Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 480/3895/22

адміністративне провадження № К/990/27762/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Єресько Л.О.,

Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 (головуючий суддя - Н.В. Савицька)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2023 (головуючий суддя - В.В. Катунов, судді - І.С. Чалий, І.М. Ральченко)

у справі № 480/3895/22

за позовом ОСОБА_1

до Сумської міської ради,

Виконавчого комітету Сумської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 13.04.2022 № 3003- МР «Про звільнення ОСОБА_1 » в повному обсязі;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з дати звільнення і в цій частині судове рішення звернути до негайного виконання;

- стягнути з Виконавчого комітету Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 14.04.2022 в сумі 64 803 грн 20 коп і в частині стягнення за один місяць звернути рішення до негайного виконання.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2023, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2023, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

3. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач звернулася до суду з адміністративним позовом з порушенням строку, визначеного процесуальним законом. При цьому, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду визнано неповажними, оскільки такі не підтверджують об`єктивну неможливість чи ускладнення для звернення до суду з позовом у встановлений законом строк.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

4. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати на продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що частина п`ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не відсилає до події, з якої має відраховуватись місячний строк звернення до суду, тому, на думку позивача, застосуванню підлягає стаття 233 Кодексу законів про працю України, яка конкретизує настання події, з якої обраховується строк звернення до суду - вручення копії наказу про звільнення. Позивач вказує, що рішення міської ради про звільнення, трудову книжку та довідку про нараховані при звільненні виплати позивач отримала 06.05.2022, до суду позивач звернулася 06.06.2022, тобто до спливу місячного строку з дати отримання оскаржуваного рішення.

Позиція інших учасників справи

6. У відзиві на касаційну скаргу Сумська міська рада з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

7. Виконавчий комітет Сумської міської ради у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти задоволення касаційної скарги.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

9. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2023 адміністративну справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

10. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

11. У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку із прийняттям Сумською міською радою рішення від 13.04.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

12. Із позовом про оскарження цього рішення позивач звернулася до суду лише 06.06.2022, що мало наслідком залишення судом першої інстанції позову без розгляду у зв`язку із пропуском ОСОБА_1 строку звернення до суду, який визначено у частині п`ятій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а підстави для поновлення такого строку, за висновком суду, відсутні.

13. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при вирішенні питання дотримання позивачем строків звернення до суду із цим позовом, колегія суддів виходить із такого.

14. Відповідно до частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

15. За приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

16. Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

17. У частині третій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

18. Згідно з частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

19. Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

20. При цьому, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

21. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

22. День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

23. Не звернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

24. У постанові від 05.02.2020 у справі № 9901/425/19 Велика Палата Верховного суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.

25. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

26. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

27. Як зазначалося вище, предметом даного позову є визнання протиправним та скасування рішення Сумської міської ради від 13.04.2022 про звільнення позивача. Із позовом до суду позивач звернулася лише 06.06.2022. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач вказувала, що про зміст та підстави звільнення з посади позивач дізналася 06.05.2022, отримавши оскаржуване рішення разом з трудовою книжкою.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення Сумської міської ради від 13.04.2022 було оприлюднено на офіційному сайті Сумської міської ради 27.04.2022.

29. Відтак, саме з 27.04.2022 позивач могла і повинна була дізнатися про прийняття такого рішення та порушення своїх прав.

29. Крім того, судами встановлено, що 02.05.2022 позивачем було отримано листи Виконавчого комітету Сумської міської ради про необхідність отримання трудової книжки у відділі організаційно-кадрової роботи.

30. Також, судами встановлено, що листом від 12.05.2022 № 56/01-38 позивачу повідомлено, що рішення про її призначення на посаду та звільнення з посади оприлюднені на офіційному сайті Сумської міської ради. Також надіслано копію протоколу позачергової сесії Сумської міської ради від 13.04.2022.

31. Листом від 16.05.2022 № 1-907/03.02.01-01 позивачу надано довідку про середньомісячну заробітну плату та копію сторінки журналу про отримання трудової книжки.

32. Листом від 23.05.2022 № 13-908/03.02.01.01 позивача повідомлено, що запитуваний ним відеозапис позачергової сесії Сумської міської ради опубліковано на офіційному каналі Сумської міської ради у мережі Youtube.

33. З наведеного слідує про об`єктивну можливість позивача знати про факти порушення її прав прийняттям оскаржуваного рішення, ще наприкінці квітня, на початку травня 2022 року.

34. Доводи касаційної скарги позивача про те, що для обчислення строку звернення до суду з позовом про поновлення на роботі має застосовуватись частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України, якою визначено місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки, є необґрунтованими, оскільки цей спір виник з приводу проходження і звільнення з публічної служби, а тому до спірних відносин застосовуються положення Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено спеціальні строки звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

35. Верховний Суд зауважує, що частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

36. Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26.04.2021 у справі № 160/4657/20, від 26.09.2023 у справі № 260/2099/22.

37. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

38. Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

39. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

40. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

41. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

42. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

43. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

44. Матеріали справи не містять доказів вжиття позивачем заходів з метою своєчасного оскарження рішення відповідача, як і доказів, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

45. Наведені позивачем доводи в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду не змінюють моменту, з якого позивач повинна була дізнатися про порушення прав, свобод та інтересів, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

46. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке б призвело до ухвалення незаконних рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2023 у справі № 480/3895/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов