Рік, що минає. 10 найбільш корисних рішень суду у площині сімейних спорів за версією ресурсу «Протокол»!

Цей рік був щедрим на нові підходи у вирішенні спорів у сфері сімейного права. Ми відібрали для Вас на основі уподобань наших користувачів десять прикладів судових рішень, які будуть визначати загальний тренд судової практики у цій сфері у 2017 році. Тексти усіх цих рішень із описом фабули знаходяться у розділі ресурсу «Цікаві судові рішення». Сподіваємось Вам буде зручно ними користуватись та бажаємо успіхів!

Читайте дайджест: 2016 рік: 10 найбільш цікавих рішень щодо спорів з банками за версією ресурсу «Протокол»!

Читайте дайджест: Баталії з фіскальними органами! 10 визначальних рішень суду у 2016 році за версією ресурсу «Протокол»!

Читайте дайджест: Спори за права на землю у 2016 році ! 10 чудових судових рішень у земельних справах за версією ресурсу «Протокол»!

Читайте дайджест: 10 видатних судових актів 2016 року у галузі кримінального та кримінально-процесуального права за версією ресурсу «Протокол»!

Читайте дайджест: Право власності священне! 10 пам’ятних рішень суду про захист власності за версією ресурсу «Протокол» у 2016 році!

Читайте дайджест: 10 судових справ про делікти та відшкодування шкоди, які є найбільш істотними у 2016 році за версією ресурсу «Протокол»!

Читайте дайджест: 10 яскравих рішень суду, які стосуються професійної діяльності адвоката у 2016 році за версією ресурсу «Протокол» !

Читайте дайджест: 10 класних рішень суду про Процес і Підвідомчість за версією ресурсу «Протокол» ухвалених у 2016 році!

Читайте дайджест: Житлові та спадкові спори! 10 судових рішень, які визначають практику у 2016 році за версією ресурсу «Протокол»!

1. При поділі майна набутого у шлюбі ВСЕ автоматично навпіл не поділяється. Треба дещо довести... ВСУ потроху почав вносити ясність у питання поділу майна при розлученні придбаного за кредитні кошти одним із подружжя і оформленого на себе. Так, відповідач перебуваючи у шлюбі, купив автомобіль уклавши договір з банком, який профінансував угоду і при розлученні залишив автомобіль собі. Проте позивач посилаючись на те, що автомобіль, який є спільною сумісною власністю, неможливо поділити, зажадав відсудити у відповідачу половину його вартості у вигляді грошової компенсації.

Хоча суд першої інстанції і відмовив у задоволенні позову, апеляційний та касаційний суди задовольнили таку вимогу. Проте ВСУ скасував ці рішення і направив справу на новий розгляд. ВСУ ще раз розтлумачив ст. ст. 57, 60 СК України наступним чином: «сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об’єктів права спільної сумісної власності подружжя.» При розгляді таких спорів судам необхідно з’ясовувати за які кошти придбавалось спірне майно: особисті чи спільні. Або як було набуте спірне майно: внаслідок спільної чи особистої праці. І тільки після цього ухвалювати рішення.

В цій справі на новому розгляді ВСУ зобов’язав суд встановити: «яка частина коштів за автомобіль була сплачена у період шлюбу, хто та за які кошти сплачував кредит після припинення шлюбних відносин, чи повністю виплачений кредит отриманий для придбання спірного автомобіля.»

Аналізуйте судовий акт: Стаття 60 СК України: Факт придбання майна під час шлюбу автоматично не відносить це майно до спільної сумісної власності подружжя, треба перевіряти за які кошти таке майно було набуте (ВСУ від 7 вересня 2016 року у справі №6-801цс16)

2. Майно ФОП набуте у шлюбі не відноситься до спільної сумісної власності. Хоча це теж треба доводити... ВСУ продовжує конкретизувати сакраментальне питання поділу спільної сумісної власності подружжя. На цей раз мова іде про майно ФОП, тобто коли один із подружжя набуває право власності на майно як суб’єкт господарської діяльності за рахунок коштів (прибутку) отриманого від підприємницької діяльності і оформлює це на майно «на ФОП.» (до речі наприклад у випадку нерухомості це технічно неможливо). Отже, ВСУ роз’яснив, що таке майно є особистою приватною власністю члена подружжя, зареєстрованого як ФОП і не підлягає поділу. Проте за умови, якщо це майно не використовується в інтересах сім’ї та використовується в інтересах підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. Як це доводити в суді, наприклад у випадку спору щодо автомобілю, який може використовуватись і в бізнесі, і в поїздках на природу сім’єю – питання відкрите. І хто з подружжя повинен це доводити, також остаточно неясно?

У більшості випадків поділ судом спільного майна подружжя вважається хоча б одним з членів подружжя несправедливим. Власне, тому і потрібен суд у цьому питанні, оскільки подружжя дуже рідко цивілізовано може домовитись і практично завжди переносить особисті образи на питання поділу майна. А ці питання жодним чином не пов’язані…

Аналізуйте судовий акт: Майно ФОП придбане за кошти від своєї діяльності слід розглядати як особисту приватну власність, яка не підлягає поділу між подружжям при розлученні (ВСУ у справі № 6-1327цс15 від 18 травня 2016р.)

3. Ще раз про особисті та спільні сімейні кошти... ВСУ ухвалив багато рішень у питанні поділу спільного сумісного майна подружжя, проте на жаль досі немає чіткої і зрозумілої практики. Правило «все навпіл» набуте під час шлюбу незалежно від будь-чого діє, але ВСУ все частіше у окремо взятих постановах робить з цього правила виключення. До речі це відбувається також, в тому числі, завдяки тому, що багато суддів вищий судових інстанцій де-факто живуть із молодими співмешканками і не мають бажання «навпіл ділитись» про розлученні.

Так чи інакше, ВСУ вже не вперше підкреслює для судів важливість встановлення факту, за які кошти було придбане спірне майно. За спільні сімейні кошти (або набуте внаслідок спільної праці) чи за особисті кошти. І тут, якщо один з членів подружжя доведе, що майно було придбане за особисті кошти або навіть кошти третьої особи (наприклад, банк), то спірне майно втрачає статус спільного сумісного і стає особистою приватною власністю цього члена подружжя.

Аналізуйте судовий акт: Якщо один з члені подружжя доведе, що майно набуте ним у шлюбі було придбано за особисті, а не спільні кошти, то таке майно НЕ є спільною сумісною власністю подружжя, а є особистою власністю цього члена подружжя (ВСУ у справі № 6-1568цс16)

4. "Что нам стоит дом построить, что нам стоит его поделить..." Часто невведений в експлуатацію будинок представляє собою доволі дорогу річ, а з врахуванням прав на земельну ділянку ще дорожче, тому члени подружжя при розлученні намагаються залишити такий об’єкт за собою і протидіють справедливому поділу. Іноді фактично вже повністю побудований будинок невведений в експлуатацію, оскільки ДАБІ вимагає чималого хабаря або у власників немає бажання платити податок на нерухомість. Отже, без рішення суду в такому випадку конфлікт між членами подружжя не вирішити.

ВСУ доволі чітко сформулював свою позицію щодо поділу недобудов – об’єктів невведених в експлуатацію, які до такого введення вважаються згідно законодавства сукупністю будівельних матеріалів. Акцент зроблений на тому, що ці будівельні матеріали купувались за спільні сімейні кошти, тому те що де-факто існує є спільним власністю подружжя і може бути поділено. Але за умови технічної можливості та доведення будівництва до кінця.

Аналізуйте судовий акт: Поділ судом об’єкту незавершеного будівництва між членами подружжя можливий, якщо технічно можна виділити окремі частини та довести будівництво до кінця (ВСУ від 7 вересня 2016р. у справі № 6-47цс16)

5. Дозвіл суду на виїзд дитини за кордон надається кожного разу окремо на кожний виїзд, при цьому враховується думка батька. Конфліктуючи між собою батьки намагаються помститися один одному і це звичайно негативно відображається на інтересах дитині. Розповсюджений засіб впливу - це ненадання одним із батьків дозволу на виїзд дитини за межі України. У цьому випадку такий дозвіл може надати суд, але при наявності спеціальних підстав визначених законодавством.

В цій справі мати в суді доводила, що дитина потребує лікування в Німеччині, а батько добровільно не надає дозвіл, що підтверджувалось телеграмами із пропозиціями з’явитися до нотаріуса і підписати документ. У суді батько заявив, що лікування є надуманою причиною, а дозвіл він не надає оскільки навіть не знає до якої країни може мати з дитиною поїхати і чи повернеться.

Суд першої інстанції задовільнив позов, проте суд касаційної інстанції рішення скасував і визначив наступне. Дозвіл на виїзд дитини за межі України без згоди батька не позбавленого батьківських прав надається кожного разу окремо (тобто на кожен виїзд), при цьому в дозволі зазначається країна, місце перебування та строк, на який дитини буде знаходитись за кордоном. В іншому випадку дозвіл позбавляє батька дитини брати участь у вихованні та можливості спілкування і є незаконним.

Отже, універсального, в тому числі на майбутнє - на всі випадки життя, дозволу на виїзд дитини за межі України суд надати не має право. Тільки у випадку позбавлення батька батьківських прав.

Аналізуйте судовий акт: Дозвіл суду на виїзд дитини за межі України без згоди батька не абсолютний, а отримується кожен раз із зазначенням країни та строку перебування дитини (ВССУ від 16 березня 2016р. у справі 6-33303ск15)

6. Без наслідків відчужити майно одним із подружжя без ураховання його вартості про поділі всього спільного майна не вийде! Поширений випадок, коли титульний власник рухомого майна, яке є об’єктом спільної сумісної власності, відчужує це майно, що воно не потрапило до загальної маси майна, яке підлягає поділу, наприклад при розлученні. У цій справі один з подружжя відчужив автомобіль своєму сини, попередньо виплативши за нього залишок кредиту, оскільки автомобіль був придбаний за кредитні кошти. Тому виникла ситуація, коли автомобіль знаходиться у спільній сумісній власності, придбаний за кредитні кошти в інтересах сім’ї, і тому зобов’язання по поверненню кредиту також є спільними для подружжя і підлягають поділу. Проте в даному випадку кредитні зобов’язання були достроково погашені одним з подружжя коштами, походження яких суди не встановили: спільні або особисті. Окрім цього суди також не встановили, якими є і куди пішли кошти отримані один з подружжя за відчуження автомобілю.

Отже ВСУ скасував попередні рішення, направив справу на новий розгляд і зазначив на майбутнє: для правильного вирішення справи необхідно встановити за рахунок кого з подружжя здійснювалося погашення їх спільного боргу, чи не вносились відповідачкою її особисті кошти в рахунок погашення кредитного зобов’язань, чи не зміниться розмір компенсації внаслідок відчуження спільного сумісного майна внаслідок врахування внесених у рахунок виконання спільного боргу іншим із подружжя особистих коштів.

Аналізуйте судовий акт:Вартість спільного майна відчуженого одним із подружжя без згоди іншого враховується при поділі всього спільного майна та визначенні особистих частин ( ВСУ від 27 квітня 2016 року №6-486цс16)

7. Затримуєшь аліменти - будешь сплачувати додатково пеню! Неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Аналізуйте судовий акт: Сформульовано формулу розрахунку неустойки, яка нараховується на заборгованість зі сплати аліментів (ВСУ від 2 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16)

8. Як не дивно, не завжди молекулярно-генетична експертиза є підставою для задоволення позову при визнання батьківства !У цій справі суд першої інстанції задовільнив позов особи про визнання батьківства дівчини базуючи рішення на головному доказі – генетично-молекулярній експертизі, яка дійсно показала, що позивач на 99,99% є біологічним батьком цієї дівчини.

Проте суд апеляційної інстанції скасував це рішення і ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову. Зокрема суд зазначив, що висновок експерта не може бути взятий до уваги оскільки правовідносини щодо встановленні батьківства між сторонами спору повинні регулюватись нормами Кодексу про шлюб та сім’ю, який був чинним на момент виникнення цих правовідносин і не передбачав такої підстави для встановлення батьківства.

Позивач також не надавав доказів, а свідки не підтвердили факту проживання та ведення спільного господарства з матір’ю дівчини до її народження, доказів спільного виховання та утримання дитини після її народження, як того вимагає КпШС.

Залишається тільки гадати, яким було б рішення суду, коли б відносини між сторонами спору регулювались вже діючим сьогодні Сімейним кодексом України.

Аналізуйте судовий акт: Позитивний висновок молекулярно-генетичної експертизи не став для суду підставою для задоволення позову про визнання батьківства ( Апеляційний суд Дніпропетровської області, справа № 204/1621/14-ц)

9. Або це схема, або треба встановлювати недобросовісніть для визнання договору недійсним при відчуженні спільного майна одним із членів подружжя без згоди іншого. Іноді юристи, зокрема юристи банків та нотаріуси, просто фанатеют вимагаючи на кожний документальний «рух та подих» клієнта згоду дружини або чоловіка і навіть при наявності цивільного шлюбу – згоду цивільного члена подружжя, а випадку відсутності партнера по життю взагалі – заяву про непроживання спільно з іншою особою та відсутність ведення спільного господарства з іншою особою.

Така абсурдна активність викликана наявністю суперечливої судової практики про визнання недійсними договорів, об’єктом яких є спільне майно подружжя. Небажання сторони договору виконувати умови договору сприяло створенню цілої технології визнання недійсними договорів у суді із підстав, що один із членів подружжя не знав, не бачив, гадки не мав, що інший член подружжя таємним способом продавав, передавав в іпотеку, дарував, тощо спільне майно проти інтересів сім’ї та порушуючи права співвласника.

ВСУ потрохи але жорстко «прикриває цю лавочку.» У наведеній справі ВСУ скасував рішення судів трьох інстанцій, якими був визнаний недійсним договір іпотеки з підстав відсутності згоди подружжя іпотекодавця та відмовив у задоволенні позову. Зокрема ВСУ зробив важливий висновок, що укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, який укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

Аналізуйте судовий акт: Недобросовісність – обов’язкова підстава для визнання недійсним договору щодо спільного майна укладеного одним з подружжя без згоди іншого (ВСУ у справі за № 6-533цс16 від 30 березня 2016р.)

10. Сформульовано відміність між аліментами та додатковими витратами на навчання дитини після досягнення повноліття. Розповсюдженою думкою серед матерів, які виховують дитину (дітей) є думка, що окрім аліментів можна стягувати з батька додаткові витрати для навчання, в тому числі повнолітньої дитини віком до 23 років. ВСУ розглянувши справу встановив, що витрати для навчання повнолітньої дитини не можуть стягуватись за ст. 185 СК України. Проте у випадку навчання дитини у батьків залишається обов’язок її утримувати, тому треба звертатись з позовами про стягнення аліментів за ст. ст. 199-184 СК України у загальному порядку. У випадку припинення навчання повнолітньої дитини, виплата аліментів також припиняється.

Аналізуйте судовий акт: Додаткові витрати для навчання повнолітніх дітей за ст. 185 СК України не стягуються з батьків – треба стягувати аліменти за ст. ст. 199, 180 -184 СК України (Постанова ВСУ від 24 лютого 2016р. у справі № 6-1296цс15)

І насамкінець: Алименты в размере 1/2 части от всех видов доходов – реально!

Рішення суду від адвоката Шахторина Артема Сергійовича та його коментар: В связи с осуществлением адвокатской деятельности, по поручению клиента было составлено исковое заявление о взыскании алиментов на содержание ребенка и подготовлен необходимый пакет документов для последующей подачи в Солонянский районный суд Днепропетровской области.

На свой страх и риск, в просительной части иска просили взыскать с отца ребенка (ответчика) алименты в размере половины всех его доходов ежемесячно, вместо ¼ части, устоявшейся практикой судебной системы. Суды, как правило взыскивают ¼ (25%) от всех видов заработка (дохода) ежемесячно, но не менее 30% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста.

06.08.2015г. наш риск был оправдан, Солонянским районным судом Днепропетровской области, удовлетворен иск клиента. Взыскано с ответчика алименты в размере ½ части его доходов.

На сегодняшний день, решение находится на принудительном исполнении в отделе государственной исполнительной службы

Аналізуйте судовий акт: Алименты в размере 1/2 части от всех видов доходов – реально!

Читайте: Дайджест судових рішень "Протокол" за листопад 2016 року: "Цікаво, практично, дискусійно!"

Дайджест судових рішень "Протокол" за вересень 2016 року: "Цікаво, практично, дискусійно!"

Дайджест судових рішень "Протокол" за серпень 2016 року: "Цікаво, практично, дискусійно!"

Дайджест судовий рішень «Протокол» за липень 2016 року:

Дайджест судових рішень «Протокол» за червень 2016 року: «Цікаво, практично, дискусійно!»

Судовий дайджест "Протокол" за травень 2016!

Судовий дайджест "Протокол" за березень - квітень: 8 найцікавіших рішень

Джерело: Інформаційно-правовий інтернет-ресурс "Протокол"