Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 31.03.2019 року у справі №278/1128/18

УХВАЛА

28 березня 2019 року

м. Київ

справа № 278/1128/18

провадження № 61-4554ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у справі за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Департамент патрульної поліції звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування 143 149,48 грн майнової шкоди. Позов обґрунтовано тим, що відповідач є інспектором патрульної поліціїта 23 березня 2016 року, керуючи автомобілем марки "Тойота Пріус", порушив правила дорожнього руху та вчинив наїзд на залізобетонну опору, внаслідок чого пошкодив транспортний засіб.

Посилаючись на те, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16 травня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, просив суд задовольнити позов.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задоволено частково. Скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції 24
670,05 грн у відшкодування майнової шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

28 лютого 2019 року Департамент патрульної поліції звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1
921,00 грн.

З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом спору у зазначеній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 143 149,48 грн у відшкодування майнової шкоди. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховним Судом також ураховано, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тобто після 15 грудня 2017 року.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, судом не встановлено і заявник на такі не посилається.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), "Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2018 року та постанова Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2019 рокупостановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у справі за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник