24.02.2018 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Вирішення питання конституційності закону Конституційним Судом не є підставою для зупинення провадження у адміністративній справі (№ 826/24755/15 від 23.01.2017)

Фабула судового акту:  Конституційний суд вже два роки розглядає справу щодо відповідності Конституції України Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Одночасно слід зауважити, що подання про вирішення вказаного питання подано Верховним Судом тоді ще України у липні 2015 року.

Внаслідок такого тривалого розгляду справи КСУ у судах адміністративної юрисдикції склалась практики щодо зупинення проваджень у справах про оскарження дій посадових осіб ФГВФО, оскільки на думку окремих суддів дана ситуація повною мірою підпадає під положення п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України в редакції, яка діяла до 15.12.2017, згідно якої суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в цій справі.

У цій справі апеляційним адмінсудом за клопотанням ФГВФО зупинено апеляційне провадження із вказаних вище підстав.

Зазначене рішення було оскаржено в КАС особою, права якої було порушено Уповноваженою особою Фонду.

Проте, Касаційний адміністративний суд з такою практикою не погодився та зазначив, що за нормами статі 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, апеляційним судом встановлено, що до правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є чинним та діє на теперішній час.

Частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, прийняття рішення Конституційним Судом України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на спірні правовідносини не вплине.

Аналізуйте судовий акт: Бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оскаржується в адміністративних судах, а кошти з Фонду стягуються в порядку цивільного судочинства (ВСУ від 9 листопада 2016 р. у справі № 6-2309цс16)

ВАСУ: У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону, визнаному обов’язковим міжнародному договору, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу (справа № К/800/35694/16, 16.08.17)

ПАТ "АКБ "Капітал" домігся скасування постанови НБУ та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про свою ліквідацію (Донецький окружний адміністративний суд, судді: Алябєва І.Г, Волгіна Н. П., Кравченко Т. О.)

Державний герб України

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23.01.2018                                                                                                                                                                               Київ          

К/9901/572/18

№ 826/24755/15 

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів:  Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/24755/15

за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Л.В.,

в с т а н о в и в :

Позивач у позовній заяві просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність щодо невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором банківського вкладу (депозиту) від 25 лютого 2015 року № 012-21058-250215, рахунок № 26301113041666;

- зобов'язати Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту);

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити його до загального реєстру вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. про зупинення провадження у справі задоволено.

Зупинено провадження в адміністративний справі № 826/24755/15 за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року до набрання законної сили рішенням у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування оскаржуваного судового рішення.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення судом норм процесуального права.

Відповідачі заперечень чи пояснень по справі до суду касаційної інстанції не подали.

Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та скасування оскарженого судового рішення з таких підстав.

Постановляючи оскаржуване рішення, апеляційний суд послався на необхідність зупинення апеляційного провадження до розгляду Конституційним Судом України питання щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків та має застосовуватись до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року) суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в цій справі.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року) визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, апеляційним судом встановлено, що до правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є чинним та діє на теперішній час.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, прийняття рішення Конституційним Судом України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на спірні правовідносини не вплине.

У зв'язку з викладеним суд вважає помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі.

Згідно з частиною першою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Виходячи з наведеного, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у справі № 826/24755/15 скасувати.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Судді

 

2
Подобається
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення