Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.09.2020 року у справі №639/3052/17

Ухвала

21 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 639/3052/17

провадження № 61-13181 ск20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 02 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 17 травня 2016 року у розмірі 5 701 906,63 грн, яка складається з основної суми заборгованості - 4 461 906,63
грн та суми заборгованості за відсотками - 1 240 000,00 грн.

За заявою ОСОБА_1 це рішення переглядалось судом першої інстанції та відмовлено у задоволенні заяви на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 лютого 2018 року.

Також заочне рішення переглядалось у апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і постановою Апеляційного суду Харківської області від 02 серпня 2018 року залишено без змін.

У вересні 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 02 серпня 2018 року з пропуском тридцятиденного строку, установленого частиною 1 статті 390 ЦПК України.

У відкритті касаційного провадження на оскаржувані судові рішення слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 390 ЦПКУкраїни касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у статті 390 ЦПКУкраїни.

Згідно із частиною 3 статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Касаційну скаргу на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 02 серпня 2018 року ОСОБА_1, як учасником справи подано 01 вересня 2020року, тобто після спливу більше одного року з дня складення повного тексту постанови суду апеляційної інстанції (07 серпня 2018 року).

Як слідує з касаційної скарги, даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 був обізнаний про наявність цього провадження з 30 листопада 2017 року, з метою реалізації процесуальних прав відповідача подавав заяву про перегляд заочного рішення та апеляційну скаргу, однак протягом тривалого періоду часу (понад 2 роки) не вжив заходи до касаційного оскарження судових рішень.

Доводів про наявність підстав, передбачених частиною 3 статті 394 ЦПК України, для перевірки поважності причин пропущення указаного процесуального строку, зокрема, неповідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи в суді апеляційної інстанції та виникнення обставин непереборної сили, касаційна скарга не містить.

Навпаки, з тексту оскаржуваного судового рішення вбачається, що відповідач про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 1 статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

За таких обставин, на момент подачі касаційної скарги у вересні 2020 року відсутні винятки, передбачені частиною 3 статті 394 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження, тому у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки копію оскаржуваної постанови отримав лише 04 серпня 2020 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.

У постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 61-37352сво18 від 06 лютого 2019 року зазначено, що строк, визначений у частині 2 статті 358 ЦПК України, при відсутності винятків, не може бути поновлений.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Дія 97" проти України від 21 жовтня 2010 року).

У кожній конкретній справі суди мають грунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту постанови суду апеляційної інстанції, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись частиною 3 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 02 серпня 2018 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара