Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.11.2018 року у справі №462/1759/17

Ухвала

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 462/1759/17

провадження № 61-46827 ск 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення з відповідача на користь позивача 74 500 грн, набутих без достатньої правової підстави.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно усної домовленості 18 лютого 2016 рорку позивач перерахував відповідачу 74 500 грн. в рахунок оплати вартості вугілля. Однак, не зважаючи на переговори та претензії, вугілля поставлене не було та жодних коштів відповідач позивачу не повернув. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 вважає, що кошти отримані відповідачем безпідставно, тому просить позов задовольнити.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26 вересня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 вересня 2017 року залишено без змін.

У листопаді 2018 року до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником - ОСОБА_2, на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2018 року, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, виходячи з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

У вказаній справі ціна позову становить 74 500 грн, яка станом

на 1 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грн? 100 = 176 200 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до наведених приписів ЦПК України.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Таких випадків судом не встановлено.

Посилання у касаційній скарзі про те, що справа має для заявника виняткове значення є безпідставними й не спростовують визначення цієї справи як малозначної.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України

суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної карги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services

v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_1, подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною 4 статті 274, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником - ОСОБА_2, на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ф. Хопта