Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.07.2020 року у справі №953/18890/19

Ухвала

23 липня 2020 року

місто Київ

справа № 953/18890/19

провадження № 61-10418ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Олійник А.

С.,

учасник справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 07 липня 2020 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2019 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою направити справу на розгляд до Харківського районного суду Харківської області.

Постановою Харківського апеляційного суду від 21 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Київського районного суду м.

Харкова від 09 жовтня 2019 року залишено без змін.

31 січня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Харківського апеляційного суду із заявою про роз'яснення постанови Харківського апеляційного суду від 21 січня 2020 року.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 07 липня 2020 року заяву про роз'яснення Постанови Харківського апеляційного суду від 21 січня 2020 року залишено без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без задоволення заяву про роз'яснення рішення, посилався на те, що резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції від 21 січня 2020 року не допускає неоднакового тлумачення, а обставини, що, на думку заявника, стали підставою для подання заяви, не можуть слугувати підставою роз'яснення постанови апеляційного суду, оскільки ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. У своїй заяві ОСОБА_2 просить не про роз'яснення тієї частини рішення, яка підлягає виконанню, а фактично про роз'яснення процесуальних наслідків судових рішень, ухвалених судом під час розгляду справи. Зазначене свідчить про те, що заявник фактично просить надати оцінку діям суду під час апеляційного розгляду справи.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2020 року ОСОБА_2 із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 07 липня 2020 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовувалася тим, що роз'яснення рішення у справі є гарантованим правом учасника. З огляду на невідповідність між номерами справ та номерами провадження і відсутності оцінки фактам щодо місця проживання відповідача, неможливості отримання кореспонденції за зазначеною позивачем адресою заявнику, зміст оскаржуваного рішення не є зрозумілим.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Норми права, застосовані судом

Пунктом 3 частини 1 статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у роз'ясненні рішення.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За правилом частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення Верховний Суд встановив, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності та неправильності.

Такий висновок суд зробив з огляду на таке.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін

(частина 1 статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина 3 статті 13 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до положень статті 124, пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Нормами статті 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи при цьому його змісту. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

За змістом зазначеної норми процесуального права, рішення суду може бути роз'яснено, у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Якщо у заяві про роз'яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Відповідно до усталеної судової практики роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання (~law15~).

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з тексту постанови суду апеляційної інстанції, яка набрала законної сили, можливо зробити висновок, що її зміст є чітким і зрозумілим, однозначним та не допускає подвійного трактування, викладений відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених статтею 374 ЦПК України, а відтак, відсутні підстави вважати заяву про роз'яснення рішення суду, обґрунтованою.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на правильність оскаржуваного судового рішення не впливають.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд визнає підставним висновок, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 07 липня 2020 року є необґрунтованою.

ЄСПЛ зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1996 року у справі "Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції", рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1997 року у справі "Бруалла Гомес де ла Торре проти Іспанії").

Згідно з частиною 4 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суд дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини 1 , частиною 2 статті 389, частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 07 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник