Відшкодування шкоди у ДТП за наявності вини обох водіїв

Що таке обопільна вина у ДТП?

Обопільна вина у ДТП – це ситуація, коли винуватцями аварії визнаються обидва водії. Законодавство України прямо не дає визначення поняття «обопільна вина», але на практиці цей термін застосовується, коли в спричиненні аварії порушили правила кілька учасників дорожнього руху​. Іншими словами, кожен з водіїв частково винен у виникненні ДТП. У таких випадках обидва несуть відповідальність за завдану шкоду відповідно до ступеня своєї вини.

Цивільний кодекс України (ЦК) містить загальні норми щодо розподілу відповідальності при взаємній вині. Згідно зі статтею 1188 ЦК, якщо внаслідок ДТП зіштовхнулися два транспортні засоби (джерела підвищеної небезпеки) і винними є обидва водії, відшкодування шкоди здійснюється пропорційно ступеню вини кожного​. Той, хто порушив правила більше, відшкодовує більшу частину збитків іншому водієві​. Наприклад, якщо суд визначить, що один водій винен на 60%, а другий на 40%, то кожен відповідатиме за цю частку збитків іншої сторони.

Варто зазначити, що питання про наявність та ступінь вини кожного водія остаточно вирішується судом. Поліція на місці ДТП може попередньо зафіксувати порушення обох учасників, склавши протоколи на двох водіїв, але такий висновок не є остаточним​. Якщо ви не згодні з протоколом, ступінь вини можна оскаржити і встановити лише в судовому порядку. Таким чином, обопільна вина – це фактично випадок часткової відповідальності кожного водія за завдану шкоду.

Користуйтеся консультацією: Про обопільну вину у справах ДТП та страховку

Страхове відшкодування (ОСЦПВ) при вині обох водіїв

Коли обидва учасники ДТП визнані винними, виникає логічне запитання: як отримати страхову виплату по автоцивілці (ОСЦПВ)? Нижче наведено алгоритм дій для водіїв у такій ситуації:

1. Повідомлення про аварію та страховиків. Одразу після ДТП викличте поліцію для оформлення пригоди. Обидва водії повинні обмінятися інформацією про свої страхові поліси ОСЦПВ і повідомити страхові компанії про випадок. Бажано зробити це письмово або за телефонною гарячою лінією страховика в установлені договором строки (зазвичай 3 дні).
2. Оформлення документів. Дочекайтеся складання поліцією протоколів про адміністративне правопорушення (за ст.124 КУпАП). Якщо обом водіям виписали протокол, це фактично означає обопільну вину. Візьміть копії всіх документів: протоколи, схеми ДТП, пояснення свідків тощо. Для страхових компаній також потрібно оформити Європротокол (за умови, що учасники згодні з обставинами і в ДТП немає потерпілих з травмами) або довідку поліції.
3. Звернення до страхової компанії. Кожен водій має право звернутися за відшкодуванням до страхової компанії іншого водія (адже ОСЦПВ покриває відповідальність винуватця перед третім лицем). На практиці можливо простіше подати заяву про виплату у свою страхову компанію, яка надалі сама врегулює питання з страховиком іншого водія (механізм прямого врегулювання). У заяві на виплату зазначте обставини ДТП і додайте необхідні документи: копію протоколу(ів) про ДТП, довідку або європротокол, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, паспорт, ІПН, реквізити тощо.
4. Оцінка збитків. Страхова призначить експерта для оцінки вартості матеріальної шкоди (ремонту автомобіля). Бажано, щоб кожен водій також провів незалежну оцінку збитків, особливо якщо очікується спір щодо суми.
5. Виплата страхового відшкодування. За умов обопільної вини кожен водій має отримати лише частину відшкодування. Відповідно до правил ОСЦПВ, якщо ступінь вини не визначено судом, страхові компанії компенсують рівними частками. Тобто, кожен водій отримає 50% вартості завданої йому шкоди від страховика іншого водія​. Якщо ж ступінь вини вже встановлено судом, виплата має відбуватися пропорційно вині. Наприклад, після рішення суду про співвідношення вини 70/30 – страховик більш винного водія сплатить 70% збитків іншого, а страховик менш винного – 30% збитків іншого водія. Важливо: на практиці страховики часто відмовляються платити пропорційно вині без рішення суду​, тож до визначення судом кожен зазвичай отримує по 50%.
6. Додаткові кроки при спорі. Якщо страхова компанія затягує виплату, занижує суму чи відмовляє – свої права доведеться відстоювати шляхом скарг або в суді. Так само, якщо один з водіїв вважає себе значно менш винним і не погоджується лише на 50% відшкодування, він може подати цивільний позов до іншого водія (детально про це – у наступних розділах).
7. Терміни виплат. Пам’ятайте, що за законом страховик зобов’язаний виплатити належне відшкодування у визначений строк (як правило, до 90 днів з дати звернення з усіма документами, згідно із Законом про ОСЦПВ). Контролюйте дотримання строків і, за потреби, звертайтеся із скаргою до МТСБУ – Motor (Transport) Insurance Bureau of Ukraine. МТСБУ – це об’єднання страховиків, яке здійснює нагляд за страховими виплатами та гарантує компенсації у передбачених законом випадках. На офіційному сайті МТСБУ можна знайти корисну інформацію про врегулювання страхових випадків та контакти для звернень.

Законом “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачені всі основні процедури виплат. Зокрема, цей закон визначає ліміти відшкодування, строки та випадки, коли МТСБУ здійснює виплати (наприклад, якщо винуватець не був застрахований). Станом на 2025 рік в Україні діє нова редакція цього закону, що підвищила страхові суми і врегульовує питання прямих виплат. Водночас, спеціальної норми про обопільну вину у законі немає – застосовуються загальні принципи, згадані вище (рівні частки або пропорція вини). Детально з положеннями цього закону можна ознайомитися на офіційному ресурсі Верховної Ради України (наприклад, тут представлено текст чинної редакції).

Примітка: якщо один з водіїв не мав поліса ОСЦПВ, постраждала сторона все одно має право на відшкодування. У випадку відсутності страховки у винуватця виплату здійснює МТСБУ через свій гарантійний фонд, але тільки потерпілим особам. Тому, якщо при обопільній вині з’ясується, що один водій незастрахований, другий водій (як потерпілий) може звернутися до МТСБУ за компенсацією частки збитків, завданої незастрахованим. Аналогічно, МТСБУ покриває шкоду, якщо страхова компанія винуватця збанкрутувала чи виключена з бюро.

Користуйтеся консультацією: Як отримати відшкодування у разі ДТП, якщо винуватець не має полісу ОСЦПВ: покрокова інструкція

Права потерпілих: пішоходів, пасажирів та водіїв

При аварії з обопільною виною можуть постраждати не лише самі водії, а й треті особи – пішоходи, пасажири, інші учасники руху. Розглянемо права кожної категорії потерпілих:

• Пішоходи. Пішохід, травмований у ДТП, має право на повне відшкодування завданої шкоди (медичні витрати, моральна шкода, втрата заробітку тощо), навіть якщо обидва водії частково винні. За нормами ЦК України, якщо внаслідок взаємодії кількох транспортних засобів було завдано шкоди іншим особам (тобто третім особам, якими і є пішоходи), обидва водії несуть перед потерпілими солідарну відповідальність незалежно від вини. Практично це означає, що пішохід може звернутися за компенсацією до будь-кого з винних водіїв (або до їхніх страховиків) і вимагати повної виплати. ОСЦПВ-поліс кожного водія покриває відповідальність перед пішоходом. Пасажири та пішоходи згідно з законом вважаються потерпілими, і їхні вимоги будуть задоволені за рахунок страховки винуватців у межах лімітів. Якщо страхового покриття недостатньо, пішохід може стягнути різницю безпосередньо з винуватців (детальніше про це – далі).
• Пасажири. Пасажири транспортних засобів (як того, що спричинив аварію, так і іншого) також є потерпілими третіми особами. Їхнє право – отримати відшкодування в повному обсязі за всі завдані травми чи збитки. В обставинах, коли обидва водії винні, обов’язок компенсувати шкоду пасажирам покладається на обох водіїв солідарно. Для пасажира це вигідно: він може звернутися до страхової компанії будь-якого з водіїв, і та повинна виплатити всю належну суму (а вже страхові компанії між собою вирішать, як поділити витрати). В країнах ЄС, до речі, діє подібний підхід – усі пасажири транспортного засобу (окрім самого водія) обов’язково покриваються полісом страхування цивільної відповідальності​. Тому пасажир, який постраждав в Україні, має право на компенсацію незалежно від того, з вини якого водія сталася аварія, чи навіть якщо винні обидва. Важливо: якщо пасажир знаходився в автомобілі винного водія, він не вважається співвинним – його право на відшкодування зберігається повністю (виняток – якщо буде доведено, що пасажир своїми діями спричинив ДТП, але такі ситуації вкрай рідкісні).
• Водії (невинуваті та винуваті). У контексті обопільної вини кожен водій одночасно є і винуватцем, і потерпілим. Якщо розглядати загальні принципи:
  • Невинуватий водій. Це водій, який не порушував ПДР і не спричинив аварії. У випадку обопільної вини справжньо невинуватих може не бути (обидва щось порушили). Однак можливий варіант, коли спочатку поліція вважає винними обох, а потім суд встановлює, що один із водіїв фактично не винен. Тоді цей водій стає повністю потерпілим і має право на повне відшкодування всіх збитків від іншого водія (та його страховика). Ба більше, якщо суд у справі про адмінправопорушення виніс постанову, що водій не винен (відсутній склад правопорушення), то в цивільному порядку такий водій не має відшкодовувати шкоду іншому​. Тобто, встановлена відсутність вини повністю звільняє його від відповідальності. Невинуватий водій отримує страхову виплату по ОСЦПВ від страхової компанії винуватця у повному розмірі збитків (у межах ліміту полісу), а решту може стягнути з винуватця особисто.
  • Винуватий водій. Це той, чиї порушення стали причиною ДТП. Якщо вина обох – кожен відносно іншого є винуватцем у певній частці. Права винного водія обмежені: він не може отримати компенсацію за ту частину шкоди, яку спричинив своїми діями. Проте він має право на відшкодування від іншого винуватця пропорційно чужій вині. Наприклад, якщо водій А на 70% винен, а водій Б на 30%, то водій А відшкодовує водію Б більшу частину шкоди. Водій Б (менш винний) отримає 70% своїх збитків (50% через страхові компанії та ще 20% за рішенням суду з водія А)​. Натомість водій А (більш винний) отримає лише 30% своїх збитків компенсованими – фактично тільки через страхову виплату, а решту збитків має покрити сам. Таким чином, кожен водій при обопільній вині компенсує власні втрати у тій мірі, в якій інший водій був винен у аварії. Вартим уваги є те, що ОСЦПВ не покриває власні збитки винуватця – лише відповідальність перед третіми особами. Тому, якщо у винного водія пошкоджено авто, він може розраховувати тільки на виплату від страхової іншого водія (або свій поліс КАСКО, якщо був).

Отже, пішоходи та пасажири захищені повністю і можуть одержати компенсацію незалежно від розподілу вини між водіями. Водії ж при взаємній вині відшкодовують збитки один одному частково. Той, хто більше винен, понесе більші витрати, а той, хто менш винен, отримає більшу компенсацію.

Користуйтеся консультацією: Як отримати повне відшкодування шкоди по ДТП без врахування коефіцієнту фізичного зносу. Позиція Верховного Суду.

Стягнення збитків понад страхову виплату

Страхова виплата по ОСЦПВ часто не покриває всіх збитків, особливо якщо пошкоджено дорогий автомобіль або є значні витрати на лікування. Закон встановлює максимальні ліміти відповідальності страховика (наприклад, за майнову шкоду та за шкоду здоров’ю/життю). Якщо фактичні збитки перевищують страхову суму, або якщо частина збитків не покрита через розподіл вини, потерпілий має право вимагати додаткового відшкодування безпосередньо від іншого винуватця ДТП.

Подання позову до винуватця. Коли обидва водії винні, зазвичай кожен з них є і позивачем, і відповідачем щодо один одного. Менш винний водій після отримання страхової виплати (скажімо, 50% збитків) може подати позов до більш винного водія про стягнення решти збитків, завданих з вини останнього. Наприклад, як у згаданому випадку 70/30: страховка покрила 50%, залишилося ще 20% недоотриманого – цю різницю можна стягнути через суд​. У свою чергу, більш винний водій, хоча і отримав 50% своїх збитків від страхової іншого, не має підстав позиватися за додаткові гроші, адже саме він спричинив більшу шкоду.

Стягнення понад ліміт страховки. Якщо збитки перевищують ліміт полісу ОСЦПВ (наприклад, ремонт авто коштує 300 тис. грн, а страховий ліміт – 160 тис. грн на майно), різницю також можна стягнути з винної сторони. При обопільній вині кожен відповідає тільки за свою частку вини. Це означає, що з іншого водія ви можете вимагати ту суму, що відповідає відсотку його вини у ваших збитках. Наприклад, ваші збитки 300 тис., ліміт покрив 160 тис., залишок 140 тис. Якщо інший водій винен на 70%, теоретично він має компенсувати 70% від 300 тис. = 210 тис. грн. Але страхова вже дала 160 тис., залишається 50 тис. грн, які можна стягнути з винуватця особисто. В таких ситуаціях суд врахує виплату страховика і визначить суму до стягнення.

Регресні позови страховиків. Варто згадати, що після виплати страхового відшкодування страховик має право регресу – тобто звернутися з вимогою до винуватця про відшкодування виплаченого (в певних випадках, передбачених законом). Наприклад, якщо водій порушив правила грубо (був у стані сп’яніння, не мав прав тощо), страхова після виплати потерпілим може стягнути з нього виплачені кошти. При обопільній вині кожен страховик теоретично може скористатись регресом до свого страхувальника, якщо були такі обставини. Для потерпілих це значення не має (вони свої гроші отримають), але винним водіям слід пам’ятати про такий ризик. Також страховики можуть регресно вимагати один від одного компенсації, якщо виплатили більше, ніж зобов’язані за часткою вини їхнього клієнта.

Досудове врегулювання. Перед походом до суду спробуйте врегулювати питання мирно: направте іншому водієві письмову претензію з розрахунком збитків понад страховку і пропозицією оплатити добровільно. Іноді, усвідомлюючи свою більшу вину, другий водій може погодитися компенсувати різницю, щоб не втягуватися в суд. Якщо компромісу не досягнуто – готуйте позов до суду. У позовній заяві посилайтеся на норми статей 1166 1188 1192 ЦК України, що регулюють відшкодування шкоди та розподіл відповідальності, а також додавайте докази: результати експертиз оцінки, документи про виплати від страховика, рішення суду про встановлення вини (якщо є).

Судові витрати (судовий збір, витрати на адвоката, експертизи) суд може покласти пропорційно на сторони, залежно від задоволення позовних вимог. Якщо ви позивач і виграєте справу частково, витрати розподіляться за аналогією до частки виграшу.

Насамкінець, позови про додаткове стягнення шкоди підпадають під загальний строк позовної давності – 3 роки з дня ДТП. Не зволікайте: після отримання страхової виплати підрахуйте свої невідшкодовані збитки і, якщо вони значні, дійте оперативно.

Користуйтеся консультацією: Що таке регресний позов, або відповідальність водія при ДТП

Приклади судової практики в Україні

Українські суди неодноразово розглядали спори щодо ДТП з обопільною виною. Як правило, виникають питання про визначення ступеня вини та розміру відшкодування. Ось кілька показових випадків з практики:

• Розподіл вини 70/30 при зіткненні на перехресті. Водій автомобіля Toyota виконував поворот ліворуч, не переконавшись у безпеці маневру, і зіткнувся з автомобілем Chevrolet, який рухався назустріч із перевищенням швидкості. Суд встановив, що обидва водії порушили правила: Toyota не надав перевагу, а Chevrolet перевищив швидкість та виїхав на розмітку при маневрі ухилення. У результаті суд визначив ступінь вини: 70% – водій Toyota, 30% – водій Chevrolet​. Обидва водії отримали від своїх страхових компаній по 50% відшкодування. Додатково водій Chevrolet (менш винний) через суд стягнув з водія Toyota ще 20% своїх збитків, щоб сумарно отримати 70% (відповідно до вини Toyota). Цей приклад ілюструє застосування ст.1188 ЦК: хто більше винен – той більше платить.
• Адмінпровадження vs цивільний позов (преюдиція). У іншій справі апеляційний суд розподілив вину між водіями як 30% і 70% та зобов’язав відшкодувати шкоду за ст.1188 ЦК​ . Проте один з водіїв успішно оскаржив це рішення у Верховному Суді, довівши, що раніше суд у справі про адміністративне правопорушення встановив відсутність його вини (його було виправдано). Верховний Суд вказав, що наявність чинної постанови суду про відсутність вини водія звільняє такого водія від відповідальності за шкоду в ДТП​. Тобто, якщо адміністративний суд виправдав водія, цивільний суд не може потім визнати його частково винним. Це прецедент, який підтверджує: не можна двічі ставити під сумнів вину, вже спростовану в суді. В результаті той водій був повністю звільнений від обов’язку компенсувати збитки, і вся відповідальність лягла на другого учасника.
• Практика солідарної відповідальності перед третіми особами. В ряді справ, де внаслідок зіткнення двох авто страждали пасажири чи пішоходи, суди стягували компенсацію солідарно з обох водіїв. Наприклад, Пасажир, травмований при обопільній вині двох водіїв, звернувся до суду з вимогою компенсації моральної та матеріальної шкоди. Суд зобов’язав обох водіїв (а фактично їхніх страховиків) солідарно виплатити пасажиру повну суму, пославшись на ч.2 ст.1188 ЦК України. Солідарна відповідальність означає, що потерпілий отримує кошти, а хто скільки врешті сплатить – це вже внутрішні розрахунки між відповідачами. Такий підхід гарантує кращий захист потерпілих.

Для ознайомлення з конкретними рішеннями ви можете переглянути Єдиний державний реєстр судових рішень (України), де публікуються судові постанови. За ключовими словами (наприклад, номер справи чи стаття 1188 ЦК) можна знайти подібні кейси. Судова практика підтверджує: у разі обопільної вини суди уважно вивчають обставини, призначають автотехнічні експертизи, визначають відсоток вини кожного та відповідно ділять між водіями тягар відшкодування шкоди.

Пользуйтесь консультацией: Причина дтп - плохая дорога

Європейський підхід до пропорційного відшкодування

Проблема розподілу відповідальності при ДТП з кількома винуватцями не є унікальною для України. В країнах Європейського Союзу діють подібні принципи пропорційного відшкодування та посилений захист потерпілих. Ось кілька аспектів європейського підходу:

• Принцип порівняльної (пропорційної) відповідальності. У більшості європейських країн впроваджено доктрину comparative negligence (порівняльної недбалості). Це означає, що відповідальність за шкоду ділиться між винними сторонами відповідно до ступеня їх вини. Жодна зі сторін не отримує компенсацію за ту частину шкоди, яку вона сама спричинила. Такий підхід дуже схожий до українського: якщо обидва водії винні, кожен покриває частину шкоди іншого. Наприклад, у Німеччині й Польщі при спільній провині водіїв страховики зазвичай домовляються про відсоток відповідальності кожного і відшкодовують пропорційно; якщо домовленості нема – питання йде до суду. У Великій Британії діє принцип contributory negligence, за яким суд може зменшити відшкодування потерпілому на процент його власної вини. Головна ідея всюди одна: кожен відповідає за свій вклад у ДТП. Натомість в дуже небагатьох юрисдикціях зберігся суворий принцип, коли мінімальна вина потерпілого повністю позбавляє його права на відшкодування (така норма колись існувала, але зараз майже всюди скасована як несправедлива).
• Повний захист “слабких” учасників. Європейське законодавство особливо опікується захистом потерпілих, які не були водіями. Відповідно до вимог Директив ЄС про автострахування, обов’язкове страхування цивільної відповідальності покриває шкоду, завдану життю та здоров’ю всіх пасажирів, окрім водія. Тобто, якщо сталась аварія з вини кількох водіїв, пасажири будь-якого транспортного засобу отримають компенсацію від страхових компаній. Більше того, у ряді країн ЄС встановлено правило, за яким пішоходи і велосипедисти як найбільш уразливі учасники руху отримують відшкодування завжди, навіть якщо частково порушили правила (за винятком випадків грубої необережності потерпілого). Такий підхід забезпечує, що потерпілі не залишаться без допомоги через складнощі з визначенням вини.
• Механізми прямого врегулювання та регресу між страховиками. У багатьох європейських країнах діють угоди між страховими компаніями про пряме врегулювання збитків. Це означає, що потерпілий водій звертається до своєї страхової компанії, та виплачує йому компенсацію за полісом ОСЦПВ, а потім вже страховики між собою розраховуються відповідно до винуватості їх клієнтів. Така система спрощує життя автовласникам і прискорює виплати. В Україні також запроваджується механізм прямого врегулювання, наближений до європейського. Крім того, європейські страховики часто врегульовують спірні випадки арбітражем або через спільні погоджувальні комітети, аби уникнути довгих судових тяжб. Взаємні регресні вимоги (якщо один страховик виплатив більше половини, ніж повинен) теж вирішуються згідно з внутрішніми домовленостями чи законом.
• Єдиний підхід у транскордонних випадках. Якщо ДТП стається за участю водіїв з різних країн ЄС, діє принцип, що застосовується право країни місця аварії, але потерпілі все одно захищені мінімальними стандартами ЄС. Кожна країна ЄС має бюро (аналог МТСБУ) та гарантовані фонди, які співпрацюють для забезпечення виплат потерпілим навіть у складних випадках (наприклад, коли іноземний винуватець не має страховки – працює система «Зелена карта» і міжнародні гарантійні фонди).

Загалом, у країнах ЄС при спільній вині діє той самий фундаментальний принцип справедливості, що й у нас: хто заподіяв більше шкоди, той більше компенсує. Різниця хіба в тому, що механізми страхового відшкодування часто більш відпрацьовані й автоматизовані. Українське законодавство поступово гармонізується з європейським, тож очікуємо підвищення лімітів виплат, спрощення процедур та ще надійнішого захисту потерпілих, незалежно від складності випадку.

ВІДЕО: До кого заявляти позов про відшкодування шкоди внаслідок ДТП?

Висновок і поради

ДТП за обопільної вини обох водіїв – складна ситуація, але закон дає чіткі орієнтири щодо того, хто і скільки має платити. Підсумуємо основні моменти:

• Розподіл відповідальності. Обидва водії несуть відповідальність пропорційно ступеню своєї вини. Формула проста: кожен компенсує іншому ту частку шкоди, яку сам несе за виною. Не існує правила «ніхто нікому не платить» – навіть при рівній вині кожен має право отримати 50% своїх збитків від страховки іншого.
• Страхові виплати. Поліс ОСЦПВ працює і при обопільній вині. Спочатку страховики виплатять мінімум – по 50% кожному потерпілому водію​. Далі, якщо встановлено іншу пропорцію вини, різницю можна стягнути додатково через суд. Пішоходи та пасажири отримують виплати у повному обсязі (солідарно з обох страхових компаній).
• Дії на місці ДТП. Завжди викликайте поліцію або оформлюйте Європротокол, фіксуйте обставини. Не зізнавайтеся голослівно у повній вині, якщо є спірні моменти – при обопільній вині протокол складуть на обох, і далі ступінь провини з’ясує суд.
• Не зволікайте з заявами. Повідомте свої страхові компанії негайно. Зберіть необхідні документи, подайте заяви про відшкодування. Виконуйте вказівки страховика щодо огляду авто. Контролюйте строки виплати (до 90 днів).
• Захищайте свої права. Якщо ви вважаєте, що ваша вина менша, а страховик цього не враховує – будьте готові відстоювати позицію. Можливо, доведеться отримати рішення суду, яке визначить відсоток вини. Не бійтеся звертатися до суду за стягненням решти збитків – судова практика на вашому боці, якщо ви справді потерпіли більшою мірою.
• Консультуйтесь із фахівцями. В складних справах (значні травми, великі збитки, спір щодо винуватості) залучіть адвоката, особливо якщо треба оскаржити протокол чи рішення страхової. Юридично грамотна позиція допоможе уникнути перекладання на вас зайвої частки відповідальності.
• Пам’ятайте про безпеку. Найкращий спосіб уникнути цих складнощів – дотримуватися правил дорожнього руху. Обопільна вина часто виникає, коли кожен трошки порушив. Будьте уважні, не перевищуйте швидкість, поступайтеся дорогою – це збереже і ваше здоров’я, і гроші.

На завершення: у разі ДТП з вини обох водіїв важливо зберігати спокій і діяти згідно з законом. Ви маєте права як потерпілий і обов’язки як винуватець одночасно – реалізуйте перше і виконайте друге. Чітко документуйте все, спілкуйтеся зі страховиками і, за потреби, добивайтеся справедливості через суд. Такий системний підхід забезпечить отримання належної компенсації та вирішення питання у правовому руслі. Безпечних вам доріг!

Автор консультації: Адвокатське бюро “Кульчицький та Партнери”, тел +38 098 814 30 14

Джерело: Адвокатське бюро “Кульчицький та Партнери”