Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2019 року

Київ

справа №826/8491/15

касаційне провадження №К/9901/19533/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2015 (суддя Огурцов О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 (головуючий суддя - Оксенеко О.М., судді: Губська Л.В., Федотов І.В.) у справі № 826/8491/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалхолдинг» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалхолдинг» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про: визнання протиправними дій щодо складання акту від 11.02.2015 № 442/26-58-22-06-11/38956428 з відображенням результатів документальної виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Приватним підприємством «АДІТУМ МАРКЕТ» за період з 01.01.2014 по 31.07.2014; вилучення з баз даних відомостей, внесених на підставі висновків акту від 11.02.2015 № 442/26-58-22-06-11/38956428.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 25.06.2015 позов задовольнив частково, дійшовши висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо внесення до баз даних АІС «Реєстр платників податків», АІС «Аудит», АІС «Бест-Звіт», АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» відомостей на підстав акту від 11.02.2015 № 442/26-58-22-06-11/38956428 за відсутності факту прийняття податкового повідомлення-рішення. Зобов'язав Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві вилучити з баз даних АІС «Реєстр платників податків», АІС «Аудит», АІС «Бест-Звіт», АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі акту від 11.02.2015 № 442/26-58-22-06-11/38956428. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.09.2015 залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2015 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72, пункту 73.3 статті 73, пункту 74.1 статті 74, пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, зазначає, що оспорювані дії контролюючого органу з включення до бази даних інформації про контрольний захід щодо показників фінансової діяльності платника податків не створює жодних наслідків для такого платника податку.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацами 1, 2, 4 пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 статті 74 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Судовими інстанціями з'ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалхолдинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.07.2014, за результатами якої складено акт від 11.02.2015 №442/26-58-22-06-11/38956428.

За її наслідками податкові повідомлення-рішення відповідачем не прийнято, проте внесено зміни до даних АІС «Реєстр платників податків», АІС «Аудит», АІС «Бест-Звіт», АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України».

Вирішуючи питання про правомірність здійсненого контролюючим органом коригування, слід відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України враховувати правовий висновок Верховного Суду України, висловлений, зокрема, в постановах: від 15.12.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «УКРФРІТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; від 02.12.2015 у справі за позовом Приватного підприємства «Сільськогосподарська компанія «Зорецвіт» до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії; від 04.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехноконструкція» до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, згідно з яким інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Враховуючи те, що дії відповідача з проведення розглядуваної перевірки не визнані протиправними в установленому порядку (не оскаржувались Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобалхолдинг»), підстави для виключення з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформації, внесеної на підставі акта, складеного за наслідками такої перевірки, відсутні.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин в частині задоволення позову, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню в цій частині, з прийняттям нового - про відмову в позові.

У частині відмови в задоволенні позовних вимог постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2015 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 учасниками справи не оскаржується, а тому підстави для надання правової оцінки висновкам судів в цій частині вирішення справи відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 у справі № 826/8491/15 в частині задоволення позову скасувати.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 у справі № 826/8491/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк