Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.07.2019 року у справі №596/199/17

Ухвала

12 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 596/199/17

провадження № 61-12183ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Густинського районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання поруки припиненою,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - "АТ КБ "Приватбанк") звернулось у червні 2019 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку з касаційною скаргою на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року у вищевказаній справі.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку заявник зазначив, що копія постанови Тернопільського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року була вручена йому 16 травня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року касаційну скаргу заявника залишено без руху, наведені підстави пропуску строку визнано неповажними. Судом запропоновано навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме заява АТ КБ "Приватбанк",в якій заявник зазначив, що пропустив строк на касаційне оскарження судових рішень у цій справі у зв'язку з наступним. 16 травня 2019 року АТ КБ "Приватбанк" отримав копію постанови Тернопільського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року, що підтверджується штрих-кодом на конверті. Згідно положень статті 390 ЦПК України останній день касаційного оскарження припадає на 16 червня 2019 року. У зв'язку з тим, що відповідно до статті 73 Кодексу законів про працю України, 16 червня 2019 року є святковим днем, а відповідно до абзацу 3 статті 67 Кодексу законів про працю України, 17 червня 2019 року є вихідним, то останній день строку на касаційне оскарження судових рішень є 18 червня 2019 року. Касаційна скарга була подана на поштове відділення 19 червня 2019 року. Посилаючись на велике навантаження співробітників, що здійснюють обробку поштової кореспонденції, АТ КБ "Приватбанк" просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити його.

Зазначені підстави пропуску строку не можуть бути визнанні поважними з огляду на таке.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод

(далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

У § § 46,47 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Ryabykh v. Russia", заява № 52854/99, § § 51 і 52, ECHR 2003-Х). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03, § 41, від 03 квітня 2008 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України ", та "Трух проти України" (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Зазначена заявником підстава для поновлення строку на касаційне оскарження, а саме велика завантаженість співробітників, що здійснюють обробку кореспонденції, не може бути визнана судом поважною, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

У клопотанні про поновлення процесуального строку заявник не наводить інших поважних причин, що перешкодили йому звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою з дотриманням процесуальних строків та які б виправдовували втручання касаційного суду у принцип правової визначеності судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 394 ЦПК Українисуддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 393, пунктом 4 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2018 року та постанови Тернопільського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року, наведені у клопотанні Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", неповажними.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання поруки припиненою.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков