Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 вересня 2018 року

м. Київ

справа №641/3194/17

провадження №К/9901/18179/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Гриціва М.І.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.08.2017 (суддя Григор'єва Б.П.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 (колегія суддів у складі Рєзнікової С.С., Старостіна В.В., Бегунц А.О.) у справі №641/3194/17 за позовом ОСОБА_5 до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_5 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просив суд:

а) скасувати рішення Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про відмову у праві на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

б) зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи, пов'язаної зі шкідливими та важкими умовами праці, період роботи на посаді муляра 5 розряду у бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках ХКП «Міськелектротранс» за період з 08.09.1992 по 02.08.2004 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах починаючи з 02.01.2017.

2. Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.08.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017, позов задоволено.

3. У поданій касаційній скарзі Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у січні 2017 року позивач ОСОБА_5 звернувся до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список № 2).

5. 10.03.2017 відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах. В обґрунтування відмови відповідачем зазначено про відсутність документів, які свідчать про факт роботи у бригадах мулярів та у спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад.

6. Також, в оскаржуваному рішенні відповідачем вказано, що пільгова довідка від 11.11.2016 №5023/-16/2 ХКП «Міськелектротранс» видана без посилання на первинні документи, на підставі яких видано довідку.

7. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пільговий стаж позивача підтверджено документально та показами свідків, а відтак останній має право на пільгову пенсію за віком відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що частину спірного стажу позивача не можна зарахувати до пільгового з огляду на відсутність факту проведення атестації робочого місця. Також відповідач зазначає, що довідка про підтвердження пільгового стажу позивача не відповідає вимогам законодавства.

10. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне

12. Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

13. Колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника касаційної скарги про те, що частину спірного стажу позивача не можна зарахувати до пільгового з огляду на відсутність факту проведення атестації робочого місця, та про те, що довідка про підтвердження пільгового стажу позивача не відповідає вимогам законодавства дублюють позицію Пенсійного органу, викладену в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.

14. Оцінюючи наведені аргументи, Суд виходить з того, що всі доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.

15. Так, суди встановили, що відповідно до записів у трудовій книжці позивач у період з 08.09.1992 по 02.08.2004 працював у бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках ХКП «Міськелектротранс».

16. Факт роботи позивача зі шкідливими умовами праці також підтвердили допитані в судовому засіданні в суді першої інстанції свідки: ОСОБА_6, який працював в бригаді разом з позивачем в ХКП «Міськелектротранс» та був начальником будівельно-монтажного управління та безпосереднім керівником позивача в період з 2000 року по 2004 рік, та ОСОБА_7, який працював старшим виконробом в ХКП «Міськелектротранс» у період з 1992 року по 2004 рік.

17. Судом першої інстанції з посиланням на докази також встановлено факт проведення атестації робочого місця, на якому позивач працював у спірний період.

18. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

19. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

20. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

21. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

22. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

23. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

24. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

25. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 у справі №641/3194/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя М.І. Гриців