Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року

Київ

справа №810/1430/17

касаційне провадження №К/9901/3307/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 (головуючий суддя Щавінський В.Р.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (головуючий суддя Беспалов О.О., судді: Грибан І.О., Губська О.А.) у справі №810/1430/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верітас Трейд» до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верітас Трейд» звернулося до суду з адміністративним позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2016 №0003382213.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 16.05.2017 позов задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.10.2017 залишив без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2017.

Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулася 20.10.2017 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просила постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена фактична перевірка магазину позивача, розташованого за адресою: Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Чайки, 16.

Перевіркою встановлено порушенням позивачем вимог пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, а саме виявлено, що видача готівкових коштів під звіт з каси підприємства на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувалася без звітування ними у встановленому порядку (складання звіту про використання коштів виданих на відрядження або під звіт) за раніше отримані під звіт кошти на загальну суму 167000, 00грн.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 17.10.2016 №004356 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2016 №0003382213, яким на позивача накладено штраф на загальну суму 41750, 00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що видача розмінної монети в межах каси підприємства не є видачею готівкових коштів під звіт та відповідно позивачем не допущено вимог законодавства.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

Відповідно до пункту 2.11 зазначеного Положення видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, враховуючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, гак і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за/держані готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 2.13 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємства (підприємці) під час здійснення розрахунків із споживачами за готівку зобов'язані приймати у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) без обмежень банкноти і монети та мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.

Відповідно до пункту 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні касові операції оформляються гасовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно з пунктом 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні касові операції, що проводяться відповідно до Закону України «Про застосування реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Відповідно до пункту 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Згідно з пунктом 3.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Пунктом 6 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, передбачено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

При цьому, операції з видачі розмінної монети в межах однієї каси господарської одиниці не є операціями з видачі заробітної плати, коштів під звіт на відрядження або на господарські витрати (виробничі потреби, виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження оформлення приймання і видачі готівки з каси магазину в межах однієї каси господарської одиниці з призначенням «розмінна монета» підприємством надано належним чином завірені копії касових ордерів по магазину, які містять обов'язкові реквізити (дату складання, номер, суму, підставу для їх виписки - «розмінна монета», підписи одержувача коштів, касира про видачу коштів та ін.), фіскальні звітні чеки, витяги з книг обліку руху готівки та сум розрахунків.

У наданих підприємством для перевірки прибуткових та видаткових ордерах зазначено призначення: «видача розмінних монет» та «повернення розмінних монет».

За таких обставин, суд попередньої інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності в діях позивача порушення вимог законодавства, на які посилається податковий орган.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 у справі №810/1430/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду