Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.05.2021 року у справі №161/16475/20

Ухвала

21 травня 2021 року

м. Київ

справа № 161/16475/20

провадження № 61-7091ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р.

А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Носков Олександр Миколайович, на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями органів державної влади,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями органів державної влади, у розмірі 30
000,00 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 30 березня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У квітні 2021 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Носков О. М., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 березня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

За правилом пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року - 2
270 грн.

Предметом спору у цій справі є вимоги майнового характеру про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями органів державної влади, у загальному розмірі 30 000,00 грн, розмір яких є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270*100=227 000,00).

Справа є незначної складності, ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та, виходячи із приписів частини 4 статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов'язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень статті 19 ЦПК України, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Носков О. М., посилається на підпункти а), в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, зокрема, вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; ця справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Доводи заявника щодо порушення судами попередніх інстанцій, внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, формування єдиної правозастосовчої практики не дають підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Носков О. М., не додав до касаційної скарги докази, які б підтверджували такі обставини, а сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі, без належного обґрунтування для такого перегляду, не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями ЦПК України могли вимагати касаційного розгляду справи. Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.

Сама по собі незгода заявника із судовими рішеннями, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувані заявником рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2021 року та постанова Волинського апеляційного суду від 30 березня 2021 року ухвалені у малозначній справі, вони не підлягають касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Разом з тим, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 260, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Носков Олександр Миколайович, на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями органів державної влади.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець