Головна Блог ... Новини Украинцев хотят жестче наказывать за долги по коммуналке Украинцев хотят жестче наказывать за долги по комм...

Украинцев хотят жестче наказывать за долги по коммуналке

Відключити рекламу
 - tn1_2f62d499b8f79dca2b519d7c7d87b696_5efcc13bcb99e.jpg

Уже с 1 октября украинцев предлагают жестче наказывать за долги по коммунальным услугам. Соответствующий законопроект № 3613 зарегистрировали в Верховной Раде депутаты от партии "Слуга народа".

Документ также поддерживают в Министерстве развития громад и территорий. Там считают, что долги создают неравные условия для участников рынка жилищно-коммунальных услуг и повышают социальную напряженность в обществе, в частности между порядочными потребителями и теми, кто накапливает задолженности.

Что предлагают нардепы:

  • Ужесточение санкций для неплательщиков. Если долг больше года – штраф в размере 20%, если долг от двух лет – штраф в 30%, долг от трех лет и более – штраф в 50%;
  • Обязательная реструктуризация долгов, если долг превышает сумму, определенную правительством по каждому из видов коммунальных услуг. Срок реструктуризации – до 5 лет при условии, что общая сумма платежей не будет превышать 25% доходов для субсидиантов и 20% – для пенсионеров и других лиц, получающих любые виды соцпомощи;
  • Субсидии у тех, кто оформил реструктуризацию, забирать не будут;
  • Ограничения для злостных должников. Неплательщикам через суд смогут временно ограничить право выезда за пределы страны, запретить управлять транспортными средствами, пользоваться оружием, охотиться и т.д.

Вспомните новость: Роз’яснення щодо надання житлово-комунальних послуг під час карантину

В то же время, квартиры за долги обещают не забирать. В документе прописано, что если сумма, подлежащая взысканию по исполнительному производству, не превышает 20 размеров минимальной зарплаты (сейчас это 94 460 грн), то обращение взыскания на единственное жилье должника и земельный участок, на котором расположено такое жилье, осуществляется не будет.

Помимо этого, суд может принять решение о взыскании части зарплаты в счет погашения долга, если по каким-то причинам должник не подписал договор о реструктуризации.

Также законопроект предусматривает создание специальных комиссий на местах, которые будут разбираться, почему-то или иное домохозяйство не платит за коммуналку. Они же будут следить за тем, чтобы от ужесточения правил не пострадали уязвимые слои населения.

В эти же комиссии потребители смогут обращаться, если не согласятся с суммой долга.

Поможет ли новый закон побороть неплатежи

Эксперты скептически отнеслись к начинанию нардепов. Они считают, что платежную дисциплину ужесточением штрафов побороть не получится.

"Как по мне закон не решает проблему долгов, а только усугубляет проблему отношений между монополистом и потребителем, когда последний остается один на один с проблемами. Этот законопроект должен рассматриваться в комплексе с законопроектом о жилищно-коммунальной инспекции, когда интересы всех сторон будут учтены", – рассказал нам глава комитета ЖКХ, благоустройства, экологии и охраны окружающей среды Общественного совета при КГГА Олег Попенко.

Вспомните новость: Субсидии на коммуналку: ответы на 10 главных вопросов

Что же касается реструктуризации, то здесь и вовсе ничего нового – ее и так дают большинство компаний, которые представляют коммунальные услуги.

"Очевидно ее просто "оденут" в какую-то новую оболочку. А на счет временных ограничений по аналогии с алиментщиками, то здесь, я считаю, сделано в корне не верно. Ограничивать человека в правах за неуплату ЖКГ услуг, без права оспорить их качество – это в корне неправильно. Человек должен иметь возможность защитить свои права как потребитель", – считает Олег Попенко.

По мнению эксперта, принятие данного законопроекта не решает проблему долгов, а только усугубляет проблему отношений между монополистом и потребителем, когда последний остается один на один с проблемами.

"Этот законопроект должен рассматриваться в комплексе с законопроектом о жилищно-коммунальной инспекции, когда интересы всех сторон будут учтены", – подытожил Олег Попенко.

Источник: юридический ресурс Протокол

  • 18728

    Переглядів

  • 5

    Коментарі

  • 18728

    Переглядів

  • 5

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    И сколько мы ещё будем танцевать на одних и тех же граблях? "29. «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права." (Кривенький проти України) " Розглянемо зміст основних принципів належного врядування. 3.5.1. Принцип участі у прийнятті рішення Реалізація публічного адміністрування має здійснюватися у тісній співпраці публічної адміністрації та приватних осіб. Необхідність цього випливає щонайменше з двох статей Конституції України, в яких зазначено, що: а) носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ (ст. 5) та б) громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами (ст. 38). Потреба в об’єднанні зусиль публічної адміністрації та приватних осіб під час реалізації публічного адміністрування пов’язана з тим, що лише через такий симбіоз можна забезпечити розробку таких юридичних актів та процедур їх реалізації, які максимально відповідатимуть очікуванням та потребам суспільства. В іншому випадку рішення органів публічної влади будуть характеризуватися низьким рівнем виконання, а відповідно, та ефективності. Слушними у цьому контексті виглядають слова М.І. Палієнка, який на початку ХХ століття зазначав, що влада та право, які не відповідають реальному співвідношенню матеріальних та моральних сил у країні, життєвим інтересам населення та його уяві про суспільну справедливість та благо, швидко втрачають необхідну моральну опору в народній масі1. Участь приватних осіб у прийнятті рішень може бути як безпосередньою (шляхом залучення їх до розробки проектів нормативних актів, делегування публічних повноважень тощо), так і опосередкованою – через відповідні посередницькі інституції (представницькі органи). 1 Палиенко Н. Правовое государство и конституционализм // Вестник права. – 1906. – Кн. 1. – С. 127–163." (Мельник Р.С., Бевзенко В.М. Загальне адміністративне право: Навчальний посібник / За заг. ред. Р.С. Мельника. – К.: Ваіте, 2014. Стр.82 ) " 45. Залишається з’ясувати, чи забезпечувало також позбавлення права власності, про яке йдеться у цій справі, справедливий баланс між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (див., серед багатьох інших джерел, згадане рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), пункт 31). У зв’язку з цим Суд повторює, що позбавлення власності без виплати суми, обґрунтовано пов’язаної з її вартістю, зазвичай призводить до недотримання необхідного справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи і становить непропорційний тягар для заявника (див. рішення у справах «Святі монастирі проти Греції» (The Holy Monasteries v. Greece), від 09 грудня 1994 року, пункт 71, Серія А № 301-А, та «Колишній король Греції та інші проти Греції» [ВП] (Former King of Greece and Others v. Greece) [GC], заява № 25701/94, пункт 89, ЄСПЛ 2000-XII). У контексті скасування помилково наданих майнових прав принцип «належного урядування» може покладати на державні органи обов’язок діяти оперативно у виправленні їхньої помилки, а також потребувати виплати адекватної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишнім добросовісним власникам (див. зокрема, рішення у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine), заява № 29979/04, пункт 71, від 20 жовтня 2011 року, з подальшими посиланнями)."(Кривенький проти України) "Принцип юридичної визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017). У контексті статті 8 Конституції України юридична визначеність забезпечує адаптацію суб’єкта правозастосування до нормативних умов правової дійсності та його впевненість у своєму правовому становищі, а також захист від свавільного втручання з боку держави. Юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (законні очікування). Таким чином, юридична визначеність передбачає, що законодавець повинен прагнути до чіткості та зрозумілості у викладенні норм права. Кожна особа відповідно до конкретних обставин має орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних правових наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права. 4.2. Діяльність правотворчих і правозастосовчих органів держави має здійснюватися за принципом верховенства права і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів (абзац третій підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018). Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005). Законні очікування є одним із проявів справедливості у праві й передбачають юридичну визначеність правового регулювання щодо суб’єктів права. В аспекті статті 8 Конституції України юридична визначеність означає несуперечливість такого регулювання та недопустимість його зміни з порушенням засадничих принципів права. У контексті верховенства права юридична визначеність спрямована на забезпечення чіткості змісту норм права. Законні очікування - невід’ємна частина юридичної визначеності - виникають унаслідок законодавчої діяльності парламенту і полягають у тому, що якщо особа очікує досягнення певного результату, діючи відповідно до норм права, то має бути гарантований захист цих очікувань. Таким чином, Верховна Рада України, приймаючи закони, створює для суб’єктів правозастосування правові підстави бути впевненими в отриманні відповідних можливостей, а тому цих суб’єктів слід вважати такими, які мають законні очікування, що підлягають захисту. Такий захист означає недопущення того, щоб органи державної влади зловживали повноваженнями під час прийняття рішень та вчинення відповідних дій. Тобто основний мотив захисту законних очікувань пов’язаний із наслідками дій органів державної влади. Конституційний Суд України зазначає, що кожна особа влаштовує своє життя з усвідомленням того, що правове регулювання вимагає стабільності й органи державної влади не можуть свавільно вносити зміни, які порушують засадничі принципи права. Отже, очікування індивіда у зв’язку зі зміною законодавчого регулювання є правомірними, якщо вони є розумними та існує можливість заподіяння шкоди від порушення таких очікувань. Конституційний Суд України підкреслює, що під час правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних зі здійсненням, зокрема, соціальної політики, у зв’язку з прийняттям нових законів або внесенням змін до чинних органи державної влади мають надавати особам можливість адаптуватися до нової правової ситуації, щоб їх законні очікування були захищені. Таким чином, законні очікування як складова принципу верховенства права є одним із основних критеріїв конституційної оцінки норм права. 4.3. Основна мета верховенства права полягає, насамперед, в обмеженні влади держави над людиною, у забезпеченні від довільного втручання держави та її органів у певні сфери життєдіяльності людини."(КСУ № 6-р/2019) "27. Колегія суддів враховує, що згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", від 20.05.2010 і "Тошкуце та інші проти Румунії", від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", та "Беєлер проти Італії"). Разом з цим, Європейській суд з прав людини вказував, що поняття "майно" в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплює поняття "правомірні очікування", тобто, законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу ("Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії")."(Справа № 910/14555/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду) Следует отметить, что Европейский суд с особым вниманием относится к последствиям изменения национального законодательства, имеющим обратное действие, если это законодательство имеет значение при разрешении споров с участием государства. Любые веские причины, приведенные в обоснование действия законодательства с обратной силой, рассматриваются Судом с наибольшей степенью настороженности (см., например, дела "Национальное и региональное строительное общество, Общество капитального строительства г. Лидса и Строительное общество графства Йоркшир против Соединенного Королевства" (The National & Provincial Building Society, the Leeds Permanent Building Society and the Yorkshire Building Society v. the United Kingdom) , "Зилински и Прадаль и Гонзалес и другие против Франции" (Zielinski and Pradal and Gonzalez and others v. France) , "Зубулидис против Греции" (Zouboulidis v. Greece) , "Компания "Варнима Корпорэйшн Интернэшнл С.А." против Греции" (Varnima Corporation International S.A. v. Greece) ). -------------------------------- Judgment of the European Court of 23 October 1997 on the merits of the applications N 21319/93, 21449/93 and 21675/93 The National & Provincial Building Society, the Leeds Permanent Building Society and the Yorkshire Building Society v. the United Kingdom. Judgment of the Grand Chamber of the European Court of 28 October 1999 on the merits of the applications N 24846/94 and 34165/96-34173/96 Zielinski and Pradal and Gonzalez and others v. France. Judgment of the European Court of 25 June 2009 on the merits of the application N 36963/06 Zouboulidis v. Greece N 2. Judgment of the European Court of 28 May 2009 on the merits of the application N 48906/06 Varnima Corporation International S.A. v. Greece.

    08.07.2020 17:59

    І для кого Ви це написали? Много букв. Пересічні громадяни взагалі не зрозуміють що ви тут хотіли написати.

    27.07.2020 13:39

    Если у Вас есть вопросы — спрашивайте, не стесняйтесь. С удовольствием отвечу.

    27.07.2020 18:32

    То что здесь сообщается мягко говоря нелепость и преднамеренный обман. Идиоматическое коверканье производных от слова долг исключает правовое поле вообще. Говорить с людьми, которые пытаются искусственно приписать вам долг не нужно. Называть их мошенниками или преступниками можно и нужно. Тут речь идет о масштабной фальсификации и обмане граждан на уровне коммунального законодательства.

    24.08.2020 05:53

    Все сообщения такого рода в сети и за ее пределами нужно непременно выявлять и реагировать на них соответствующим образом. Такие массовые задолженности населения не просто опасны и вызывающе противозаконны. Напоминать о том что задолженность - это традиционное развлечение и увлечение евреев, которым они занимались много веков пока не доигрались до Холокоста.

    24.08.2020 06:04

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні новини

    Дивитись усі новини
    Дивитись усі новини
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст