0
1
1072
Мета цієї статті зблизити між собою математику та юриспруденцію. Зазвичай такі статті, які написані дуже простою мовою, дратують професійних математиків, експертів та юристів. Але ця стаття саме для них, щоб вони побачили як телевізором заколочують цвяха. Тому прошу вибачення перед спеціалістами за спрощення, та до справи.
Що юрист знає про теорію ймовірностей. Юрист знає про частотну теорію, яка каже, що якщо дуже довго підкидувати монету у гору, то кількість разів, коли випаде орел, та випаде решка буде практично однакова. І юрист знає, що можливо казати про вірогідність 50% випадіння орла. І для цієї статті ми не будемо розширювати ці знання.
Але, окрім частотного підходу, є ще Баєсова інтерпретація вірогідності, коли ймовірність відображає ступінь довіри до події.
Програмні комплекси, що працюють при ідентифікації по голосу та мовленню, працюють з Баєсовою інтерпретацією вірогідності, тобто дещо з іншою вірогідністю, незрозумілою та незвичною для юристів.
Хай у нас є мішок з шарами – червоними та білими. Але нам не відомо як про кількість шарів, так і про співвідношення червоних та білих шарів. Ми виймаємо шар з мішка, записуємо його колір, та кладемо назад. Робимо висновок відносно співвідношення білих та червоних шарів. Далі знов витягаємо шар! Але вже ми змінюємо свою гіпотезу з урахуванням попереднього результату. І так, поки не втомимося. Тобто ми змінюємо свою гіпотезу кожний раз з урахуванням попередніх досліджень, з кожним вимірюванням роблячи гіпотезу кращою. Між іншим, результат такого дослідження математики називають умовною вірогідністю.
Маленьке зауваження. Вірогідність кожного разу витягнути червоний чи білий шар не залежить від попередніх спроб. Якщо, наприклад, червоних шарів – 40, а білих 60, то вірогідність кожний раз витягнути червоний шар – 40%. Але ми ж не знаємо як шари розфарбовані. І кожного разу, витягуючи шар, ми змінюємо свою гіпотезу про кількість червоних та білих шарів з урахування результату експерименту та попередніх результатів випробувань, відповідно змінюється умовна вірогідність. Але відображає вона дещо інше. На нашому прикладі, можливо уявити графік у вигляді ДЗВОНУ, де вершина дзвону – буде максимальною вірогідністю події, що червоних шарів 40%, а сторони дзвону, що йдуть до низу, вірогідність іншого співвідношення.
Про неочевидні речі. Тут не треба зрозуміти, а треба лише відпочити. Або як виграти справу про наркотики.
Кожний тест на наркотики не ідеальний.
У тесту є така властивість як чутливість, що означає вірогідність того, що людина, яка дійсно приймає наркотики буде виявлена тестом. Хай така чутливість – 97%.
У тесту є така властивість як специфічність, що означає, вірогідність того, що людина, яка не приймає наркотики буде відображена тестом як така що не приймає наркотики. Хай така специфічність – 95%.
(Звертаю Вашу увагу, що наслідками тесту може бути не 2, а 4 результати:
Ще дуже важливий показник, це показник раніше проведених досліджень (як з шарами). Наприклад, ми перевірили усю країну, та встановили, що 0.5% громадян приймають наркотики. Тобто, якщо б ми випадковим чином вибрали людину з усіх громадян країни, то з вірогідністю 0.5% вона наркоман.
Тоді, оцінюючи результати тесту, який дав відповідь про наркозалежність людини, ми повинні застосувати нові знання про умовну вірогідність, яка розраховується наступним чином:
0.97 x 0.005 / (0.97 x 0.005 + (1-0.95)x(1-0.005))=0.09,
тобто справжня можливість бути наркоманом з позитивним результатом цього тесту становить лише 9%, а не 97% - як зазвичай у судовому засіданні псевдоексперт та детектив скажуть судді! Ось що таке Баєсова інтерпретація вірогідності, та її відмінність від частотної теорії.
Про фонетичну експертизу.
Пошукайте у Google стосовно програмного комплексу Sive Base. Там побачите наступне:
«Програмний комплекс для ідентифікації людини по голосу та мовленню SIVE Base використовується для визначення та порівняння параметрів голосу мовця об`єктивним способом з метою відображення статистичного розподілу відповідних параметрів на діаграмах і розрахування коефіцієнту кореляції між цими діаграмами….SIVE VOICE – програмний комплекс для автоматичного пошуку досліджуваного голосу в заданому наборі файлів, що містять зразки голосів, на основі Баєсовської оцінки».
Ой, як цікаво!!!!!
Наскільки важливі результати попередніх досліджень для Баєсовської оцінки ми вже зрозуміли на прикладі тесту на наркотики. Тут така сама справа. Програмний комплекс навчають, та потім перевіряють це навчання, на певній групі осіб. Непотрібно бути лінгвістом, щоб зрозуміти наскільки ця група є визначальною. Хто ці люди, які навчали модель? Вони були англомовні? Вони були російськомовні? Вони розмовляли українською, але це не була їх рідна мова? Як ці люди відрізнялися за віком та статтю? Скільки було осіб у згаданій групі? Без відповіді на ці питання використання певного програмного комплексу є лише шарлатанством.
А це ще далеко не усі запитання. А як було записано експериментальний та контрольний зразки, однією технікою чи різною? Частота дискретизації? Розмір глибини бітів?
Тобто, що відбулося. Простою мовою.
За допомогою перетворення Фур'є запис з голосом та мовленням Особи розкладають на прості гармоніки по частотам. (Це як у школі біле світло завдяки призмі розкладають на спектр).
Далі за допомогою, наприклад, ві́дстані Кульбака — Лейблера на основі тестової групи осіб навчають певну модель ідентифікувати Осіб по голосу та мовленню. (За допомогою лінійки вимріють різницю у рості між людьми, та відбирають максимально схожих за ростом).
І це дійсно наука – математика.
Потім йде певне шарлатанство на етапі створення програмного комплексу, а саме шарлатанство полягає у відсутності відповідей на раніше зазначені питання. Крім того, насправді, є ще дуже велика кількість запитань: технічні характеристики запису та їх вплив на чутливість та специфічність методу та інше. Все це добре розуміється математиками, але сумлінно приховується експертами, що використовують такі програмні комплекси. Та за допомогою цієї АБВГДейки вирішується доля людей та працює наше правосуддя.
З повагою,
Адвокат ЮК «Амбер»
Автор статті: Семен Ханін
Просмотров
Коментарии
Просмотров
Коментарии
Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях
Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис
На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение
Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу
Просмотров:
160
Коментарии:
0
Просмотров:
528
Коментарии:
0
Просмотров:
417
Коментарии:
0
Просмотров:
285
Коментарии:
0
Просмотров:
709
Коментарии:
0
Просмотров:
480
Коментарии:
0
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2025 «Протокол». Все права защищены.
Насправді у нас у більшості видів експертиз так. Ті ж справи про ДТП взяти, коли береться табличний час реакції водія та не враховується, що в конкретної людини реакція може бути як краща, так і гірша за середньостатистичну. Не кажучи вже, що беруться ці значення такі, які експерту та слідчому вигідні для даної ситуації. І треба розуміти, де шукати зловживання. І момент виникнення небезпеки так само визначають. Або взяти питання про належність предмету до холодної зброї. (Або навіть до вогнепальної, виникає з травматами та револьверами Флобера.) Тобто якщо людина, скажімо, ходить з бойовим автоматом Калашникова, то вона розуміє: це вогнепальна зброя. А якщо ходить з ножиком, то не може передбачати, у випадку його вилучення, визнає експерт цей ножик холодною зброєю чи ні. Людина-то не експерт. І от людині оголошують про підозру у незаконному поводженні зі зброєю, хоча на момент вчинення дій вона не могла достеменно знати, є відповідний предмет зброєю чи ні, це визначає тільки експерт пост-фактум. А ще психологічні експертизи згадати, де відмовилися від методики Ерделевського, а натомість що? І взагалі, сама суб'єктивність... Тому у нас сфера судової експертизи - це авгієві стайні такого масштабу, що навіть не уявляю, як можна було б теоретично приступити до їх очищення. Бо тут треба казати навіть не про конкретні види експертиз, а про зміну усієї концепції. Але про нову концепцію ніхто навіть не каже (бо західні партнери проблеми у судах бачать, а тут - ні)...