Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.10.2018 року у справі №414\2376\17

Ухвала

23 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 414/2376/17

провадження № 61-42311ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Луганської області від 11 липня 2018 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Фенікс" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Фенікс" (далі - ПрАТ "СК "Фенікс")звернулося до суду з позовом до

ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовна заява мотивована тим, що 14 березня 2016 року відбулося ДТП за участю автомобілів Mercedes-BenzЕ-320 Matic, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 (власник: ПАТ "Рубіжанський картонно - тарний комбінат") та автомобіля Renault Sandero, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням

ОСОБА_1, за яке останню постановою Кремінського районного суду Луганської області від 01 квітня 2016 року притягнуто до адміністративної відповідальності.

У результаті ДТП автомобілю Mercedes- Benz Е-320 Matic, який застрахований у ПрАТ "СК "Фенікс", булонанесено механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у товаристві з додатковою відповдальністю "СТ "Домінанта" (далі - ТзДВ "СТ "Домінанта"). Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz

Е-320 Matic з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складає 25 761,40 грн.

ПрАТ "СК "Фенікс" було виплачено на користь власника автомобіля Mercedes- Benz Е-320 Matic страхове відшкодування у розмірі 25 761,41 грн, оплачено вартість отримання розгорнутої довідки про ДТП у розмірі 150,00 грн та вартість проведення оціночної експертизи у розмірі 500,00 грн, всього виплачено

26 411,41 грн. Рішенням Господарського суду містаКиєва від 09 листопада

2016 року з ТзДВ "СТ "Домінанта" на користь ПрАТ "СК "Фенікс" стягнуто страхове відшкодування у розмірі 24 761,40 коп. Позивач вважає, що до нього перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

31 травня 2016 року позивач надіслав ОСОБА_1 претензію № 123 про відшкодування шкоди в розмірі 1 650,01 грн. Станом на 20 листопада 2017 року відповідач не відшкодувала позивачу матеріальну шкоду.

У зв'язку з викладеним ПрАТ "СК "Фенікс" просило стягнути з відповідача

1 650,01 грн різницю збитків та судові витрати в розмірі 1 600,00 грн.

Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 07 травня 2018 року у складі судді Ковальова В. М. у задоволенні позову ПрАТ "СК "Фенікс" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Луганської області від 11 липня 2018 року у складі колегії суддів: Дронської І. О., Карташова О. Ю., Стахової Н. В., апеляційну скаргу ПрАТ "СК "Фенікс" задоволено частково, рішення суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні суми франшизи в розмірі 1 000,00грн та вартості витрат на проведення оціночної експертизи в розмірі 500,00 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

Позов ПрАТ"СК "Фенікс" до ОСОБА_1про відшкодування шкоди в порядку регресу задоволеночастково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ"СК "Фенікс" в рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу франшизу у розмірі 1 000,00 грн та вартість понесених витрат за проведення оціночної експертизи в розмірі 500,00 грн, а всього

1 500,00 грн.

Іншу частину рішення залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "СК "Фенікс" судовий збір в розмірі

3 636,34 грн.

У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову суду апеляційної інстанції, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року становив 1 762,00 грн.

Предметом позову в цій справі єстягнення франшизи у розмірі 1 000,00 грн; витрат за проведення оціночної експертизи в розмірі 500,00 грн та судового збору в розмірі 3 636,34 грн, що станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762*100=176 200).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом

1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Луганської області від 11 липня 2018 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Фенікс" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Лесько