29.07.2016
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

І після розлучення утримання подружжя як елемент сімейного обов'язку

«У сімейному житті треба зважати з думками, переконаннями, почуттями, прагненнями коханої людини»

В. Сухомлинський

Подружнє життя – це спільно прожитий час з коханою людиною, головне в якому, це розуміння та усвідомлення відповідальності за свою жінку або за свого чоловіку. Ця відповідальність полягає у тому, що внаслідок укладання шлюбу, лише ми стаємо головною підтримкою своїй «другій половинці» у моменти життєвих проблем, сімейних конфліктів, професійних криз та інших. У цьому випадку ми говоримо про моральну підтримку, про підтримку в душевному плані. Але, паралельно даній підтримці, існує інша – матеріальна. Логічно, що у період глобалізації, науково-технічного прогресу, нестабільності курсу валют від яких напряму залежить ціни на продукти харчування, матеріальна допомога подружжя один одному полягає вже не у праві, а в обов’язку, адже якщо людина вирішила своє життя пов’язати з іншою особою, вона передбачає, що спільна допомога у вирішення матеріальних проблем чи  потреб має бути вирішена спільно, або хоча б за участі іншого з подружжя.

Сьогодні ми розглянемо проблематику прав та обов’язків подружжя по утримання один одного, які бувають види цих утримань та за яких обставин вони наступають, характеристику кожного з цих видів.

Відповідно до сімейного законодавства дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Пользуйтесь консультацией: Недвижимость вместо алиментов: правовые нюансы

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на матеріальне утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини незалежно від наявності зареєстрованих шлюбних відносин.

Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка — батька дитини до досягнення дитиною трьох років, однак якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища. Така позиція є вірною, оскільки дружина виношує чи проживає зі спільною дитиною, а тому, незважаючи на її дохід, чоловік має їй компенсувати втрату можливостей повноцінно себе реалізовувати у кар’єрному зростанні, громадському та світському житті.

Якщо ж  дитина проживає разом з чоловіком, вищезазначене право на утримання аліментів від дружини, також має і чоловік. Право чоловіка на отримання аліментів від жінки, закріпило гендерну рівність та повагу до батьківства рівною мірою як і до материнства.

Крім того, однією з необхідних умов отримання дружиною (чоловіком) аліментів є спроможність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу, причому останнього не можна визнати неспроможним це робити у зв’язку з тим, що він, будучи працездатним, не працює без поважних причин чи має інших утриманців, оскільки законом не передбачено таких підстав звільнення від сплати аліментів.

Пользуйтесь консультацией: Жена уходит к другому мужчине, как оставить за собой опеку над ребёнком?

Аліменти на утримання одному з подружжя можна врегулювати як в позасудовому порядку так і в судовому порядку.

Добровільний спосіб утримання аліментів: подружжя  має  право укласти договір про надання утримання одному з них,  у якому визначити умови,  розмір та строки  виплати аліментів.  Договір  укладається  у  письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із подружжя  свого  обов’язку  за договором  про  надання  утримання  аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Примусовий спосіб утримання аліментів: у разі неможливості укласти договір про утримання аліментів, особа, має право звернутись до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання одного з подружжя.  Аліменти присуджуються від дня подання позовної заяви. За рішенням суду ця допомога присуджується одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Сума допомоги  сплачується   щомісячно. Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого подружжя або ж у твердій грошовій сумі, яку визначить заявник. Крім того, особа не позбавлена права звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів у разі такої потреби, якщо доведе, що доходи чоловіка збільшились. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Припинення права одного з подружжя на утримання

Право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що: 1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги; 2) платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.

Права  на  утримання  не має той із подружжя,  хто негідно поводився  у  шлюбних  відносинах (зловживав алкогольними напоями або наркотичними речовинами, влаштовував сімейні сварки, вчиняв протиправні дії, які потребували втручання органів міліції тощо),   а   також   той з подружжя,   хто   став непрацездатним  у зв’язку із вчиненням ним умисного злочину,  якщо це встановлено судом.

Вспомните новость: В Италии суд разрешил мужчине выплачивать алименты пиццей

Крім того, є випадки коли таке утримання аліментів може бути припинено. Право на утримання дружини припиняється в разі  припинення  вагітності,  народження дитини  мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини. Право чоловіка на утримання припиняється,  якщо  дитина  передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини. Право чоловіка на утримання припиняється, якщо за рішенням суду  виключено  відомості  про дружину як матір з актового запису про народження дитини. Таке саме правило закріплено, і щодо жінки, якщо з актового запису про народження дитини виключено відомості про чоловіка як батька дитини. Ця норма є логічною, адже матеріальне утримання жінки або чоловіка з дитиною, яка не являється «де юре» дитиною чоловіка або жінки є безпідставною, хоча б з огляду на те, що дитина стосовно особи, яка буде виплачувати їй матеріальну допомогу, не матиме у майбутньому ніяких обов’язків, щодо зворотнього утримання.

Тому, якщо підсумувати усе вищенаведене, можна зазначити, що законодавець захищає членів подружжя у випадку певних обтяжливих або негативних обставин, які зменшують можливість того з подружжя, який потребує утримання, на достатню самореалізацію та забезпечення себе матеріальними ресурсами. У цьому випадку таку матеріальну допомогу може надати інший з членів подружжя, але матеріальна складова у цьому випадку, являється лише побічним елементом сімейної проблеми, адже, грошове утримання не спонукає до усвідомлення «реальної» відповідальності за свою жінку або свого чоловіка, вагітну жінку, дитину або дитину-інваліда, які не проживають з тобою. Чимала кількість осіб, регулярно виплачуючи матеріальну допомогу на утримання вважають, що їхній обов’язок по допомозі виконаний, але, не всі проблеми здатні вирішити грошові ресурси. Проста, моральна допомога не зможе бути замінена «бездушевними»  грішми.

Автор консультації: Олена Копанчук

Пользуйтесь консультацией: Дарение недвижимости, как способ избежать раздела имущества супругов

2
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: