Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.12.2020 року у справі №2-432/11

УХВАЛА

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 2-432/11

провадження № 61-17117 ск 20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Оприска Миколи Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на постанову Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів дарування та стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом та просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 730 946,31 грн заборгованості за договором позики; визнати недійсним договір дарування будівлі складу літ. "Ж-1", загальною площею 73,3 м2 по АДРЕСА_1, укладеного між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнати недійсним договір дарування гаража № НОМЕР_1 по вулиці Зубрівська, 1-А у м.

Львові, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

У ході розгляду справи сторони подали заяву про укладення мирової угоди.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2011 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів дарування та стягнення заборгованості за договором позики та закрито провадження у справі.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 12 березня 2012 року подання державного виконавця про роз'яснення ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2011 року про затвердження мирової угоди задоволено та роз'яснено, що пунктом 5 ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2011 року встановлено, що в разі неповернення ОСОБА_2 ОСОБА_1 коштів у розмірі 25 000 євро у строк до 01 листопада 2011 року, до ОСОБА_1 переходить право власності на арештовані об'єкти нерухомого майна, що відчужені ОСОБА_2 за спірними договорами дарування на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме на будівлю складу літ "Ж-1", загальною площею 73,3 м2, що знаходиться у АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3, та гараж № НОМЕР_1, розташований в автогаражному кооперативі "Зубрівський", що по вулиці Зубрівська, № 1-А у м. Львові, зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_4. Визнано за ОСОБА_1 право власності на будівлю складу літ. "Ж-1", загальною площею 73,3 м2, що знаходиться у АДРЕСА_1 та право власності на гараж № НОМЕР_1, що розташований в автогаражному кооперативі "Зубрівський" по вулиці Зубрівська, № 1-А у м. Львові.

Постановою Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 07 жовтня 2011 року та ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 12 березня 2012 року скасовано, направлено справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів дарування та стягнення заборгованості за договором позики для продовження розгляду до суду першої інстанції.

16 листопада 2020 року адвокат Оприско М. В. засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Оскарження ухвали суду першої інстанції про затвердження мирової угоди окремо від рішення суду передбачено пунктом 11 частини 1 статті 353 ЦПК України.

Оскарження ухвали суду першої інстанції про роз'яснення судового рішення окремо від рішення суду передбачено пунктом 21 частини 1 статті 353 ЦПК України.

Відповідно до статті 389 ЦПК України в касаційному порядку після перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені лише ухвали суду першої інстанції, вказані в пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини 1 статті 353 ЦПК України.

Можливість оскарження в касаційному порядку переглянутої в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про затвердження мирової угоди та про роз'яснення судового рішення, чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GУMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Оприска Миколи Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на постанову Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук