Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.10.2020 року у справі №158/281/20

Ухвала

13 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 158/281/20

провадження № 61-14405 ск 20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ АГРО" про стягнення компенсації за порушення строків виплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

Встановив:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області з позовом до ТОВ "ВВ АГРО" про стягнення компенсації за порушення строків виплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати 302,53 грнта середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення у сумі 17 574,63
грн, а також судових витрат.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 17 березня 2020 року позов ОСОБА_1 до ТОВ "ВВ АГРО" про стягнення компенсації за порушення строків виплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, та середнього заробітку за час затримки розрахунку, задоволено: стягнуто з ТОВ "ВВ АГРО" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 17 574,63 грн та компенсацію за порушення строків виплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 березня 2019 року по 23 січня 2020 року у розмірі 302,53 грн, а також судовий збір у сумі 840,80 грн.

Постановою Волинського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "ВВ АГРО" задоволено частково: рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 17 березня 2020 року, в частині визначення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та судового збору змінено, а позов задоволено частково:стягнуто з ТОВ "ВВ АГРО" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 5 000,00
грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ВВ АГРО" судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 637,74 грн; в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

27 вересня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Волинського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, просить суд касаційної інстанції скасувати частково постанову Волинського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 17 495,82 грн та компенсацію за порушення строків виплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у сумі 302,53 грн.

Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктами 2, 10 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову в справах про витребування майна визначається вартістю майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог.

Як убачається з матеріалів касаційного провадження, ціна позову в даній справі становить 17 877,16 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00*100=210 200,00
грн).

Верховний Суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільствата дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктами 1, 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Разом із цим, касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням указаного, оскільки ОСОБА_1 подавкасаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

Ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ АГРО" про стягнення компенсації за порушення строків виплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

В. С. Жданова

В. О. Кузнєцов