Ухвала

20 травня 2020 року

м. Київ

справа № 705/4840/19

провадження № 61-7543ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В.,

Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Прудивуса Миколи Анатолійовича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 січня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним вище позовом.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 січня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено. Витребувано у ОСОБА_1 належний на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1, автомобіль марки "Volkswagen Crafter", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 січня 2020 року залишено без задоволення, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 січня 2020 року залишено без змін.

27 квітня 2020 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку

представником ОСОБА_1 - адвокатом Прудивусом М. А. подано касаційну скаргу (надійшла 30 квітня 2020 року) на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 січня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2020 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалити нове рішення, яким скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

Як підставу для скасування оскаржуваних судових рішень заявник зазначає те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено те, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Як вбачається з матеріалів касаційного провадження та оскаржених судових рішень, 13 грудня 2012 року ОСОБА_2 видав нотаріально посвідчену довіреність на автомобіль "Volkswagen Crafter" на ім'я ОСОБА_1 та

ОСОБА_3 з правом: керування, продажу його за встановленим законом порядком, обміну, зняття з обліку, страхування, здачі в оренду, передачі в позичку, зміни номерних агрегатів і вузлів, поїздок за кордоном. Довіреність десять років і дійсна до 13 грудня 2022 року. 01 квітня 2014 року ОСОБА_2 подав до нотаріуса заяву про скасування довіреності, про що було внесено запис до Єдиного реєстру довіреностей.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя визнано за ОСОБА_4 право власності на автомобіль "Volkswagen Crafter", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 13 березня 2015 року рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2014 року залишено без змін.

03 листопада 2015 року проведена реєстрація автомобіля "Volkswagen Crafter", реєстраційний номер НОМЕР_2 за ОСОБА_2.

Відповідно до частини 2 статті 71 СК України неподільні речі присуджуються одному із подружжя якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статті 8 СК України якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані статті 8 СК України, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Відповідно до частини першої статті 328, частини четвертої

статті 334 ЦК України право власності набувається на підставі, що

не заборонено законом. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Правове регулювання відносин пов'язаних з правом власності на транспортні засоби здійснюється на підставі положень ЦК України та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України "Про дорожній рух" та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 1998 року № 1388 (далі - Порядок).

Закон України "Про дорожній рух" визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації.

Згідно з пунктом 7 Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Крім того, відповідно до пункту 8 Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів.

Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.

Таким чином, законодавцем визначений спеціальний порядок набуття права власності на транспортні засоби, який невід'ємно пов'язаний з обов'язковою реєстрацією власником придбаного автомобіля у відповідних органах.

Такий висновок вищевикладений у постанові Верховного Суду у справі № 910/11266/17 від 13 лютого 2018 року.

Як вбачається з матеріалів касаційного провадження та оскаржуваних судових рішень, докази, які підтверджують державну реєстрацію транспортного засобу на ОСОБА_4 відсутні.

Разом з тим, після вступу ухвали Апеляційного суду Черкаської області

від 13 березня 2015 року в законну силу перереєстрацію спірного транспортного засобу ОСОБА_2 провів на себе.

Тому в ОСОБА_4 не виникло право власності на спірний автомобіль.

Відповідно статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким законом пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти. Суд, при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом способів набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

В той же час, довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

Такий висновок викладений в постанові Верховного Суду України

від 16 грудня 2016 року у справі № 6-688цс15.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того що, договір купівлі-продажу між сторонами не укладався, ОСОБА_1 не став власником автомобіля, а тому наявні правові підстави для задоволення позову

про витребування автомобіля із чужого незаконного володіння.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

У відкритті касаційного провадження на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 січня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2020 року необхідно відмовити, оскільки, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховним Судом у справі № 910/11266/17 від 13 лютого 2018 року викладено висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах та суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку, отже у відкритті касаційного провадження щодо оскаржуваних судових рішень необхідно відмовити.

Згідно з частиною 6 статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не спростовують висновків суду.

Правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не викликає розумних сумнівів.

Таким чином, за результатами оцінки доводів касаційної скарги

представника ОСОБА_1 - адвоката Прудивуса М. А. та змісту рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 січня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2020 року щодо скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 є необґрунтованою.

Керуючись частинами 1 , 4 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Прудивуса Миколи Анатолійовича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 січня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 березня

2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович