Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.11.2019 року у справі №520/15080/17

Ухвала

15 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 520/15080/17

провадження № 61-6762ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С.

О.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради,

відповідач - ОСОБА_1,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року у складі судді Куриленко О. М., постанову Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Сегеди С. М. та постанову Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Луспеника Д. Д., Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року позов задоволено. Витребувано у ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради земельну ділянку загальною площею 0,0578 га, яка розташована у АДРЕСА_1 та має кадастровий номер 5110136900:45:008:0026.

Постановою Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року - без змін.

У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовну заяву заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради залишити без розгляду.

Також просить поновити строк на касаційне оскарження.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частинами 1 та 2 статті 390 ЦПК України.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване тим, що із копією повної постанови апеляційного суду заявник ознайомився лише 10 березня 2020 року під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - ~law26~).

Відповідно до ~law27~ розділ XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) доповнено пунктом 3 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі - ~law28~), яким внесено зміни, в тому числі до ЦПК України.

~law29~ законодавець по-іншому врегулював питання перебігу процесуальних строків під час дії карантину, які були продовжено на строк дії карантину ~law30~. Пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" ЦПК України України викладено у такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ЦПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law31~ встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України в редакції ~law32~, закінчуються через 20 днів після набрання чинності ~law33~. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених ~law34~.

20-денний строк з часу набрання чинності ~law35~ закінчився 06 серпня 2020 року.

Доводи заявника щодо поважності причин пропущення процесуального строку заслуговують на увагу, а тому є підстави для його поновлення.

Водночас у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 в частині оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року необхідно відмовити з огляду на таке.

Відповідно до статті 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанції.

Право на касаційне оскарження передбачене статтею 389 ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною 1 статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини 1 статті 405 ЦПК України, якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи, і особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає відповідну скаргу за правилами глави 2 "Касаційне провадження" ЦПК України.

Суд касаційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою особи (частина 4 статті 405 ЦПК України).

Суд відмовляє у відкритті провадження за касаційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи (частина 5 статті 405 ЦПК України).

Проаналізувавши зміст касаційної скарги ОСОБА_2 та касаційної скарги ОСОБА_1, доводи якої вже були предметом перевірки під час касаційного розгляду справи, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги ОСОБА_2 (щодо повноважень прокурора та підстав його представництва в суді; розгляду справи без проведення підготовчого засідання; представництва прокурора в судах) були предметом розгляду під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою ОСОБА_1.

Верховний Суд відхиляє доводи заявника про те, що вказані доводи її касаційної скарги не розглядалися під час касаційного розгляду справи за скаргою ОСОБА_1

ОСОБА_2 у касаційній скарзі також додатково посилається на те, що докази, які додані до позовної заяви не посвідчені у встановленому законом порядку.

Проте з огляду на підстави та випадки касаційного оскарження судових рішень, передбачені частиною другою статті 389, наведені заявником, на її думку порушення норм процесуального права, не можуть бути підставою для касаційного оскарження судових рішень.

Отже, оскільки Верховний Суд 11 грудня 2019 року під час касаційного розгляду цієї справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського апеляційного суду від 23 січня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року розглянув доводи, на які посилається у касаційній скарзі ОСОБА_2, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 в частині оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року необхідно відмовити з підстав, встановлених частиною 5 статті 405 ЦПК України.

Крім того, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 в частині оскарження постанови Верховного Суду від 11 грудня 2018 року необхідно відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 36 та пункту 1 частини 1 статті 44 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом.

Чинним ЦПК України не передбачено повноважень Верховного Суду щодо перегляду судових рішень Верховного Суду інакше, ніж в порядку частини 1 статті 423 ЦПК України, де визначено, що рішення, постанова або ухвала суду, яким закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає оскарженню.

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 в частині оскарження постанови Верховного Суду від 11 грудня 2019 року необхідно відмовити.

Керуючись статтею 390, пунктом 1 частини 2 статті 394, частиною 5 статті 405 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року, постанову Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року та постанову Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про витребування земельної ділянки відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

С. О. Погрібний