Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 31.05.2021 року у справі №227/5098/19

Ухвала

Іменем України

27 травня 2021 року

м. Київ

справа № 227/5098/19

провадження № 61-8476ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 25 лютого 2021 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") про стягнення заборгованості по заробітній платі. В обґрунтування вимог зазначила, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем до липня 2017 року, звільнена згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпПУ) у зв'язку зі скороченням штату. При звільненні відповідач не здійснив повний розрахунок. Просила стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за березень-липень 2017 року у розмірі 24 845,76 грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та зборів, а також компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 5 033,27
грн.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто із відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за березень-липень 2017 року в загальному розмірі 22 965,33 грн із зобов'язанням утримати з цієї суми податки та інші обов'язкові платежі, а також компенсацію за втрату частин заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 3 918,60 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Донецького апеляційного суду від 22 липня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" задоволено. Рішення Добропільського міськрайонного Донецької області від 22 квітня 2020 року в частині стягнення з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за березень-липень 2017 року в сумі 22 965,33 грн та компенсації за втрату частин заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 3 918,60
грн, а також розподілу судових витрат скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ "Українська залізниця" про стягнення заборгованості із заробітної платі за період із березня 2017 року по липень 2017 року та компенсації за втрату частин заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького апеляційного суду від 22 липня 2020 року.

Заява обґрунтована тим, що під час здійснення представництва інтересів колишніх працівників АТ "Українська залізниця" у цивільних справах (за аналогічними вимогами), представником позивача з'ясовано, що наказом регіональної філії "Донецька залізниця" від 26 червня 2017 року № 889-Н введено у дію Порядок остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів "Донецька дирекція залізничних перевезень" та "Луганська дирекція залізничних перевезень" відповідно до якого відповідачем у справі вживалися заходи щодо повного відновлення документів, які б надавали можливість здійснити остаточний розрахунок з працівниками структурних підрозділів та створена робоча комісія з цього питання. Тобто на час розгляду справи відповідач мав копії документів, які стосуються проведення остаточного розрахунку з позивачем.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 25 лютого 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького апеляційного суду від 22 липня 2020 року відмовлено.

28 квітня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного суду від 25 лютого 2021 року, у якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що станом на час розгляду справи відповідач мав у створеній ним робочій комісії засвідчені керівництвом виробничих підрозділів копії документів, які стосуються проведення остаточного розрахунку з позивачем, скривши ці обставини від судів першої та апеляційної інстанції. Здійснити підготовку вказаних документів (у тому числі засвідчення керівництвом виробничого підрозділу) позивач не могла, а копіювання документів можливе лише з оригіналів первинних документів, які зберігаються у роботодавця.

У касаційній скарзі заявник просить поновити йому строк на касаційне оскарження та вказує на те, що копію оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції отримав лише 29 березня 2021 року. На підтвердження зазначеного надано відповідні докази, а саме конверт Донецького апеляційного суду.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником обставини, зокрема отримання копії оскаржуваної постанови апеляційного суду 29 березня 2021 року, свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Пунктом 3 частини 1 статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, ухвали суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є очевидно необґрунтованою, правильне застосування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 , пункту 1 частини 2 статті 423 ЦПК Українирішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

За змістом наведених норм права необхідними умовами визнання обставин, визначених пунктом 1 частини 2 статті 423 ЦПК України, нововиявленими є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичним даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Процедура скасування остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, заява № 69529/01, § 27,28, ЄСПЛ, від 18 листопада 2004 року).

Встановивши, що позивач була обізнана про наявність наказу від 26 червня 2017 року № 899-Н "Про введення в дію Порядку остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів "Донецька дирекція залізничних перевезень" та "Луганська дирекція залізничних перевезень", оскільки особисто надавала зазначений документ відповідачу, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення статті 423 ЦПК України та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки обставини, які заявник вважав нововиявленими, були відомі останньому на момент розгляду цієї справи, а тому вони не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Отже, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали Донецького апеляційного суду від 25 лютого 2021 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 25 лютого 2021 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик