14.02.2020 | Автор: Соколовская Оксана Владимировна    Просмотров:  1083
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Чи є кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення?

Чи є  кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення? - 0_11865200_1581680647_5e4688071cff0.jpg

Кримінальна відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню передбачена ст. 382 Кримінального кодексу.

Таке умисне діяння карається штрафом від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Об’єктивна сторона

Злочини, передбачені ст. 382 КК, можуть бути вчинені як у формі власне невиконання судового рішення, так і шляхом перешкоджання його виконанню.

Умови настання відповідальності

Обов'язковою умовою настання відповідальності за невиконання судового рішення є наявність у цьому рішенні вимоги зобов'язального чи забороняючого характеру. Причому така вимога повинна стосуватися конкретного зобов'язаного суб'єкта, до відома якого своєчасно було доведено відповідний обов'язок за рішенням суду.

Залежно від характеру такої вимоги невиконання судового рішення може проявлятися у:

- бездіяльності зобов'язаної особи щодо здійснення передбачених законом або визначених судом заходів, спрямованих на виконання цього рішення;

- вчиненні дій, які прямо заборонені у самому судовому рішенні.

Стосовно ж відповідного обов'язкового припису, який міститься у судовому рішенні, то він може вимагати як певної одноразової дії, так і багаторазового виконання чи тривалого у часі утримання від вчинення певних дій.

Для встановлення факту умисного невиконання судового рішення має важливе значення з'ясування питання про наявність реальної можливості його виконати.

Суб’єктивна сторона

Наявність вини у формі прямого умислу.

Відповідне роз’яснення надала колегія суддів Кримінального суду ВС у справі № 554/10478/15-к від 26.02.2019.

Вироками першої та апеляційної інстанції виправдали державного виконавця ч. 2 ст. 382 КК у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із виправданням ОСОБА_1, порушує питання про скасування постановлених у справі судових рішень та про призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

При цьому прокурор, посилаючись на неповноту та однобічність судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, зазначає, що: висновки, викладені місцевим судом у вироку, містять істотні суперечності; у вироку не повністю відображено показання цивільного позивача та свідків, що суттєво вплинуло на рішення суду; судом не взято до уваги показань свідків про можливість ОСОБА_2 транспортувати арештоване майно та про те, що вони підписували пусті бланки акта арешту майна; ОСОБА_2 не відмовлялася приймати майно на відповідальне зберігання. Стверджує, що апеляційний суд на зазначені порушення уваги не звернув, не дав вичерпних відповідей на доводи апеляції, а тому ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам КПК.

Колегія суддів Касаційного кримінального суду Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону у справі не встановила, у зв'язку з чим вироки судів першої та апеляційної інстанції залишено в силі.

Таким чином, можна зробити висновок, що відсутня відповідальність будь-яких посадових, службових осіб або пересічних громадян, встановлена законом про кримінальну відповідальність України, за невиконання рішення суду!

Аналізуйте судовий акт: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80178319

Автор новини: Соколовская Оксана Владимировна

1083
Просмотров
1
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ