуальні наслідки у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу річного строку на апеляційне оскарження незалежно від поважності причин пропуску цього строку.

Зі змісту частини другої статті 299 КАС України вбачається, що використана законодавцем конструкція «незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення» є чіткою та не викликає множинного розуміння, а тому правила зазначеної норми передбачають обов`язок, а не право суду, і не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню.

Отже, установлений річний строк є преклюзивним (присічним), тобто таким, що не може бути поновлений. Це правило стосується випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень.

Водночас із зазначеного правила існує виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 04 лютого 2021 року у справі № 160/9830/18 та від 25 травня 2022 року у справі №160/2192/19.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином її матеріали, не перевірив дотримання судом першої інстанції визначеного процесуальним законом обов`язку щодо вручення учасникам справи судових рішень у справі, не взяв до уваги відсутність документального підтвердження направлення відповідачу на його адресу процесуальних документів у справі та не оцінив усі наведені відповідачем обставини, з якими він пов`язував пропуск строку на апеляційне оскарження.

На переконання Суду, суб`єкт владних повноважень не може бути позбавлений права на судовий захист з підстав пропуску строку на реалізацію такого права, що зумовлене порушеннями з боку органів судової влади, на які покладено обов`язок забезпечити його реалізацію.

За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених частиною другою статті 299 КАС України, ґрунтується на формальному підході, а тому не може бути визнаним обґрунтованим.

Таким чином, у ході касаційного розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

На підставі викладеного, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Висновок щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 3 341 345 350 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року - скасувати, а справу №380/126/22 направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов