Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.03.2021 року у справі №703/2676/19

Ухвала

18 березня 2021 року

м. Київ

справа № 703/2676/19

провадження № 61-3283ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду

від 27 січня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось", третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору, - публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" (далі - ТОВ "Агро-Рось") про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), в якому просив стягнути на його користь з ТОВ "Агро-Рось" різницю між фактичним розміром шкоди від ДТП та страховою виплатою в розмірі 23 082,96 грн, 20 000 грн у відшкодування моральної шкоди, витрати, пов'язані з оплатою висновку спеціаліста в розмірі 1 400 грн, транспортні послуги евакуатора - 960 грн та витрати на правничу допомогу

в сумі 1 500 грн.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Агро-Рось" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 23 082,96 грн, моральну шкоду в сумі 15
000 грн, а всього 38 082,96 грн, стягнуто з ТОВ "Агро-Рось" на користь держави 1
536,80 грн судовий збір.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Агро-Рось" задоволено частково, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада

2019 року змінено в частині вирішення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, визначивши, що із ТОВ "Агро-Рось" на користь ОСОБА_1 має бути стягнуто у відшкодування матеріальних збитків 13 082,96 грн, та скасовано в частині вирішення питання про компенсацію судових витрат по сплаті судового збору. За розгляд справи в суді першої інстанції з ОСОБА_1 до державного бюджету стягнуто 307,36 грн судового збору, за розгляд справи в суді першої інстанції з ТОВ "Агро-Рось" до державного бюджету стягнуто 461,04 грн судового збору, за розгляд справи в апеляційному суді з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Агро-Рось" стягнуто 461,04 грн судового збору, повернуто ТОВ "Агро-Рось" з державного бюджету 2
000,40 грн надмірно сплаченого судового збору за розгляд апеляційної скарги.

25 лютого 2021року засобами поштового зв'язку ТОВ "Агро-Рось" подало касаційну скаргу на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2021 року, в якій просило вказані судові рішення в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди у розмірі 13 082,96 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

ТОВ "Агро-Рось" реалізувало своє право на апеляційний перегляд справи № 703/2676/19.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа "Зубац проти Хорватії", № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Леваж Престасьон Сервіс" проти Франції", рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шамоян проти Вірменії".

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 1 частини 1 статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята

статті 19 ЦПК України).

Ціна позову в справі № 703/2676/19 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 = 227 000 грн).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, є малозначною в силу закону.

Розмір оспорюваної суми за касаційною скаргою становить 13 082,96 грн.

На думку заявника, наявні випадки, передбачені підпунктами а), в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Незгода відповідача із оскаржуваними судовими рішенням не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Черкаський апеляційний суд навів в оскарженій постанові оцінку доводів відповідача, у тому числі, щодо застосування у розглядуваній справі висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові

від 18 грудня 2019 року в справі № 522/1029/18.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі; належність справи до категорії малозначних була передбачуваною; відповідач реалізував своє право на апеляційний перегляд справи; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судом не встановлена, то відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Оскільки у відкритті касаційного провадження відмовлено, не підлягає задоволенню клопотання ТОВ "Агро-Рось" про зупинення виконання рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада 2019 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2021 року.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 6 , 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2021 року в цивільній справі № 703/2676/19.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта