Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.02.2018 року у справі №810/1477/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 810/1477/17

адміністративне провадження № К/9901/24662/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у складі судді Василенко Г. Ю. від 30 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Глущенко Я. Б., суддів Кузьмишиної О. М., Пилипенко О. Є. від 18 січня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська зернова компанія "Грейнкор" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Українська зернова компанія "Грейнкор" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, Інспекція), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 жовтня 2016 року №0016121201 про нарахування штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних на 15 та менше календарних днів на суму 73060,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки податкового органу про порушення товариством терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) не відповідають дійсності та не підтверджуються відповідними доказами. Зазначив, що в його діях відсутня ознака протиправності, оскільки ним вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкових накладних, зокрема їх було надіслано на реєстрацію у встановлені Податкових кодексом України (далі - ПК України) строки.

Також зауважив, що пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII запроваджено мораторій на проведення перевірок.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 жовтня 2016 року №0016121201 в частині застосування до Товариства штрафу в сумі 72104,99 грн. ; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що висновки відповідача про порушення позивачем строків реєстрації у ЄРПН податкових накладних від 25 липня 2016 року №34 на суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 702169,52 грн. та від 08 серпня 2016 року №42 на суму ПДВ у розмірі 18880,44 грн. не відповідають дійсності, адже на виконання положень ПК України та Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Порядок №1246), позивачем у межах 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, тобто у визначений законодавством строк, вказані податкові накладні були надіслані Товариством для реєстрації в ЄРПН й згідно пункту 11 Порядку №1246 вважаються зареєстрованими, тому прийняте податкове повідомлення - рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 72104,99 грн. є протиправним та підлягає скасуванню. Натомість, за висновком суду, докази направлення для реєстрації в ЄРПН у визначений законодавством строк податкової накладної від 30 серпня 2016 року №69 на суму ПДВ у розмірі 9555,80 грн. відсутні, як наслідок, решта сума штрафних санкцій застосована до Товариства за наявності відповідних підстав.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій, вказуючи на неправильне застосування ними норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. По суті ж, як вбачається із змісту касаційної скарги, контролюючий орган не погоджується із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій саме в частині задоволених позовних вимог.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Інспекція посилалась на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про своєчасність реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 25 липня 2016 року №34 та від 08 серпня 2016 року №42, оскільки останні зроблені без врахування дат та часу, які зазначені у квитанціях про прийняття згаданих податкових накладних до ЄРПН.

Позивач правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 вересня 2016 року Інспекцією проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації Товариством податкових накладних за липень та серпень 2016 року, за результатами якої складено акт №1287/10-02-12-01/38392926, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту
201.10 статті 201 ПК України, а саме здійснення реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 25 липня 2016 року №34 на суму ПДВ у розмірі 702169,52 грн., від 08 серпня 2016 року №42 на суму ПДВ у розмірі 18880,44 грн. та від 30 серпня 2016 року №69 на суму ПДВ у розмірі 9555,80 грн. з перевищенням п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання, за що пункту
201.10 статті 201 ПК України передбачена відповідальність.

На підставі вказаного акту та відповідно до вимог пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким до Товариства застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 73060,57 грн.

В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд вказує на таке.

Так, відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками ПДВ електронними документами.

В свою чергу за приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Обов'язок платника податків на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України термін визначений абзацом першим пункту 201.1 статті 201 ПК України.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201.1 ПК України (у редакції, чинній на момент складення податкових накладних) було передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з пункту 201.10 статті 201.1 ПК України.

Порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених пункту 201.10 статті 201.1 ПК України, тягнуть за собою накладення на платників ПДВ, на яких відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201.1 ПК України покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів (пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН, звіряння даних, що містяться у виданих платникам ПДВ - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком №1246.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до ЄРПН здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до реєстру.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

За приписами пункту 7 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС (пункт 8 Порядку №1246).

Пунктом 10 Порядку №1246 визначено, що датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

У відповідності до абзацу першого пункту 11 Порядку №1246 квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Водночас абзацом другим цього пункту установлено, що якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що 09 серпня 2016 року о 23 год. 00 хв. Товариство направило до контролюючого органу на реєстрацію податкову накладну від 25 липня 2016 року №34 на суму ПДВ у розмірі 702169,52 грн., що підтверджується повідомленням про отримання звітності ДФС від 09 серпня 2016 року, однак квитанція про прийняття або неприйняття вказаної податкової накладної в день її відправлення на адресу підприємства не надійшла.

Також встановлено, що 23 серпня 2016 року о 21 год. 12 хв. Товариство направило до контролюючого органу на реєстрацію податкову накладну від 08 серпня 2016 року №42 на суму ПДВ у розмірі 18880,44 грн., однак квитанція про прийняття або неприйняття вказаної податкової накладної в день її відправлення на адресу підприємства не надійшла.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності застосування контролюючим органом штрафних санкцій до Товариства за порушення строку реєстрації податкових накладних від 25 липня 2016 року №34 та від 08 серпня 2016 року №42, адже останні подані до реєстрації у строки, встановлені ПК України, протягом операційного дня до 23-ї години, а несвоєчасна їх реєстрація в ЄРПН спричинена не з вини платника податків.

Що ж стосується податкової накладної від 30 серпня 2016 року №69 на суму ПДВ у розмірі 9555,80 грн., то, як встановлено судами, докази направлення її для реєстрації в ЄРПН у визначений законодавством строк відсутні.

Відтак висновок судів у справі, що розглядається, про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 72104,99 грн. та наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні вказаних норм матеріального права.

Посилання ж відповідача на квитанції про реєстрацію податкових накладних №34,42, у відповідності до яких такі зареєстровані в ЄРПН 10 та 25 серпня 2016 року відповідно, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, оскільки протягом операційного дня такі квитанції, як того вимагають приписи пункту 201.10 статті 201.1 ПК України та пункту 11 Порядку №1246, Товариству надіслано не було, а тому останні не можуть бути взяті до уваги для цілей перевірки дотримання платником ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи відсутність підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень про часткове задоволення позовних вимог або ж порушення процесуальних норм, підстави для їх скасування у відповідній частині та задоволення касаційної скарги відсутні.

Щодо позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, то в цій частині рішення судів, враховуючи положення частини 1 статті 341 КАС України, касаційним судом не переглядаються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС. С. Пасічник І. А. Васильєва В. П. Юрченко