20.12.2016 | Автор: Веб-ресурс "Протокол"
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

2016 рік: 10 найбільш цікавих рішень щодо спорів з банками за версією ресурсу «Протокол»!

Представляємо Вашій увазі судовий дайджест у площині спорів між позичальниками та банками – рішення судів, які найбільш зацікавили наших користувачів протягом 2016року.  Тексти усіх цих рішень із описом фабули знаходяться у розділі ресурсу «Цікаві судові рішення».  Користуйтесь цими прецедентами у 2017 році. Бажаємо перемог!   

Читайте дайджест: Рік, що минає. 10 найбільш корисних рішень суду у площині сімейних спорів за версією ресурсу «Протокол»!

Читайте дайджест: Баталії з фіскальними органами! 10 визначальних рішень суду у 2016 році за версією ресурсу «Протокол»!

Читайте дайджест: Спори за права на землю у 2016 році ! 10 чудових судових рішень у земельних справах за версією ресурсу «Протокол»!

Читайте дайджест: 10 видатних судових актів 2016 року у галузі кримінального та кримінально-процесуального права за версією ресурсу «Протокол»!

Читайте дайджест:  Право власності священне! 10 пам’ятних рішень суду про захист власності за версією ресурсу «Протокол» у 2016 році!

Читайте дайджест: 10 судових справ про делікти та відшкодування шкоди, які є найбільш істотними у 2016 році за версією ресурсу «Протокол»!

Читайте дайджест: 10 яскравих рішень суду, які стосуються професійної діяльності адвоката у 2016 році за версією ресурсу «Протокол» !

Читайте дайджест: 10 класних рішень суду про Процес і Підвідомчість за версією ресурсу «Протокол» ухвалених у 2016 році!

Читайте дайджест: Житлові та спадкові спори! 10 судових рішень, які визначають практику у 2016 році за версією ресурсу «Протокол»!

1. Мораторій виселенню не перешкода! Дивно, але іноді так ВСУ вважає... У цій постанові ВСУ звертає увагу на принципову різницю у стягненні іпотечного майна та виселенні мешканців з нерухомості, яка перебуває у іпотеці. Так, згідно діючого мораторію виконання рішень судів про стягнення предмету іпотеки не можливо, доки діє ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Тобто де-факто банк не може розпоряджатись іпотечним майном, наприклад продати квартиру з публічних торгів. Проте банк може отримати судове рішення про стягнення на свою користь іпотечного майна за ціною, визначеною на підставі оцінки суб’єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Окрім цього банк може виселити мешканців з іпотечного майна і мораторій не забороняє судам цього робити.

В цій справі ВСУ скасував рішення трьох нижчих інстанцій і постановив виселити мешканців з іпотечного майна без надання іншого житлового приміщення. ВСУ також підкреслив, що обов’язкове письмове попередження мешканців про добровільне звільнення іпотечного майна стосується лише позасудового врегулювання спору і не є обов’язковим при зверненні стягнення за рішенням суду. Задоволення позову про виселення мешканців з переданого в іпотеку житлового приміщення не залежить від дотримання іпотекодержателем частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до частини другої статті 39 цього Закону таке рішення може бути прийняте судом (за заявою іпотекодержателя) одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналізуйте судовий акт: Мораторій на стягнення іпотечного майна НЕ позбавляє банк права виселяти мешканців іпотечної нерухомості без надання іншого житлового приміщення та письмового попередження (ВСУ у справі № 6-2947цс15 від 3 лютого 2016р.)

2.  Банк відповідає за затримку у поверненні депозиту грошима, а не вибаченнями! Ця Постанова ВСУ є стратегічною у тому розумінні, що вона руйнує абсолютне домінування банку на клієнтом у випадку відносин щодо вкладу, зокрема належного повернення вкладу. ВСУ підтвердив, що вкладник за договором владу чи депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем і на ці відносини розповсюджуються положення ЗУ «Про захист прав споживачів». Так, вкладник у вправі у випадку неналежного надання фінансової послуги – вчасного повернення вкладу відповідно до умов договору стягнути з банка пеню у розмірі 3% за кожен день прострочення, яка передбачена ч. 5, ст. 10 цього закону.

Проте ВСУ, скасувавши у справі рішення першої, апеляційної та касаційної інстанцій також підтвердив і винятки з цього права вкладника. Пеня у розмірі 3% за кожен день прострочення не підлягає нарахуванню на ті депозити, обмеження по видачі яких встановленні постановою Правління НБУ «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютних ринків України» від 29 серпня 2014р. №540, а саме з 2 вересня 2014р. по друге грудня 2014р.  

Аналізуйте судовий акт: Вкладник є споживачем і у випадку прострочення повернення вкладу має право стягнути пеню з банку у розмірі 3% суми депозиту за кожен день прострочення, але є винятки! (ВСУ у справі № 6-37цс16 від 11 травня 2016р.)

3.  Іпотечна квартира стягується під час виконавчого провадження і без окремого рішення суду. При наявності заборгованості по кредиту та іпотеки у кредитора завжди існує вибір щодо схеми дій: стягувати з боржника (майнового поручителя) предмет іпотеки та припиняти кредитні відносини або стягувати з боржника поточну заборгованість за кредитом та відсотками і залишати кредитний договір дійсним. Стягувати через суд поточну заборгованість, кредитор має право хоч щомісячно, проте якщо боржник не має офіційних джерел грошових доходів, виконувати такі рішення суду через виконавчу службу можливо тільки за рахунок реалізації майна боржника.  

Колізійним є питання: чи має право кредитор маючи рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, тобто грошової суми, у процедурі виконавчого провадження звертати стягнення на предмет іпотеки, зокрема якщо цей кредитор є також іпотекодержателем.

У цій постанові ВСУ конкретно висловився що кредитор таке право має: «допускається звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без наявності відповідного рішення в межах стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя». Таке стягнення, тобто арешт, вилучення та примусова реалізація, відбувається на підставі ст. 52, 54 ЗУ «Про виконавче провадження» з урахуванням положень ЗУ «Про іпотеку».

Додатковими умовами, які надають державному виконавцю право звертати стягнення на предмет іпотеки є: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».

Отже, існує ще один механізм стягнення іпотечного майна, про який ні кредиторам, ні боржникам (майновим поручителям) не слід забувати, але так чи інакше реалізовується предмет іпотеки з прилюдних торгів. 

Аналізуйте судовий акт: Стягнути іпотечну квартиру можна без наявності окремого рішення у виконавчому провадженні в межах загальної процедури стягнення коштів (ВСУ у справі № 6-3004цс15 від 30 березня 2016р.)

4.  Ще не все втрачено, якщо на торгах була оцінка нерухомого майна, яка втратила чинність! Наведена Постанова ВСУ має два важливих висновка для правильного проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

По- перше, для реалізації майна з торгів, у тому числі повторних торгів, звіт про оцінку майна має бути дійсним, а у випадку закінчення строку його дії та проведення торгів - підставою для визнання таких торгів недійсними, за умови порушення прав та законних інтересів особи, яка їх оспорює.

По-друге, якщо майно боржника купується за початковою вартістю (стартовою ціною лота), або на повторних торгах – за ціною після уцінки, і при цьому звіт про оцінку такого майна вже втратив чинність – факт нечинності звіту не є порушенням прав боржника та не є підставою для визнання торгів недійсними за позовом боржника.  

Аналізуйте судовий акт: Результати торгів залишаються дійсними, якщо оцінка арештованого майна втратила чинність, проте це не порушило прав боржника ( ВСУ у справі від 29 червня 2016 року № 6-547цс16)

5.  Реконструкція та інші махінації не звільнять нерухомість від іпотеки! ВСУ прикрив розповсюджену схему виведення нерухомості із іпотеки, коли внаслідок певних операцій з нерухомістю згідно документів заставлений об’єкт нерухомості зникав, а з’являвся новий чи нові об’єкти нерухомості, про які жодних відомостей не було ні в кредитному чи іпотечному договорі або в рішенні суду про задоволення вимог кредитора чи іпотекодержателя. Такими операціями з нерухомістю могли бути поділ, виділ, реконструкція, істотна зміна площі та зміна функціонального призначення тощо і звичайно ці операції відбувались без згоди банку (іпотекодержателя). Оскільки нові об’єкти отримували нові правовстановлюючи документи із новими реквізитами, така нерухомість успішно відчужувалась третім особам, обтяжувалась іншими іпотечними зобов’язаннями штучного чи навіть шахрайського характеру.

Так у справі, що розглядається, банк стягнув з боржника предмет іпотеки – нежитлові приміщення і під час примусового виконання судового рішення з’ясувалось, що ці нежитлові приміщення, що знаходяться на мансардному поверсі без письмової згоди банку було реконструйовано в чотири різні об’єкта – житлові приміщення (квартири). Далі на ці квартири були видані окремі правовстановлюючи документи. При цьому спочатку суди відмовляли банку у стягнення цих нових об’єктів оскільки вважали, що у банка на них немає прав.       

ВСУ скасував у справі рішення суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій та чітко визначив: нові об’єкти нерухомого майна не є новоствореними об’єктами та відмінним від іпотечного майном - оскільки виникли вже з прив’язкою до існуючої заставленої нерухомості, з використанням її функціональних елементів».

Тому не витрачаємо кошти на створення документів для виводу нерухомості із іпотеки, а краще направляємо ці кошти на погашення боргів за кредитами.  

Аналізуйте судовий акт: Не витрачайте час! Поділ, виділ, реконструкція, зміна площі та функціонального призначення іпотечного майна не припиняють іпотеку по суті (ВСУ від 6 липня 2016 року у справі № 6-1213цс16)   

6. Порука - "как много в этом слове". Всі випадки припинення визначено спільним засіданням палат ВСУ.  Розповсюдженим явищем у кредитно-боргових відносинах між банком та боржником є наявність третьої сторони – поручителя та похідних договір поруки, які укладаються як засіб забезпечення зобов’язання, тобто належної виплати платежу по кредиту, відсотків, штрафних санкцій, тощо.

Проте порука має декілька обмежень, які узагальнив ВСУ на спільному засіданні цивільної та господарських палат у цій ухвалі. Так зобов’язання поруки припиняються:

- у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності,

- після закінчення строку, встановленого в договір поруки; якщо строк не встановлено - протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання;  якщо строк встановлений моментом пред'явлення вимоги – протягом одного року якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя від дня укладення договору поруки.

 У випадку пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. При цьому суд зобов’язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін.
Цікаво, що за думкою ВСУ, якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов’язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором.

Аналізуйте судовий акт:ВСУ на спільному засіданні палат визначив всі випадки припинення зобов’язань поручителя у кредитно-боргових відносинах (ВСУ у справі № 6-2662цс15 від 20 квітня 2016р.)

7.  Якщо іпотечну нерухомість ніхто не придбає на торгах, банк може стати її власником. ВСУ все більше захищає права кредитора і все жорсткіше примушує боржників відповідати за своїми зобов’язаннями.  У цій справі предметом іпотеки була земельна ділянка, яка очевидно сподобалась банку і сам банк вирішив стати її власником. (хоча як правило банк відчужує з торгів предмет іпотеки і отримує на рахунок кошти в рахунок погашення боргу позичальника). Всі судові інстанції встановили порушення боржником умов кредитного договору та підтвердили право кредитора через суд приймати у власність предмет іпотеки при застосуванні  процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, банк фактично припиняє право власності боржника на предмет іпотеки без проведення торгів і прискорює захист свого права. 

Спрацювало так зване «іпотечне застереження», яке у певних умовах прирівнює іпотечний договір до договору про застереження прав іпотекодержателя і передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання за кредитним договором.  

Ця справа також цікава тим, що ВСУ прямо визнав неправильне застосування судами нижчих інстанцій ст. 33, 36, 37, 39 ЗУ «Про іпотеку», проте проаналізувавши фактичні обставини, прийшов до висновку, що суди вірно захистили порушені права кредитора і відмовив у перегляді заяви.

Аналізуйте судовий акт: Банк БЕЗ торгів може визнати право власності «ЗА СОБОЮ» на предмет іпотеки та таким чином припинити права боржника на це майно (ВСУ від 28 вересня 2016 р. у справі №6-1243цс16)

8.  "Банковским комиссиям - бой!" Поясніть банкіри за що ви берете кошти! Жадібність банків немає меж, тому поряд із законними і логічними процентами за користування кредитними коштами, банки прописують прямі та завуальовані комісії, на які позичальник при підписанні кредитного договору може навіть і не звернути увагу. Наприклад, це щомісячна комісія за обслуговування кредиту. Що це взагалі таке?

Саме таким питання перейнявся ВСУ, коли розглядав цю справу і формулював правову позицію.  І зрозумілою відповіді від представників банку ВСУ не отримав. А отримав пояснення на кшталт «позичальник підписував договір – тому «бачили очі, що купували».  ВСУ такій підхід не задовільнив, то він скасував ухвалу ВССУ, рішення суду апеляційної інстанції і залишив в силі рішення суду першої інстанції. Цим рішенням визнано недійсним умову договору споживчого кредитування, яка зобов’язує позичальника щомісячно сплачувати банку комісію за обслуговування кредиту з моменту його укладання.   

Отже, розпочинається епоха визнання недійними умов кредитних договорів, якими банки встановлюють для позичальників купу незрозумілих комісій! 

Аналізуйте судовий акт: Комісії щомісяця за обслуговування кредиту є незаконними, якщо банк не доведе, які саме послуги надаються позичальнику за таку комісію (ВСУ від 16 листопада 2016р. у справі № 6-1746цс16)

9. Є єдиний випадок, коли банк може виселити і без надання іншого житлового приміщення. ВСУ є послідовним у питанні подальших прав на проживання осіб в іпотечній квартирі у випадку звернення на неї стягнення банком. За загальним правилом виселення мешканців не дозволяється без надання іншого жилого приміщення, тобто банк або інший кредитор можуть виселити усіх, проте повинні надати їм інше житло з урахуванням діючих норм Житлового кодексу та прав неповнолітніх. Проте є виняток: допускається виселення мешканців без надання іншого жила, якщо предмет іпотеки – житло з якого проводиться виселення – був придбаний за кредитні кошти. Якщо ж предмет іпотеки був лише забезпеченням кредитних зобов’язань, а кредит отримувався боржником для інших цілей (наприклад ведення бізнесу), то виселення з такого жила без надання іншого житла НЕ допускається.  

Аналізуйте судовий акт: При зверненні стягнення виселення осіб з іпотечного жилого приміщення без надання іншого постійного житла допускається тільки у випадку, якщо це приміщення було придбане за кредитні кошти (ВСУ від 14 грудня 2016р. у справі № 6-1141цс16)

10. Затримуєшь повернення депозиту - заплатишь за ст. 625 ЦК України! Приватбанк никому ничего не прощает, но и сам не всегда отдаёт депозиты, особенно валютные. В этом деле  истец внёс в Приватбанк вклад в сумме 4 млн. долларов США, но Приватбанк решил его не отдавать по надуманной причине, что истец «внёс эти деньги в Крыму, и нет данных и документов у банка, которые подтверждают эту операцию.» В общем "повна дурня" абсолютно несолидная как для любого банка. 

Несмотря на сумму, суди всех инстанций, всё таки, стали на сторону вкладчика и взыскали с Приватбанка вклад, проценты на вклад и 3% годовых, предусмотренных ст. 625 ГК Украины.

Однако это дело интересно не только традиционной жадностью Приватбанка. Согласно позиции ВСУ валютный вклад и проценты на вклад взыскиваются з банка в валюте, а вот 3% годовых по ст. 625 ГК Украины – исключительно в гривне. И это стало причиной для отмены акта суда кассационной инстанции и направления дела на новое рассмотрение в суд кассационной инстанции.   Вот такой вот подход к этому вопросу у Верховного…

Аналізуйте судовий акт: Валютний вклад та проценти на вклад стягуються з банку у валюті, а 3 % річних за ст.625 ЦК – виключно у гривні (ВСУ від 16 листопада 2016р. у справі № 6-1286цс16)

Насамкінець: Все ж таки складно стягнути кошти з банку після введення тимчасової адміністрації. 

   Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація – це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку –  це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з пп. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси. 

Суд ці положення Закону не врахував, не звернув уваги на те, що з 3 березня 2015 року Фонд запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку. На момент ухвалення рішення судом першої інстанції (7 квітня 2015 року) у банк вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Аналізуйте судовий акт: Після введення в банк тимчасової адміністрації стягнути кошти з банку неможливо будь-яким чином, включаючи рішення суду, за винятком механізму передбаченого ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (Постанова ВСУ у справі № 6-2001 цс15)

Читайте: Дайджест судових рішень "Протокол" за листопад 2016 року: "Цікаво, практично, дискусійно!"

 Дайджест судових рішень "Протокол" за вересень 2016 року: "Цікаво, практично, дискусійно!"

Дайджест судових рішень "Протокол" за серпень 2016 року: "Цікаво, практично, дискусійно!"

Дайджест судовий рішень «Протокол» за липень 2016 року:

Дайджест судових рішень «Протокол» за червень 2016 року: «Цікаво, практично, дискусійно!»

 Судовий дайджест "Протокол" за травень 2016!

Судовий дайджест "Протокол" за березень - квітень: 8 найцікавіших рішень!

Джерело: Інформаційно-правовий інтернет-ресурс "Протокол"

27
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення