Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.06.2021 року у справі №643/9696/20

Ухвала

18 червня 2021 року

м. Київ

справа № 643/9696/20

провадження № 61-9593ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду

м. Харкова від 04 вересня 2020 року у складі судді Харченко А. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2021 року у складі колегії суддів:

Котелевець А. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б., у справі за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У червні 2020 року Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі - КП "Харківські теплові мережі") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надаються підприємством за адресою: АДРЕСА_1. Внаслідок несплати за надані послуги за період з 01 квітня 2013 року по 30 квітня 2020 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 43 052,72 грн.

Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь КП "Харківські теплові мережі" заборгованість за послуги з теплопостачання у розмірі 43 052,72 грн, три проценти річних у сумі 1 077,23 грн та інфляційні витрати у сумі 1 801,74 грн.

Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 17 березня 2021 року, позов КП "Харківські теплові мережі" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Харківські теплові мережі" заборгованість за опалення та гарячу воду у розмірі 43 052,72 грн, три проценти річних у сумі 1
077,23 грн, інфляційні витрати у сумі 1 801,74 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій заявниця просила скасувати рішення Московського районного суду

м. Харкова від 04 вересня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2021 року, і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову підприємства, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга містить посилання на те, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню з підстав, передбачених підпунктом "а" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, оскільки справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 45 931,69 грн (43 052,72+1 077,23+1 801,74) та станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00*100=227 000,00).

Ураховуючи наведене, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Щодо доводів касаційної скарги про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики

У касаційній скарзі заявниця зазначає, що розгляд скарги стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, мотивуючи це тим, що дана категорія справи для неї не є малозначною, оскільки вона отримує пенсію невеликого розміру, яка не є співрозмірною з тарифами та цінами на комунальні послуги.

Проте вказані твердження є неспроможними. Посилаючись на наявність зазначених обставин, заявниця не навела обґрунтованих доводів, у чому полягає фундаментальне значення розгляду справи саме для формування єдиної правозастосовної практики. Сама по собі вказівка про це у касаційній скарзі не дає підстав для висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень відмовити у відкритті касаційного провадження.

Верховний Суд урахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі "Azyukovska v. Ukraine" (рішення

від 09 жовтня 2018 року "Азюковська проти України").

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2021 року у справі за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявниці.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак