Історія справи

Постанова КАС ВП від 06.12.2023 року у справі №520/19070/21
Постанова КАС ВП від 06.12.2023 року у справі №520/19070/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 520/19070/21

адміністративне провадження № К/990/23328/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у складі головуючого судді Бабаєва А.І та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у складі колегії суддів: Бегунца А.О., Мельнікової Л.В., Рєзнікової С.С. у справі № 520/19070/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНИЙ ПРАЙД» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІДНИЙ ПРАЙД» (далі - ТОВ «СХІДНИЙ ПРАЙД», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 15 вересня 2021 року №00190110727 за формою "В4", яким зменшено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за грудень 2020 року, на суму 4792405 грн;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 18 листопада 2021 року №00257640707, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ, за липень 2021 року, на суму 30018418,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 18 листопада 2021 року №00257650707, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ, за липень 2021, на суму 26656720,00 грн та накладено штраф у розмірі 6664180,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 15 вересня 2021 року №00190110727 за формою "В4", від 18 листопада 2021 року №00257640707 та №00257650707, є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 15 вересня 2021 року №00190110727 за формою "В4", яким зменшено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за грудень 2020 року, на суму 4792405 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18 листопада 2021 року №00257640707, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ, за липень 2021 року, на суму 30018418,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18 листопада 2021 року №00257650707, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ, за липень 2021 року, на суму 26656720,00 грн та накладено штраф у розмірі 6664180,00 грн.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП:43983495, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНИЙ ПРАЙД" (код ЄДРПОУ 43371138, 61013, Харківська обл., місто Харків, вул. Шевченка, будинок 142-А, офіс 27) сплачений судовий збір в сумі 22700 грн 00 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що надані позивачем до матеріалів справи документи в сукупності з іншими первинними документами, які надавалися позивачем при проведенні перевірки, є належними доказами на підтвердження дотримання ТОВ «СХІДНИЙ ПРАЙД» приписів податкового законодавства щодо віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за операціями з контрагентами, а тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем протиправно.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

Головним управлінням ДПС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД".

За результатом перевірки складено акт №14330/20-40-07-27-06/43371138 від 17.08.2021.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД" вимог абз. "а" п.198.1, абзаців першого і другого п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Кодексу, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ всього у сумі 4792405 грн, у тому числі за грудень 2020 року у сумі 4792405 грн.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 15 вересня 2021 року №00190110727 за формою "В4", яким зменшено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за грудень 2020 року, на суму 4792405 грн.

Також, Головним управлінням ДПС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від`ємного значення і податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД".

За результатом перевірки складено акт від 18.10.2021 №18421/20-40-07-07-09/43371138.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД" вимог:

- п. 44.1 ст. 44, п.85.2 ст. 85, п.п. "а" п. 198.1, п. 198.2, абзаців першого і другого п.198.3, і 198.6 ст. 198, п.200.1. п.200.2, п.200.4 ст. 200 , п.201,1. п. 201.10, 1 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством завищено суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р.20.2.1) за липень 2021 року на 26656720,00 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п.85.2 ст. 85, п.п. "а" п. 198.1, п. 198.2, абзац перший та другій п.198.3, п.198.6, ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200, п.201.1, п. 201.10, п. 201.11 ст. 201 ПК України, оскільки ним завищено завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за липень 2021 року (р 21) на загальну суму 30018418,00 гривень;

- п. 44.5. ст. 44, п. 121.1 ст. 121 ПК України, в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів, чи копій при здійснені податкового контролю у повному обсязі.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2021 року №00257640707, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ, за липень 2021 року, на суму 30018418,00 грн та податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2021 року №00257650707, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ, за липень 2021 року, на суму 26656720,00 грн та накладено штраф у розмірі 6664180,00 грн.

Позивач, уважаючи протиправними оскаржувані рішення, звернувся до суду з позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись із судовими рішеннями, ГУ ДПС у Харківській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме суди першої та апеляційної інстанцій застосували пункт 44.1 ст. 44, підпункт «а» пункту 198.1, пункт 198.2, абзац перший і другий пункту 198.3, пункт 198.6 статті 198, пункт 200.1, пункт 200.4 статті 200, пункт 201.1, пункт 201.10, пункт 201.11 статті 201 Податкового кодексу України без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 13.11.2020 у справі №520/9384/18, від 28.04.2020 у справі № 826/15568/16, від 10.04.2020 у справі №808/954/17, від 06.03.2020 у справі № 803/13/16, від 27.03.2018 у справі 826/1588/13-а, від 04.12.2019 у справі № 826/15729/17, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17.

Верховний Суд у вказаних постановах зазначав, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. Указував, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій. Також наголошено, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відзиві на касаційну скаргу позивач уважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, ухваленими з дослідженням усіх фактичних обставин справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Натомість подана позивачем касаційна скарга не містить належного обґрунтування, тому не підлягає задоволенню.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За положеннями пункту 200.2 статті 200 ПК України для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктами 200.8, 200.9 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За положеннями пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31.03.2020 у справі № 820/7521/15, від 18.09.2020 у справі № 816/2211/18, від 28.04.2021 у справі № 160/1283/19.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 15 вересня 2021 року №00190110727 за формою "В4", яким зменшено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за грудень 2020 року, на суму 4792405 грн, судами попередніх інстанцій встановлено таке.

Вищевказане податкове повідомлення - рішення винесено Головним управлінням ДПС у Харківській області за результатом аналізу правовідносин ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД" з ТОВ "ТАБАККО РАЙСІНГ".

12 жовтня 2020 року між ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД" та ТОВ "ТАБАККО РАЙСІНГ" укладено договір поставки продукції № ВПП 12/10/20-ТР з додатком № ПШЕ 12/10/20-ТР від 12.10.2020 та додатком № ПШЕ 01/12/20-ТР від 01.12.2020.

На підтвердження отримання та транспортування товару надано товарно-транспортні накладні та видаткові накладні, а саме №4878 від 09.12.2020 у кількості 103 т на загальну суму 831899,69 грн з ПДВ; № 4878 від 09.12.2020 у кількості 52,68 т на загальну суму 423717, 25 грн з ПДВ; № 4798 від 05.12.2020 у кількості 233,5 т на загальну суму 1885908,52 грн з ПДВ; № 4797 від 04.12.2020 у кількості 207,72 т на загальну суму 1677691, 30 грн з ПДВ; №4796 від 01.12.2020 у кількості 24,2 т на загальну суму 195845,76 грн з ПДВ; №4799 від 06.12.2020 у кількості 98,06 т на загальну суму 792000,80 грн з ПДВ; №4800 від 07.12.2020 у кількості 25,82 т на загальну суму 208540,30 грн з ПДВ; №4801 від 08.12.2020 у кількості 41,74 т на загальну суму 337121,29 грн з ПДВ; №4802 від 01.12.2020 у кількості 67,92 т на загальну суму 546295,24 грн з ПДВ; №4803 від 02.12.2020 у кількості 27,8 т на загальну суму 223601,74 грн з ПДВ; №4804 від 04.12.2020 у кількості 20,7 т на загальну суму 166494,82 грн з ПДВ; №4805 від 05.12.2020 у кількості 156,88 т на загальну суму 1261821,61 грн з ПДВ; №4806 від 06.12.2020 у кількості 96,2 т на загальну суму 773758,54 грн з ПДВ; №4807 від 09.12.2020 у кількості 26,9 т на загальну суму 217696,32 грн з ПДВ; № 4811 від 08.12.2020 у кількості 130,2 т на загальну суму 1047228,29 грн з ПДВ; №4800 від 10.12.2020 у кількості 25,44 т на загальну суму 205880,83 грн з ПДВ; №4809 від 09.12.2020 у кількості 78,18 т на загальну суму 631436,09 грн з ПДВ; №4813 від 10.12.2020 у кількості 27,07 т на загальну суму 217488,89 грн з ПДВ; №4812 від 09.12.2020 у кількості 255,34 т на загальну суму 2053757,83 грн з ПДВ; №4810 від 10.12.2020 у кількості 345,5 т на загальну суму 2790498,47 грн з ПДВ; №4820 від 13.12.2020 у кількості 42,84 т на загальну суму 347184 грн з ПДВ; №4819 від 12.12.2020 у кількості 52,8 т на загальну суму 427903,03 грн з ПДВ; №4821 від 11.12.2020 у кількості 371,32 т на загальну суму 3009260,46 грн з ПДВ; №4823 від 10.12.2020 у кількості 314,06 т на загальну суму 2524066,30 грн з ПДВ; №4824 від 11.12.2020 у кількості 107,64 т на загальну суму 865091,05 грн з ПДВ; №4828 від 12.12.2020 у кількості 167,12 т на загальну суму 1343125, 39 грн з ПДВ; №4827 від 11.12.2020 у кількості 95,08 т. на загальну суму 764147,69 грн. з ПДВ; №4825 від 13.12.2020 у кількості 51,4 т на загальну суму 416557,12 грн з ПДВ; №4829 від 13.12.2020 у кількості 158,62 т на загальну суму 1274811,80 грн з ПДВ.

Усього видаткових накладних на загальну суму 28754428,42 грн, у т.ч. ПДВ 4792404,76 грн з номенклатурою: пшениця 2-го класу українського походження, врожаю 2020 року у кількості 172,18 т, пшениця 3-го класу українського походження, врожаю 2020 року у кількості 1715,86 т, пшениця 4-го класу українського походження, врожаю 2020 року у кількості 1677,28 т.

На підставі події - відвантаження товару, у грудні 2020 року контрагентом позивача виписано та зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 4792404,76 грн, які включені до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2020 року.

Факт транспортування товару, зазначеного в додатках до договору поставки продукції, а саме: транспортування товару - зернових культур по господарських операціях між ТОВ «СХІДНИЙ ПРАЙД» та ТОВ «ТАБАККО РАЙСІНГ» вантажними автомобілями та залізничним транспортом з пункта навантаження - Полтавська область, м. Полтава, вул. М. Бірюзова, буд. 43А, в пункт розвантаження за адресою: порт Південний, 16 причал, підтверджується товарно-транспортними накладними.

Розрахунок за вказаними господарськими операціями проводився у безготівковій формі, на підтвердження чого надано оборотно-сальдові відомості та платіжні доручення.

Також судами установлено, що ТОВ «СХІДНИЙ ПРАЙД» укладено з іноземним суб`єктом господарювання "AGRO BORD EOOD" (Bulgaria, City of Sofia 1220, Sofia District (Metropolis), Metropoliti) (АГРО ЕООД (Болгарія)) зовнішньоекономічний контракт №GSW-12/10/20-SP від 12.10.2020, що не заперечує і сам відповідач, про продаж зернових культур в кількості та по ціні, що обумовлені в підписаних сторонами Специфікаціях до такого контракту.

До вказаного контракту між сторонами погоджена та підписана Специфікація № WHE 12/10/20-SP від 12 жовтня 2020 року (в редакції Додаткової угоди № 1 від 13 жовтня 2020 року, Додаткової угоди № 2 від 01 грудня 2020 року) згідно з якою продавець (ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД") зобов`язався передати у власність покупця (АГРО БОРД ЕООД (Болгарія)) товар: пшениці 2 класу українського походження, ненасіннєвої, насипом, врожаю 2020 року, пшениці 3 класу українського походження, ненасіннєвої, насипом, врожаю 2020 року, пшениці 4 класу українського походження, ненасіннєвої, насипом, врожаю 2020 року загальною кількістю 3000,000 МТ +/-10% за вибором покупця і за контрактною ціною.

У подальшому, між сторонами погоджена та підписана Специфікація № WHE 01/12/20-SP від 01 грудня 2020 року (в редакції Додаткової угоди № 1 від 13 жовтня 2020 року, Додаткової угоди № 2 від 01 грудня 2020 року) згідно з якою продавець (ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД") зобов`язався передати у власність покупця (АГРО БОРД ЕООД (Болгарія)) товар: пшениці 2 класу українського походження, ненасіннєвої, насипом, врожаю 2020 року, пшениці 3 класу українського походження, ненасіннєвої, насипом, врожаю 2020 року, пшениці 4 класу українського походження, ненасіннєвої, насипом, врожаю 2020 року загальною кількістю 8 000,000 МТ +/-10% за вибором покупця і за контрактною ціною.

Також між сторонами погоджена та підписана Специфікація № WHE 01/12/20-SP від 01 грудня 2020 року, згідно з якою продавець (ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД") зобов`язався передати у власність покупця (АГРО БОРД ЕООД (Болгарія)) товар: пшениці 2 класу українського походження, ненасіннєвої, насипом, врожаю 2020 року, пшениці 3 класу українського походження, ненасіннєвої, насипом, врожаю 2020 року, пшениці 4 класу українського походження, ненасіннєвої, насипом, врожаю 2020 року загальною кількістю 8 000,000 МТ +/-10% за вибором покупця і за контрактною ціною.

Виконання зазначеного контракту та реалізація позивачем нерезиденту продукції підтверджується ВМД:

- ВМД №UA500050/2020/214468 від 17.12.2020 (за попередньою ВМД №UA500050/2020/213653 від 30.11.2020), експортовано пшеницю м`яку 2 класу урожаю 2020 року, насипом у кількості 210400 кг та пшеницю м`яку 4 класу урожаю 2020 року, насипом у кількості 100900 кг, умови поставки CPT UA Одеса, країна призначення - Пакистан.

- ВМД №UA500130/2021/003647 від 05.02.2021 (за попередньою ВМД №UA500130/2020/246400 від 23.12.2020), експортовано пшеницю м`яку, не насіннєву, українського походження, урожаю 2020 року 3 класу у кількості 581175 кг та 4 класу у кількості 840848 кг, умови поставки DAP UA порт Південний, країна призначення - Пакистан.

- ВМД №UA500130/2021/003689 від 05.02.2021 (за попередніми ВМД №UА500130/2020/240864 від 19.11.2020 та № UA500130/2021/002641 від 28.01.2021), експортовано пшеницю м`яку, не насіннєву, українського походження, урожаю 2020 року, 3 класу у кількості 1967637 кг та 4 класу у кількості 1673433 кг, умови поставки DAP UA порт Південний, країна призначення - Пакистан.

- ВМД №UA500130/2021/006090 від 23.02.2021 (за попередньою ВМД №UA500130/2020/240864 від 19.11.2020), експортовано пшеницю українського походження, м`яку, не насіннєву, врожаю 2020 року, насипом 2-го класу у кількості 285306 кг та 4 класу у кількості 1673433 кг, умови поставки DAP UA порт Південний, країна призначення - Бангладеш.

Крім того, в акті перевірки щодо контрагента - ТОВ "ТАБАККО РАЙСІНГ" зазначено: об`єкти оподаткування згідно з форми 20-опп - офіс (Україна, м. Львів, вул. Кульпарківська, будинок 93 А), склад (Україна, м. Львів, площа князя Ярослава ОсмомислаД), автомобілі КАМАЗ 53215 45143 (реєстраційні номери ВХ 49-45 АА, ВХ 49-51 АА, ВХ 49-54 АА, ВХ 49-50 АА, ВХ 49-40 АА) та МАЗ-551608-236 (реєстраційні номери АА 92-12 AM, АА 68-84 ВМ, АА 67-19 ВМ, АА 92-11 AM, АА 84-32 AM), автопричепи причіп нефаз 8560 (реєстраційні номери 40-51 XX, 40-71 XX, 41-11 XX, 39-48 XX, 35-17 XX) та причіп маз-856102 (АА 81-11 X, АА 74-34 X, АА 81-03 X, АА 81- 06 X, АА 81-12 X), колісна техніка для всіх видів робіт (комбайни, трактори, сівалки, культиватори, погрузчики зерна), земельні ділянки (Україна, Херсонська обл., Білозерський район, с. Киселівка; Україна, Херсонська обл., Білозерський район, с. Миролюбівка; Україна, Херсонська обл., Білозерський район, с. Станіслав).

Тобто наявність власної матеріально-технічної бази в контрагента-постачальника - ТОВ "ТАБАККО РАЙСІНГ" підтверджено документально.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 18 листопада 2021 року №00257640707, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ, за липень 2021 року, на суму 30018418,00 грн та податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 18 листопада 2021 року №00257650707, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ, за липень 2021 року, на суму 26656720,00 грн та накладено штраф у розмірі 6664180,00 грн, судами попередніх інстанцій встановлено таке.

Вищевказані податкові повідомлення - рішення винесено Головним управлінням ДПС у Харківській області за результатом аналізу правовідносин ТОВ «СХІДНИЙ ПРАЙД» з ТОВ «ТАБАККО РАЙСІНГ», ТОВ «ЗЕЛЕНІВКА» та ТОВ «Сільськогосподарська компанія «АРНІКА».

01 червня 2021 року між ТОВ «СХІДНИЙ ПРАЙД» та ТОВ «Сільськогосподарська компанія «АРНІКА» укладено договір поставки продукції № ВПЯ 01/06/21-СПА з додатком.

На підтвердження отримання та транспортування товару надано товарно-транспортні накладні та видаткові накладні.

За результатом вказаної операції складались податкові накладні.

Розрахунок за вказаними господарськими операціями проводився у безготівковій формі, на підтвердження чого надано оборотно-сальдові відомості та платіжні доручення.

12 травня 2021 року між ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД" та ТОВ "ЗЕЛЕНІВКА" укладено договір поставки продукції № ВПК 12/05/21-СЗ з додатком № КУК 11/05/21-СЗ.

На підтвердження отримання та транспортування товару надано товарно-транспортні накладні та видаткові накладні.

За результатом вказаної операції складались податкові накладні.

Розрахунок за вказаними господарськими операціями проводився у безготівковій формі, на підтвердження чого надано оборотно-сальдові відомості та платіжні доручення.

При цьому, господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "ТАБАККО РАЙСІНГ" (податковий номер 43167840) перевірялись повторно, так як по даному контрагенту вже перевірявся податковий кредит, та за результатом перевірки складено акт від 17.08.2021 №14330/20-40-07-27-06/43371138 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "СХІДНИЙ ПРАИД" та податкове повідомлення-рішення від 15.09.2021 № 00190110727, які вже досліджувалися судом, у справі, що розглядається.

Крім того, в акті перевірки, зазначено, що жовтень-листопад 2020 року перевірено документальною позаплановою виїзною перевіркою та складено акт від 18.02.2021 №2719/20-40-07-07-09/43371138, за результатами зазначеного акту прийнято ППР форми "В1" №00038440707 від 12.03.2021, яким зменшено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, за жовтень - листопад 2020 року, на суму 4700000,00 грн, та ППР формою "В4" №00038420707 від 12.03.2021 яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ у розмірі 12312273,00 грн.

Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивач подав позов про визнання протиправними та скасування ППР форми "В1" №00038440707 від 12.03.2021 та ППР формою "В4" №00038420707 від 12.03.2021.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №520/6607/21, яке було залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021, визнано протиправними та скасовано вищевказані податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, відповідач на момент проведення перевірки не мав правових підстав відмовляти позивачу у бюджетному відшкодуванні по взаємовідносинам з ТОВ "ТАБАККО РАЙСІНГ" за періоди декларування, - жовтень, листопад 2020 року від`ємного значення з ПДВ, з огляду на те, що правомірність декларування та формування ПДВ доведено в судовому порядку.

З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження дійсності господарських операцій із контрагентами: з ТОВ «ТАБАККО РАЙСІНГ», ТОВ «ЗЕЛЕНІВКА» та ТОВ «Сільськогосподарська компанія «АРНІКА», ураховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності зі встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які достовірно відображені у бухгалтерському обліку є підставою для формування податкового кредиту.

Поряд із цим, відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду, норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.12.2019 у справі № 826/13060/18.

Щодо посилання відповідача на недоліки в заповненні первинних документів, то колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, у тому числі видаткових та товарно-транспортних накладних, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичне здійснення таких операцій.

Більше того, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. З урахуванням наведеного слід зазначити, що, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 804/4874/16).

Також варто врахувати, що для цілей податкового обліку беруться до уваги, насамперед, економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Податковий орган не застосував підхід «превалювання суті над формою» як принцип бухгалтерського обліку, та, як наслідок, не спростував наявності встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин та не з`ясував правову природу спірних правовідносин.

На переконання колегії суддів, суди попередніх інстанцій правомірно відхилили доводи відповідача про нереальність господарських операцій позивача та його контрагентів з огляду лише на податкову інформацію щодо його контрагентів (відсутність достатніх трудових ресурсів осіб з відповідною спеціальною освітою, відсутність основних засобів, необхідних складських, виробничих приміщень та обладнання у періоді, що перевірявся тощо; дослідження ланцюга постачання), оскільки відомості, наявні в інформаційно-аналітичних базах як відносно контрагентів позивача, так і за ланцюгами постачання ТМЦ (виконання робіт, надання послуг), носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган, з урахуванням того, що надані платником податку документи повною мірою спростовують це (постанови Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 810/3514/17, від 05.08.2021 у справі № 813/5824/15, від 16.09.2020 у справі № 520/4150/19).

Більше того, колегія суддів уважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

З приводу посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень, в яких фігурують контрагенти позивача, то вони об`єктивно не прийняті до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого в статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сама собою наявність кримінальних проваджень за фактами фіктивного підприємництва не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності своїх постачальників і реально отримати від них товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09.07.2020 у справі № 826/9561/17, від 04.09.2020 у справі № 1640/2783/18, від 25.09.2019 у справі № 817/992/15.

При цьому, ні вироків, ні жодних доказів, встановлених у ході здійснення кримінальних проваджень, які б свідчили про нереальний характер господарських операцій між позивачем та контрагентами, відповідач до суду не надав.

Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про необ`єктивність доводів контролюючого органу щодо неправомірності відображення позивачем даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач посилається на обставини неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.11.2020 у справі №520/9384/18, від 28.04.2020 у справі № 826/15568/16, від 10.04.2020 у справі №808/954/17, від 06.03.2020 у справі № 803/13/16, від 27.03.2018 у справі 826/1588/13-а, від 04.12.2019 у справі № 826/15729/17, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17.

Відповідно до правового висновку, висловленого у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц: висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Однак, контролюючий орган, як вище зазначено, посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та в наведених скаржником постановах суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення.

Таким чином, судові рішення, на які посилається ГУ ДПС у Харківській області, ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання на те, що рішення судів ухвалено без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, - є безпідставним.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податкові повідомлення-рішення від 15 вересня 2021 року №00190110727 та від 18 листопада 2021 року №00257640707, №00257650707 є протиправними та підлягають скасуванню.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, ураховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області слід залишити без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі № 520/19070/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко